Ухвала суду № 68896829, 14.09.2017, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/1392/17

1-кс/330/635/2017

"14" вересня 2017 р. слідчий суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В., за участю секретаря Корнієнко М.М., за участю прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт вилученого майна, яке надійшло від слідчого Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000086 від 04.06.2017 року за ознаками ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

12.09.2017 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшло вказане клопотання. Згідно матеріалів клопотання, у слідчому відділенні Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управляння Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2017 під №12017081140000086, за фактом закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 червня 2017 року, приблизно о 04 годині 20 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи біля бази відпочинку «Фрегат», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, селище міського типу Кирилівка, вулиця Федотова коса, будинок № 146, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_3, з метою його вбивства, з наявної у нього зброї невстановленого зразка, здійснив постріли у потерпілого, спричинивши ОСОБА_3 проникаюче наскрізне вогнепальне поранення очного яблука з пошкодженням рогівки, випаданням оболонок, травматичну катаракту, гемофтальм правого ока, вогнепальне поранення обличчя, скроневої області з чужорідним тілом правої скроневої долі, після чого, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, зник з місця події, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_3, однак смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від його волі через те, що ОСОБА_3 своєчасно була надана медична допомога. Таким чином ОСОБА_4 скоїв закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_3. Вказане кримінальне правопорушення 04.06.2017 зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12017081140000086 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України. Постановою т.в.о. начальника слідчого управління ГУНП в Запорізькій області від 04.09.2017, розслідування кримінального провадження доручено групі слідчих, до складу якої, зокрема, залучено старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5, старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6, старшого слідчого Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2. Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4, разом зі своїм знайомим ОСОБА_7, 04.06.2017, приблизно о 04 годині, на автомобілі марки «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, приїхав до бази відпочинку «Фрегат» по вул. Коса Федотова, 146 в смт.Кирилівка Якимівського району Запорізької області, де між ними з одного боку та ОСОБА_3 з іншого відбувся конфлікт із застосуванням вогнепальної зброї. Також, згідно наданих ОСОБА_4 пояснень, він почав стріляти із рушниці яка лежала в автомобілі, із салону автомобіля. Згідно інформаційної довідки, право власності на автомобіль «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстровано на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, володільцем автомобіля є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2. Проведеним оглядом від 04.06.2017 автомобіля марки «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлено наявність на ньому пошкоджень, які могли утворитися від пострілів зі зброї, зокрема на задньому освітлювальному приладі, склі задніх правих дверей. Проте у звязку з тим, що слідчим суддею не було задоволено клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна, а саме вказаного автомобіля, і володілець ОСОБА_9 отримав автомобіль у Кирилівському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, орган досудового розслідування був позбавлений можливості провести необхідний комплекс слідчих дій та судових експертиз із вказаним автомобілем. Наразі потреба органа досудового розслідування у проведенні слідчих дій із зазначеним автомобілем та призначенні відповідних судових експертизи вказаного автомобіля залишається актуальною, оскільки сторона обвинувачення не мала доступу до вказаного автомобіля з обєктивних причин.

На підставі ухвали слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 07.09.2017 (справа № 330/1392/17, провадження 1-кс/330/618/2017) у кримінальному провадженні надано дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей, а саме автомобіля «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та ключів від замка запалювання автомобіля і багажного відділення. 11.09.2017 за адресою: будинок №16 по вул.. Ентузіастів в м. Запоріжжя, на підставі зазначеної ухвали слідчого судді Якимівського районного суду від 07.09.2017 здійснено тимчасовий доступ до автомобіля «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, і автомобіль вилучено. Зазначений автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні №12017081140000086. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилучений автомобіль є майном, у вигляді речі, щодо якої є достатні підстави вважати, що він зберіг на собі сліди кримінального правопорушення. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Орган досудового розслідування вважає доведеним той факт, що тимчасово вилучений автомобіль марки «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є речовим доказом, тобто матеріальним обєктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, автомобіль має на собі ушкодження, які могли виникнути під час конфлікту із застосуванням вогнепальної зброї, біля бази відпочинку «Фрегат» по вул. Коса Федотова, 146 в смт.Кирилівка Якимівського району Запорізької, при зазначених вище обставинах. Із використанням вилученого автомобіля у кримінальному провадженні необхідно провести слідчі експерименти, у тому числі з візуванням виявлених на його кузові пошкоджень, а також здійснити змиви із салону автомобіля на предмет наявності на поверхнях салону продуктів пострілу. Крім того, у кримінальному провадженні необхідно провести судову ситуаційну балістичну експертизу. Виконання зазначених процесуальних дій передбачає використання автомобіля у незмінному після вчиненого злочину вигляді, що є ще однією з підстав для накладення арешту на вказаний автомобіль на залишення його на зберігання у органа досудового розслідування. Зважаючи на те, що, арешт майна відповідно до ст. 16 КПК України не може бути здійснено без судового рішення, а також виходячи з того, що вилучена річ відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.167 КПК України, є необхідність здійснити арешт на вилучений автомобіль марки «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження, або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України. Забезпечення збереження тимчасово вилученого майна в тому ж вигляді, в якому воно перебуває після вилучення, з метою попередження його можливого зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, являється одним із способів встановлення доказів в кримінальному провадженні. Питання щодо збереження майна, на яке накладено арешт, здійснюється згідно КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012. Таким чином просить накласти арешт до прийняття рішення у кримінальному провадженні на тимчасово вилучене майно, а саме на автомобіль марки «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, вилучений під час здійснення тимчасового доступу до речей від 11.09.2017.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити. Щодо зазначення слідчим в своєму клопотанні про арешт тимчасово вилученого майна про те, у звязку з тим, що слідчим суддею не було задоволено клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна, а саме вказаного автомобіля, і володілець ОСОБА_7 отримав автомобіль у Кирилівському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, орган досудового розслідування був позбавлений можливості провести необхідний комплекс слідчих дій та судових експертиз із вказаним автомобілем, в судовому засіданні пояснив, що ним не було оскаржено в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді від 09 червня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна з тієї причини, що це є його правом, а не обовязком, тому вони повторно звертаються із зазначеним клопотанням, та ними надано докази, які на їх думку є доцільними по даному клопотанню. Також зазначив, що ОСОБА_7 не є власником автомобіля тому його заперечення не заслуговують уваги.

