Рішення № 68895672, 14.09.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1944/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Готра Т.Ю.,Кондор Р.Ю.,

секретарі: Чучка Н.В.,

за участі представника ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_1, на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання бездіяльності відповідача незаконною і зобов'язання його вчинити певні дії та відновити роботу номера телефону,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Укртелеком про визнання бездіяльності відповідача незаконною і зобовязання його вчинити певні дії та відновити роботу номера телефону.

Позов мотивує тим, що він є інвалідом війни та потерпілим 1-ї категорії від аварії на Чорнобильській АЕС. У відповідності до ст.20 ЗУ Про соціальний статус та соціальні гарантії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та ЗУ Про статус та пільги інвалідів війни має право на безкоштовне та позачергове встановлення домашнього телефону і безоплатне користування телефоном у міському та міжміському звязку. Звільнений від сплати державного мита та інших платежів. У 1988 році до місця його проживання відповідач провів лінію звязку та підключив її до домашнього телефону і присвоїв номер 2-35-68. Відповідно було укладено угоду про надання послуг звязку на безоплатній основі для нього.

05 вересня 2016 року через буревій стався обрив телефонного повітряного дроту. Домашній телефон номер 2-35-68 припинив працювати. Він подав відповідачу письмову заяву на відновлювальний ремонт повітряної лінії. Однак пройшло три доби, а звязку не було. Таким чином, відповідач не впорався із закладеними в угоду термінами ремонту і порушив свої зобовязання. На його численні усні звернення щодо відсутності звязку, працівники відповідача пояснювали технічними причинами та обіцяли у стислі строки усунути їх та відновити роботу мережі.

15 листопада 2016 року він подав відповідачу претензію, в якій вимагав у триденний термін відновити роботу домашнього телефону номер 2-35-68. Статтею 8 ЗУ Про захист прав споживачів передбачено, що відповідач, як надавач споживчих послуг, не пізніше 10 днів з моменту отримання звернення має дати обґрунтовану письмову відповідь по суті претензії. Станом на 28 листопада 2016 року відповіді від відповідача не надійшло. Натомість у кінці листопада 2016 року зясувалося, що відповідач самоуправно без його згоди, а отже незаконно зняв номер його домашнього телефону та припинив надавати йому послуги звязку. Незаконність поведінки відповідача полягає з одного боку в його бездіяльності. А отже він порушив вимоги ЗУ Про захист прав споживачів, ст.15, 20 ЗУ Про звернення громадян бо не дотримався строку розгляду претензії і не відреагував на неї у 10 денний строк з моменту звернення. З іншого боку відповідач вчинив самоуправні дії бо всупереч ЗУ Про статус та пільги інвалідів війни і Про соціальний статус та соціальні гарантії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, угоді Про надання послуг звязку в односторонньому порядку зняв номер телефону і без поважних причин перестав цей номер обслуговувати.

Наразі його права порушені, телефонний номер до цих пір не працює, а відповідач грубо зловживає своїм одноосібним становищем монополіста. Через це дієвим засобом захисту своїх прав вважає звернення до суду з вимогою визнати бездіяльність у частині ігнорування його претензії від 15.11.2016 року незаконною. Крім того, визнати самоуправні дії відповідача щодо зняття номеру телефону 2-35-68 незаконними та зобовязати його відновити телефонний номер 2-35-68 за місцем його проживання.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 31 травня 2017 року задоволено частково.

Визнано бездіяльність відповідача, щодо порушення ним вимог ст.15, 20 ЗУ Про звернення громадян та ст.8 ЗУ Про захист прав споживачів незаконною та зобовязати Публічне акціонерне товариство Укртелеком надати аргументовану відповідь по суті претензії від 15.11.2016 року.

