Рішення № 6889902, 30.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.09р. Справа № 35/462-09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Колективного підприємства "Літера",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 3054,20 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Процик І.І., юрисконсульт, дов.№002/10-09 від 11.06.2009р.

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію –1711,52 грн, інфляційні втрати –902,42 грн, 3% річних –141,00 грн, пеню –179,45 грн, 7% штрафу –119,81 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №113 від 01.10.2002р. та з метою забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вказав, що борг до цього часу не сплачено.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 13.11.2009р.). Жодних клопотань від відповідача не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 26.11.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача , оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»(надалі –позивач) та Колективним підприємством «Літера»(надалі –відповідач) було укладено договір з додатками №113 від 01.10.2002р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, строком дії до 31.12.2003р., який відповідно до п. 10.4. договору був чинним у спірний період.

Згідно умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію та в спірний період лютий - березень 2007р. поставив теплову енергію на загальну суму 2211,52 грн, що підтверджується актами здачі-приймання послуг за ці місяці, які підписані без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Згідно п. п. 6.4.- 6.7. договору розрахунковим періодом є календарний місяць та відповідач зобов’язаний здійснити оплату за спожиту електроенергію не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково в сумі 500,00 грн, які сплатив. 30.11.2007р. згідно платіжного доручення №9/13. Заборгованість становить 1711,52 грн, що підтверджується розрахунком позивача та не спростовано відповідачем.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та вказаний борг підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 7.3.6. договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів. Пеня за період прострочення платежів з 11.04.2007р. по 09.10.2007р., з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, становить 179,45 грн. Статтею 258 Цивільного кодексу України для стягнення пені встановлена спеціальна позовна давність –один рік. Разом з тим, ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони, зробленою до винесення рішення у справі. Такої заяви від сторін не надходило, та у суду відсутні підстави для застосування позовної давності, пеня підлягає стягненню в заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 11.04.2007р. по 30.10.2009р. становлять 141,00 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з травня 2007р. по вересень 2009р. включно –902,42 грн, вірно розраховані позивачем в межах заявлених ним періодів та підлягають стягненню з відповідача.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, в таких розмірах, зокрема, якщо прострочення боржника становить більше 30 днів додатково стягується штраф 7%. Оскільки, в договорі сторони визначили інший вид відповідальності, а саме стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів, то вимоги позивача про стягнення 7% штрафу –119,81 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем з оплати спожитої ним теплоенергії, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 1711,52 грн, інфляційних втрат –902,42 грн, 3% річних –141,00 грн, пені –179,45 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Клопотання позивача про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача судом відхиляється в зв’язку з прийняттям рішення у справі, яке підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 273-275 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства «Літера»–51900, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Сировця, 4, код ЄДРПОУ 13439677 (р/р 26007100930001 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Дніпродзержинськ, МФО 305051) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектро- централь»- 51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Радянська,2, код ЄДРПОУ 00130820 (р/р невідомі) борг –1711,52 грн (одну тисячу сімсот одинадцять грн 52 коп), інфляційні втрати –902,42 грн (дев’ятсот дві грн 42 коп), 3% річних – 141,00 грн (сто сорок одна грн 00 коп), пеню –179,45 грн (сто сімдесят дев’ять грн 45 коп), витрати по сплаті державного мита –97,92 грн (дев’яносто сім грн 92 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –226,56 грн (двісті двадцять шість грн. 56 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова Рішення підписано 27 листопада 2009 р.