Рішення № 6889907, 30.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.09р. Справа № 35/411-09 За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства із транспортування покупної теплової

енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради,

м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 838 708,99 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Потуремець Т.І., юрисконсульт, дов.№157/828 від 03.09.2009р.

від відповідача - Добровольський О.В., представник, дов.№1705 від 10.09.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлену в грудні 2008р. теплоенергію - 2 755 332,45 грн, пеню - 179527,88 грн, інфляційні втрати - 248 600,59 грн, 3% річних - 63 112,66 грн, кредит - 592 135,41 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №966 від 27.12.2007р.

24.11.2009р. позивач надіслав до суду уточнення до позовної заяви, в яких вказує про часткову сплату відповідачем заборгованості та просить стягнути борг в сумі 2131157,54 грн, пеню –171745,48 грн, інфляційні втрати –287270,08 грн, 3% річних –73835,00 грн та відсотки по товарному кредиту –707054,80 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив в частині стягнення з нього пені та кредиту, посилаючись не те, що між ним та позивачем не був укладений кредитний договір та позивач не є фінансовою та кредитною установою. Вважає, що відповідальність за несвоєчасну оплату послуг у вигляді сплати пені повинні нести споживачі –мешканці Кіровського та Красногвардійського районів м. Дніпропетровська, оскільки вони є фактичними споживачами теплової енергії. Зазначає, що борг населення перед ним за спожиту теплову енергію складає 2244801,22 грн.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" – енергопостачальна органі-зація (надалі позивач) та Комунальним підприємством із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради - споживач (надалі відповідач) було укладено договір з додатками №966 від 27.12.2007р. на постачання теплової енергії в гарячій воді строком дії до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків за отримані послуги –до повного їх здійснення.

До вказаного договору сторони підписали протокол узгодження розбіжностей, додаткову угоду №1 від 29.12.2007р. та додаткову угоду №2 від 01.10.2008р. з протоколом узгодження розбіжностей до додаткової угоди №2 від 27.12.2007р.

Пунктом 3.4. протоколу узгодження розбіжностей до договору передбачено, що не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі протоколу зняття показань приладів обліку складається акт про фактичне місячне споживання теплової енергії та підживлювальної води.

31.12.2008р. по факту споживання теплової енергії за грудень 2008р. сторонами було складено акт №2008-12, згідно якого відповідачем спожито теплової енергії в кількості 20646,84 Гкал. На підставі вище вказаного акту позивачем були виставлені відповідачу платіжні вимоги №820036 від 31.12.2008р. на суму 624174,91 грн та №820035 від 31.12.2008р. на суму 2965774,36 грн, всього на суму 3589949,27 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди №2 від 27.12.2007р. відповідач повинен щомісячно проводити:

- першу оплату в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів постачання теплової енергії не пізніше 25 числа місяця попереднього розрахунковому;

- подальші оплати повинні проводитись плановими платежами по 32,5% від вартості запланованих місячних обсягів постачання теплової енергії до 10 та 20 числа поточного місяця відповідно.

Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково в сумі 1458791,73 грн згідно платіжних доручень №863 від 11.12.2008р, №900 від 15.12.2008р., №960 від 16.12.2008р., №1027 від 19.12.2008р., №1041 від 22.12.2008р., №1050 від 23.12.2008р., №1061 від 24.12.2008р., №1090 від 26.12.2008р., №12 від 22.04.2009р., №13 від 23.04.2009р., №2789 від 11.11.2009р. В липні 2009р. позивачем здійснено коригування по платіжній вимозі №820036 на суму 108147,94 грн. З врахуванням цього заборгованість становить 2131157,54 грн, що підтверджується розрахунком позивача, актом звіряння розрахунків, визнається відповідачем, та фактично є заборгованістю по рахунку №820035 від 31.12.2008р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.4.2. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди №2 від 27.12.2007р. у випадку неоплати або несвоєчасної оплати теплової енергії відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня за період прострочення з 27.12.2008р. по 27.06.2009р. з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України та часткової оплати боргу становить 171745,48 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за січень –жовтень 2009р. включно становлять 286495,99 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 27.12.2008р. по 10.11.2009р.– 73835,00 грн.В решті вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 774,09 грн задоволенню не підлягають в зв’язку з невірним розрахунком.