Зобовязано Публічне акціонерне товариство Укртелеком відновити телефонний номер 23568 за місцем проживання позивача ОСОБА_2, як для особи, що має гарантовані державою пільги.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укртелеком, місцезнаходження м.Ужгород площа Кирила і Мефодія, 4 на користь на користь Мукачівського УДКСУ Закарпатської області (код 37958089, банк ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31215206700003, код класифікації 22030001) - 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала. Позивач в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Судом вірно встановлено, що 10.11.2014 року між ПАТ Укртелеком та ОСОБА_2 було укладено Договір №1296 про надання телекомунікаційних послуг.

Також встановлено, що 5.11.2016 року ОСОБА_2 звертався до відповідача з претензією на невиконання умов угоди про надання телефонного звязку по номеру.

Однак, в засіданні апеляційного суду з'ясовано, що надання послуг за номером 2-35-68 припинено в зв'язку з неоплатою боргу за спожиті раніше послуги.

Про це ОСОБА_2 повідомлено, в тому числі, листом від 20.09.16 №1619-211200-2 у відповідь на його «претензію на незадовільну роботу електроної системи надання «інтернету» та необхідність скасування централізованої системи прийому заявок на технічне обслуговування і ремонт» від 15.09.2016 року.

Невірність інформації щодо надання заявки про пошкодження підтверджується роздруківкою картки абонента з автоматизованої системи обліку (АСТЛО), в якій зафіксовані звернення абонента щодо пошкодження телефону 2-35-68 протягом трьох років.

У відповідності до частини 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації», ПАТ «Укртелеком» надавало телекомунікаційні послуги ОСОБА_2 з врахуванням пільги щодо абонентної плати за користування телефоном, що гарантується державою відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Натомість позивач, всупереч обов'язку оплачувати отримані послуги, який передбачений ст.36 Закону України «Про телекомунікації», п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМ України №295 від 11.04.12, п.1.1. договору про надання телекомунікаційних послуг від 10.11.14 №1296 та п.3.2.2 договору про надання послуги АDSL-підключення до мережі Інтернет від 22.12.09 №1406, укладених з ПАТ «Укртелеком», не здіснював повну оплату спожитих послуг.

Розмір заборгованості підтверджується дублікатами рахунків, які надсилались ОСОБА_2, та випискою з оборотної відомості абонента.

У зв'яку з наявністю простроченої заборгованості, ПАТ «Укртелеком» скористалося правом оператора на скорочення і припинення надання послуг в порядку, передбаченому пп.8 п.1 ст. 38 Закону України «Про телекомунікації», п.78 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМ України №295 від 11.04.12, п.6.3. договору про надання телекомунікаційних послуг від 10.11.14 №1296 та п.6.10 договору про надання послуги АDSL - підключення до мережі Інтернет від 22.12.09 №1406. Інформацію про наявність заборгованості, можливі наслідки в разі непогашення боргу ПАТ «Укртелеком» неоноразово доводило до відома позивача.

В зв'язку з порушенням абонентом обов'язку щодо оплати отриманих послуг, 7 вересня 2016 року надання послуг йому припинене, а 30.09.16 - розірвано договір №1296 та договір № 1406 і додаткову угоду до нього, оскільки у встановлений законом строк заборгованість сплачена не була. Про це роз'яснено ОСОБА_2 у відповіді на його претензію від 15 листопада 2016 року.

Твердження позивача про те, що в нього не може існувати заборгованості за послуги, оскільки він має гарантовані державою пільги в розмірі 100%, також прийняті судом бездоказово і безпідставно.

Обґрунтовуючи розмір пільг, ОСОБА_2І.в позові посилається на неіснуючі законодавчі акти.

Суд не звернув увагу на зауваження відповідача про невідповідність твердження ОСОБА_2 щодо розміру пільг.

При винесені оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що позивачу надавались (у відповідності до укладених договорів) і інші телекомунікаційні послуги,оплата яких не гарантується державою.

Рішення суду в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на претензію позивача від 15.11.2016 не відповідає матеріалам справи, оскільки суду надавались докази надання такої відповіді 23.11.16 року.

Таким чином, суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, неправильно застосував матеріальний закон.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 травня 2017 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання бездіяльності відповідача незаконною і зобов'язання його вчинити певні дії та відновити роботу номера телефону відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді