Постанова № 68900555, 12.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р. Справа №805/2159/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участю секретаря судового засідання Маковецької О.О., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до державного підприємства «Мирноградвугілля»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна державного підприємства «Мирноградвугілля», що перебуває у податковій заставі в сумі 663 078,97 гривень

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Мирноградвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна державного підприємства «Мирноградвугілля», що перебуває у податковій заставі в сумі 663 078,97 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач державне підприємство «Мирноградвугілля» перебуває на податковому обліку в Покровській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Станом на травень 2017 року за відповідачем значиться податкова заборгованість від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях в сумі 663 078,97 гривень, яка виникла на підставі самостійно поданих податкових декларацій з екологічного податку № НОМЕР_1 від 16 квітня 2014 року, № 904264008 від 24 липня 2014 року, № НОМЕР_2 від 21 жовтня 2014 року, № НОМЕР_3 від 21 січня 2015 року, № НОМЕР_4 від 08 травня 2015 року, № НОМЕР_5 від 04 серпня 2015 року, № НОМЕР_6 від 06 листопада 2015 року та податкових розрахунків № НОМЕР_7 від 08 лютого 2016 року, № НОМЕР_8 від 10 травня 2016 року. Позивач направив відповідачу першу податкову вимогу від 05 квітня 2003 року № 1/36 на суму 673 577,64 гривень та другу податкову вимогу від 07 травня 2003 року № 2/52 на суму 673 577,64 гривень які отримані уповноваженою посадовою особою.

23 вересня 2015 року в.о. начальника Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 1 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності державного підприємства «Красноармійськвугілля», на підставі якого складений акт опису майна від 23 вересня 2015 року № 12/25 який підписано в.о. генерального директора державного підприємства «Красноармійськвугілля» ОСОБА_1 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_2, який зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, майно відповідача згідно акту опису № 12/25 від 23 вересня 2015 року перебувають у податковій заставі. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу за рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області, ОСОБА_3 від 28 лютого 2017 року не призвели до погашення заборгованості. На виконання зазначеного рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області, ОСОБА_3 до установ банку були направлені інкасові доручення (розпорядження) для списання коштів з рахунків в рахунок погашення податкового боргу, які повернулись без виконання. Отже, всі прийняті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Представник позивача ОСОБА_4 до суду зявилась, надала клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача надав письмові заперечення, у яких зазначив, що позивачем не зазначено за рахунок якого саме майна вимагається надати дозвіл на погашення суми боргу, що вказано в акті опису майна № 12/25 від 23 вересня 2015року.

В акті опису зазначено майно, яке за законодавством можна вважати приналежностями до головної речі, нерухомим майном, або майном, що забезпечує безпеку працівників шахт та/або екологічну безпеку шахти як обєкта підвищеної небезпеки.

Всі ці обєкти, а також інше майно відповідача, що є в податковій заставі згідно з актом опису майна, технологічно є частиною майнового комплексу шахт, які як структурні підрозділи має у своєму складі ДП «Мирноградвугілля». Майно забезпечує не тільки виробничу діяльність шахт, але й їх екологічну безпеку для навколишнього середовища, а також безпечні умови для працівників шахт.

Відповідно до Гірничого Закону України, Закону України «Про охорону праці», Правил безпеки у вугільних шахтах, Кодексу цивільного захисту, на кожній шахті повинні діяти план ліквідації аварій, система управління виробництвом та охороною праці, система протиаварійного захисту та система протипожежного захисту.

Реалізація навіть частини від того майна ДП «Мирноградвугілля», яке перебуває в податковій заставі відповідно акту опису майна, неминуче створить небезпеку для працівників шахт, що зробить неможливим нормальне провітрювання шахт, відкачку води з шахти, функціонування єдиної системи управління охороною праці на підприємстві, систем сигналізації в шахті та оповіщення гірників при аварії, плану ліквідації аварій.

Продаж певних обєктів, які знаходяться в податковій заставі та вказані в акті опису майна, фактично призведе до необхідності консервації гірничого підприємства або певної його частини.

Відповідно до статті 45 Гірничого закону України «ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз. а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами.

Проект ліквідації або консервації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури та з визначенням джерел фінансування цих заходів.»