Заперечення позивача щодо безпідставності вимог позивача про стягнення пені суд вважає такими, що не ґрунтується на законі та умовах договору, оскільки відносини сторін врегульовані договором на постачання теплової енергії, що укладений між позивачем та відповідачем як самостійними юридичними особами, сторонами в договорі визначені умови сплати пені, договір є обов’язковим до виконання, умови договору щодо оплати пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань не суперечать ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 231, 232 Господарського кодексу України. Довідка відповідача про заборгованість населення перед ним в сумі 2244801,22 грн не підтверджує того, що це борг саме за поставлену позивачем теплову енергію, Крім того, включає в себе борг за тарифами, встановленими для постачання теплоенергії КП "Теплотранс", які значно вищі, ніж ті тарифи, за якими відповідач купує теплову енергію у позивача. В зв’язку з чим, суд не знаходить підстав для зменшення розміру пені.

Пунктом 8.7. протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди №2 від 27.12.2007р. сторони погодили, що «теплова енергія, яка була отримана споживачем та не оплачена в строки, передбачені умовами цього договору, вважається кредитом. У зв’язку з чим на суму поставленого тепла нараховуються відсотки по кредиту в розмірі 30% річних. Споживач повинен уплатити енергопостачальній організації відсоток у десятиденний термін після дати складання акту приймання-передачі теплової енергії.»Позивач просить стягнути вказані відсотки за період прострочення платежів з 11.01.2009р. по 10.11.2009р. в загальній сумі 707054,18 грн. Суд вважає, що дані вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтями 694, 695 Цивільного кодексу України, які застосовуються до договорів поставки на підставі ст. 712 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нара-ховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачува-ти проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

В договорі сторони встановили строки оплати протягом поточного місяця, та додатково обумовили можливість відстрочення платежу з оплатою 30% річних до десяти днів з часу підписання акту приймання-передачі теплової енергії, який за спірний період було підписано 31.12.2008р. З огляду на визначені сторонами умови товарного кредиту проценти підлягають нарахуванню та сплаті за період з 01.01. по 10.01.2009р. та становитимуть 25124,40 грн, виходячи із суми боргу по платіжній вимозі №820036 від 31.12.2008р. –516026,97 грн, та по платіжній вимозі №820035 від 31.12.2008р. –2540774,36 грн.

Сторонами в договорі не передбачено подальше розстрочення чи відстрочення оплати за спожиту теплову енергію на умовах товарного кредиту, а, отже, за вказаний позивачем період не підлягають нарахуванню відсотки, як за товарний кредит. За прострочення оплати сторонами визначена відповідальність у вигляді пені, яку позивач також просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем з оплати спожитої ним теплоенергії, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу –2131157,54 грн, пені –171745,48 грн, 3% річних –73835,00 грн, інфляційних втрат –286495,99 грн, відсотки по товарному кредиту –25124,40 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 625, 629, 694, 695 Цивільного кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради – 49089, м. Дніпропетровськ, вул. О.М. Макарова, 32, код ЄДРПОУ 32560611 (р/р 26006300004092 АКБ «Форум», МФО 306878) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машино-будівний завод ім. О.М. Макарова" – 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368 (р/р 26001132026114 ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) борг –2131157,54 грн (два мільйони сто тридцять одну тисячу сто п’ятдесят сім грн 54 коп), пеню –171745,48 грн (сто сімдесят одну тисячу сімсот сорок п’ять грн 48 коп), інфляційні втрати –286495,99 грн (двісті вісімдесят шість тисяч чотириста дев’яносто п’ять грн 99 коп), 3% річних –73835,00 грн (сімдесят три тисячі вісімсот тридцять п’ять грн 00 коп), відсотки по товарному кредиту –25124,40 грн (двадцять п’ять тисяч сто двадцять чотири грн 40 коп), витрати по сплаті держмита –20323,50 грн (двадцять тисяч триста двадцять три грн 50 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –188,09 грн (сто вісімдесят вісім грн 09 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова Рішення підписано 30 листопада 2009 р.