В судове засідання володілець майна, автомобіля «Audi-А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_7, на яке в своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт, надав письмові заперечення, мотивуючи їх тим, що в провадженні Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження за № 12017081140000086 від 04.06.2017 року за ч. 1 ст. 115 КК України. 12.09.2017 року старший слідчий Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 звернувся з клопотанням до слідчого судді про накладення на автомобіль НОМЕР_2 арешту. З даним клопотанням він незгоден з наступних підстав: 04.06.2017 року протоколом огляду місця події, який складено з 13 години до 14 години, було вилучено даний автомобіль, 07.06.2017 року слідчий Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 звернувся з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на даний автомобіль. За результатами розгляду даного клопотання слідчим суддею було відмовлено в задоволені даного клопотання та відповідно до даної ухвали суду слідчий та прокурор зобов'язані були повернути даний ТЗ. 16.06.2017 року слідчий Сербо М.О. на території Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області зазначив, що має намір повернути йому зазначений автомобіль за умови проведення огляду даного транспортного засобу. В цей же день слідчий за участі понятих розпочав огляд транспортного засобу після чого він повідомив, що він пожартував та він вилучає даний автомобіль. Тобто фактично не видавши йому автомобіль та не виконавши ухвалу суду залишив даний автомобіль на території Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області. 23.07.2017 року слідчий Сербо М.О. повідомив, що готовий повернути автомобіль але за умов проведення детального огляду транспортного засобу та видачі ним скла, яке нібито мало кульовий отвір, яке знаходиться у задній лівій двері, на що він погодився. 23.07.2017 року слідчому було видано дане скло, слідчим було вилучено протоколом огляду транспортного засобу, окрім того було знято нитки з сидіння автомобіля та інші зразки. Тобто 23.07.2017 року слідчим було оглянуто увесь транспортний засіб зовні та в середині. Після чого слідчий видав даний автомобіль, про що ним було видано відповідну розписку. Слідчий в даному клопотанні зазначає про необхідність знайти в салоні даного автомобіля сліди продуктів пострілів. Хотів би звернути увагу суду, що з 04.06.2017 року по дату розгляду даного клопотання більше трьох місяців, тому виникає питання про які продукти пострілу веде мову слідчий в своєму клопотанні.'? Окрім того сам же слідчий у своєму клопотанні зазначає про проведення огляду автомобіля 04.06.2017 року. А тому йому не зрозуміло, що стало підставою провести повторний огляд автомобіля. Звертаю увагу суду, що огляди автомобіля проводилися 04.06.2017 року, 16.06.2017р., 23.07.2017 р., 11.09.2017р. Окрім того звертає увагу, що 04.06.2017 року та 11.09.2017 року огляди автомобіля здійснювалися за участі експертів. Окрім того слідчий зазначає про необхідність проведення слідчих дій та проведення експертиз, але не зазначає, що було зроблено за участі даного автомобіля з 04.06.2017 року по 23.07.2017 року. Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Питання про арешт або повернення його майна досі не вирішено. Разом з цим, 11 вересня 2017 року, йому не надано документів, які б підтверджували законність вилучення його майна та надання йому передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України статусу. Мова йдеться про вилучення майна. Оскільки автомобіль було оглянуто на місці його затримання, тобто фактично було виконано ухвалу слідчого судді від 07.09.2017 року. З дня проведення слідчої дії огляд автомобіля, йому не було вручено документ, який підтверджує статус автомобіля, який перебуває в його користуванні. Крім того, враховуючи те, що кримінальне провадження внесено до ЄРДР 04 червня 2017 року та те, що речі-майно вилучено більше трьох місяців назад усі необхідні слідчі дії з даним автомобілем було проведено. Окрім того дане клопотання не може бути задоволене через невідповідність своєму змісту та формі, які чітко зазначені в статті 171 КПК України, а саме п. 1 ч. 2: у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто слідчий та прокурор жодним чином не виконують знову ж таки імперативне норму кримінального процесуального закону України. Слідчий у своєму клопотанні зазначає лише ніби то причину звернення, але зовсім не зазначає мету накладення арешту, він просто процетував кілька частин ст. 171 КПК України, але не довів, яким чином гр. ОСОБА_8 має відношення до події, яка відбулася 04.06.2017 року. В свою чергу звертає увагу суду, що слідчий взагалі не задав йому питань, щодо його відношення до даного автомобіля, але він вважає, що суд, приймаючи рішення повинен знати, що даний автомобіль ним було придбано у вище зазначеного громадянина. 26.04.2017 року під час зупинки його співробітниками Національної поліції, виникла підозра, що реєстраційний талон даного автомобіля підроблено. У зв'язку із чим даний автомобіль було затримано, а реєстраційний талон вилучено, 26.04.2017 року слідчим суддею було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на даний автомобіль, який в подальшому було передано йому на зберігання, а сам рєстраційний талон було направлено до експертної установи. Дані обставини підтверджуються ухвалою Комунарського суду від 26.04.2017 року, довідкою виданою слідчим Комунарського ВИ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 27.04.2017 року, постановою слідчого про визнання даного автомобіля речовим доказом від 26.04.2017 року та розпискою від 27.04.2017 року, копію яких додає. Згідно ст. 8 КПК України: Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. В статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої повноваження. Згідно із статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тому виходячи з наступного, слідчий порушуючи мої права на вільне володіння даним майном, шляхом незаконного утримання такого майна, звертається до суду аби узаконити свої незаконні дії, тому таке незаконне клопотання. Виходячи з вимог ст. ст. 1,7 КПК України, а саме завдань та засад кримінального процесуального закону та Верховенства права, суд не може постановити незаконне рішення задовольнивши дане клопотання. Таким чином просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого погодженого з прокурором. Зобов'язати прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури в Запорізькій області повернути мені автомобіль НОМЕР_3. За необхідності просить витребувати у слідчого та прокурора усі протоколи оглядів транспортного засобу за вказані вище дати.