ДП «Мирноградвугілля» вважає, що продажу в порядку реалізації податкової застави може підлягати лише тільки таке майно, реалізація якого не суперечить проекту ліквідації або консервації шахти у звязку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач державне підприємство «Мирноградвугілля» є юридичною особою та зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 32087941, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 21-43), перебуває на обліку в Покровській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків з 31 березня 2003 року за № 144, що підтверджується ідентифікаційними даними платника податків (а.с. 10-15).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

05 квітня 2003 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/36 (а.с. 17.), яка отримана бухгалтером та 07 травня 2003 року сформовано другу податкову вимогу № 2/52 (а.с. 16), яка також отримана бухгалтером, про що свідчить підпис на податкових вимогах (а.с. 16-17).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до абзацу 2 пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобовязання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобовязання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобовязань.

Відповідачем подано до податкової інспекції декларації з екологічного податку за І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2014 року, в яких відповідач визначив до сплати суми податкових зобовязань за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах у загальній сумі 380 820,84 гривень (а.с. 60-71).

Відповідачем подано до податкової інспекції декларації з екологічного податку за І, ІІ, ІІІ квартали 2015 року, в яких відповідач визначив до сплати суми податкових зобовязань за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах у загальній сумі 176 474,30 гривень (а.с. 72-80).

Відповідачем подано до податкової інспекції розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах за IV квартали 2015 року, в якому відповідач визначив до сплати суми податкових зобовязань в сумі 40 950,46 гривень (а.с. 83-84).

Відповідачем подано до податкової інспекції розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах за I квартали 2016 року, в якому відповідач визначив до сплати суми податкових зобовязань в сумі 64 833,37 гривень (а.с. 81-82).

Відповідачем самостійно визначено суму грошового зобовязання за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах за період з 2014 року по І квартал 2016 року в сумі 663 078,97 гривень, яка самостійно не сплачена у встановлені строки та заявлена позивачем до стягнення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 23 вересня 2015 року № 12/25.

Рішенням № 1 від 28 лютого 2017 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_3, відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах (а.с. 18).

В порядку виконання статті 95 Податкового кодексу України позивачем до банків, обслуговуючих відповідача, надсилалися інкасові доручення, які повернуті банківськими установами без виконання (а.с. 90-109).

23 вересня 2015 року в.о. начальника Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 1 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності державного підприємства «Мирноградвугілля» в рахунок погашення податкового боргу (а.с. 20).

23 вересня 2015 року податковим керуючим ОСОБА_5, що призначений наказом Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 23 вересня 2015 року № 138, на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 23 вересня 2015 року № 1 про опис майна у податкову заставу, проведено опис майна державного підприємства «Мирноградвугілля» у податкову заставу на загальну суму описаного майна 9 532 687,50 гривень, про що складено акт опису майна № 12/25 (а.с. 44-58).

Відповідно до пункту 1 спільного наказу «Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна» Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 07 лютого 2003 року № 9/5/59, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2003 року за № 107/7428, (із змінами і доповненнями) встановлено, що реєстрація податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, установленому Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5, зареєстрованим у Мінюсті України 29 липня 2004 за № 942/9541.

Виходячи з цього, податкова застава майна відповідача за актами описів від 23 вересня 2015 року № 12/25 зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 59).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього ж Кодексу платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобовязання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобовязання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобовязань.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обовязковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення податкового боргу.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобовязань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобовязань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

У звязку із відсутністю коштів на рахунках платника податків, суд надає Головному управлінню ДФС у Донецькій області дозвіл на погашення податкового боргу з екологічного податку в сумі 663 078,97 гривень за рахунок майна державного підприємства «Мирноградвугілля», що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 23 вересня 2015 року № 12/25.

Суд наголошує, що спірні правовідносини виникли та регулюються Податковим кодексом України, який регулює питання в частині майна на яке не поширюється податкова застава.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до державного підприємства «Мирноградвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу з екологічного податку за рахунок майна державного підприємства «Мирноградвугілля», що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 23 вересня 2015 року № 12/25 в сумі 663 078,97 гривень задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДФС у Донецькій області дозвіл на погашення податкового боргу з екологічного податку в сумі 663 078 (шістсот шістдесят три тисячі сімдесят вісім) гривень 97 копійок за рахунок майна державного підприємства «Мирноградвугілля» (код ЄДРПОУ 32087941), що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 23 вересня 2015 року № 12/25.

Повний текст постанови складено та підписано 15 вересня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.