Ухвала суду № 68900596, 07.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

07 вересня 2017 р. Справа №805/2513/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О.,

за участю:

представника позивача - Булгакова В.О.,

представників відповідача - Лащонової М.Д., Ткаліча Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про визнання поважними пропуску строку звернення до суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка", звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька, в якій просить суд:

- визнати дії щодо відмови у прийнятті до розгляду заяв-розрахунків та виділення допомоги на загальну суму 183 628,08 грн. за тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з нещасним випадком на виробництві протиправними;

- зобов'язати виділити допомогу у розмірі 183 628,08 грн., перерахувавши на рахунок зазначену суму.

В судовому засіданні позивач заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із позовом у даній справі, посилаючись на неодноразові звернення до відповідача щодо можливості стягнення виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою недієздатністю працівників на підприємстві.

Представники відповідача у судовому засіданні не заперечували проти визнання поважними причин попуску строку звернення до суду.

Заслухавши клопотання позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами відшкодувати витрати на виплату особам коштів по тимчасовій непрацездатності, у відповідь на що відповідачем відмовлялось у відшкодуванні таких витрат, зокрема, листами від 18 лютого 2015 року (за наслідком якої позивач звертався зі скаргою до Міністерства праці та соціальної політики України від 10.04.2015 року № 04-4/414) та від 16 лютого 2016 року, з підстав того, що підприємство перебуває на непідконтрольній території. Підстави для відшкодування можуть бути наявні лише за умови зміни позивачем юридичної адреси.

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що акти нещасних випадків по особам, визначеним в заявці, складені на непідконтрольній території, що також унеможливлює їх прийняття та здійснення відшкодування на підставі таких документів. Про вказане позивача також повідомлялось при неприйняття вимог-розрахунків.

Позивач зазначив, що на підставі таких тверджень відповідача особи, вимоги по відшкодуванню коштів щодо яких мітились в розрахунках, мали звертатись до суду з вимогами про зобов'язання відповідача прийняти акти нещасних випадків в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто, строк на звернення до суду вищевказаних осіб із відповідними вимогами ще не сплинув.

У заявці на відшкодування коштів, зокрема, містилася вимоги по потерпілому в наслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4

Так, ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ у м. Селидові Донецької області про зобов'язання призначити страхові витрати, за наслідком чого рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 16 вересня 2016 року у справі № 242/774/16-ц, яке набрало законної сили, зобов'язано відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ у м. Селидові Донецької області прийняти акт № б/н проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 01.12.2014 року о 12 годині 15 хвилин на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшатопроходка» з ОСОБА_4 за формою Н-5 від 04.12.2014 року, затверджений ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка», та акт № 14 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_4 01.12.2014 року на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшатопроходка», за формою Н-1 від 04.12.2014 року, який затверджений ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка», та призначити страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

До цього ж, ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька, де просив стягнути заборгованість по виплаті лікарняних коштів по листкам непрацездатності в загальній сумі 16288,02 грн. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 1 березня 2017 року у справі № 242/5287/16-ц позов задоволено частково, зобов'язано Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецьк, відшкодувати витрати, пов'язані із виплатою ОСОБА_4 заборгованості по виплаті лікарняних коштів по листках непрацездатності АВС № 385743 та АГУ № 285602 в загальній сумі 16 288,02 грн.

Разом із цим, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року у справі № 242/5287/16-ц рішення Селидівського міського суду Донецької області від 1 березня 2017 року скасовано на підставі того, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі заявлених позовних вимог, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Крім цього, судом апеляційної інстанції у зазначеному рішенні встановлено, що на підставі п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", на час виникнення спірних правовідносин, роботодавець зобов'язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом. У той же час, відповідно до ч.3 ст.42 Закону фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого. Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Враховуючи встановлене у вказаному судовому рішенні, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відповідним позовом 12 липня 2017 року.

На підставі викладеного, представник позивача у судовому зазначив, що можна дійти висновку про відсутність вини з боку товариства у пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При вирішенні питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що встановлення у процесуальному законодавстві певного строку звернення до суду має на меті, перш за все, полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність і, тим самим, сприяє встановленню судом істини. Крім цього, обмеження строку реалізації права особи на судовий захист покликане за для дисциплінування учасників адміністративних правовідносин.

Право особи на судовий захист гарантується Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Зазначена позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, судам слід звертати увагу на фактичні обставини справи.

Таким чином, за висновками Європейського суду з прав людини наслідки пропуску строку позовної давності підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву щодо можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Гарантування особі можливості безперешкодно отримати судовий захист та забезпечення при цьому індивідуального підходу при вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з обов'язковим врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР також висловлена і в інших Рішеннях цього суду. Зокрема, у рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21 лютого 1975 року, рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, в яких суд дійшов висновку, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми щодо позовної давності позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це було визнане Європейським судом з прав людини порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтями 2, 6 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Аналізуючи викладене, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також беручи до уваги те, що позивач зареєстрований на тимчасово окупованій території, суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка" до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний у відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Арестова Л.В.