Ухвала суду № 68900475, 23.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 червня 2017 р. справа № 804/3967/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

22 червня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-86-13 від 21.11.2016 року щодо донарахування Криворізькою південною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області єдиного соціального внеску;

- зобовязати Криворізьку південну обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відкликати з Металургійного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2016 року № Ф-86-13 на суму заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в загальній сумі 6676,20 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-86-13 від 21.11.2016 року щодо донарахування єдиного соціального внеску в загальній сумі 6676,20 грн. та просить суд зобовязати Криворізьку південну обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відкликати з Металургійного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2016 року № Ф-86-13 на суму заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в загальній сумі 6676,20 грн.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий та немайновий характер.

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає 1600,00 грн.

Отже, позивач, звертаючись до суду з немайновою вимогою повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 1600,00 грн., тобто 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з майновою вимогою на загальну суму 6676,20 грн., повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 640,00 грн., тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем при зверненні до суду надано оригінал квитанції № 3792/з1 від 22.06.2017 р. про сплату судового збору у сумі 640,00 грн., тобто, за майнові вимоги, проте, в порушення частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги також немайнового характеру, в сумі 1600,00 грн., до матеріалів адміністративного позову не надано.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 88, 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (пяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн., із заявлених позивачем немайнових, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Розяснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3, частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2