У судовому засіданні були вивчені наступні докази: - копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.1), копія постанови про доручення провадження досудового слідства у кримінальному провадженні слідчій групі (а.с.2-3); копія ухвали Якимівського районного суду від 07 вересня 2017 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів ( а.с.4-6); копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів (а.с.7-9); копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді суду (а.с.10); копія протоколу огляду місця події ( а.с.11); копія фото таблиці ( а.с.14-16); копія довідки ( а.с.17); копія постанов про визнання речових доказів ( а.с.18); копія ухвали слідчого судді (а.с.19-21); заперечення ОСОБА_7 з додатками (а.с.31-41).

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що також зазначено в клопотанні слідчого, що ОСОБА_7 є володільцем автомобіля марки «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та який був вилучений під час здійснення тимчасового доступу до речей від 11.09.2017 року. Органу досудового розслідування вказане майно необхідне для проведення з ним процесуальних дій та судових експертиз, що являється способом встановлення доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації .майна як виду покарання або заходу кримінального-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 року триває. Досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення проводиться за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, особа, яка скоїла вказане кримінальне правопорушення органом досудового розслідування була встановлена та затримана, їй повідомлено у встановленому законом порядку про підозру у скоєнні злочину. ОСОБА_7 є свідком у зазначеному кримінальному провадженні. Прокурором не доведено, що зазначене майно є доказом злочину по вказаному кримінальному провадженню № 12017080140000086 від 04.06.2017 року за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Або володільцю зазначеного майна ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або він є особою, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, обвинуваченим, особою, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК, або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільна небезпечне діяння по іншому кримінальному провадженню.

Так, в клопотанні слідчого не було наведено достатніх і переконливих доказів, що майно може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсовано, передано, перетворено чи відчужено, адже жодним чином - існування цих ризиків, які як самі по собі, так і в сукупності становлять завдання накладення арешту на майно, а тому, якщо накладення арешту не відповідає завданням кримінального судочинства, такий арешт на майно не може бути накладений. Разом з тим, не обґрунтовано, які перешкоди чинить власник зазначеного автомобіля, що призводить до неможливості досягнення завдань досудового розслідування, не обґрунтовано, яким чином сприятиме досягненням цілей кримінального провадження накладення арешту на майно.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином враховуючи, що на цей час не обґрунтовано підставу, мету та необхідність арешту вказаного майна, не обґрунтовано наявність реальних ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України, встановлені обставини дозволяють дійти висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт вилученого майна.

З урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що не має підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 132,167,170-173, 309, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Якимівського СВ Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000086 від 04.06.2017 року за ознаками ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України відмовити.

Зобов»язати слідчого, прокурора повернути майно, а саме: автомобіль марки «AUDI A6» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був вилучений під час здійснення тимчасового доступу до речей від 11.09.2017 року.

Ухвала підлягає оскарженню підозрюваним, захисником, його законним представником протягом 5 днів з моменту оголошення ухвали. Апеляційна скарга направляється до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання .

Суддя Нестеренко Т.В.