Ухвала суду № 68895087, 14.09.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/867/16-к

провадження 1-кп/243/66/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року. м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

при секретарі Останькович А.О.

за участю:

прокурора Сазоненко Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Словянська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050510003249 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Словянського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження терміну запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на 2 місяці, мотивуючи його тим, що останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який у випадку визнання його винним передбачене покарання у виді тривалого позбавлення волі, усвідомивши можливість отримання такого кримінального покарання, він, при обрані більш мякого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, незаконного вплинути на свідків у провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 проти клопотання прокурора заперечував та зазначив, що тільки тяжкість покарання за інкримінований злочин не може бути підставою тримання обвинуваченого під вартою. Заявив клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не повязаного з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечував, підтримав клопотання захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішення питання судом щодо продовження дії запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Суд, не погоджується з доводами захисту про необхідність заміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі.

Так відповідно до КПК України, обвинувачений та його захисник має право звернутися з клопотанням про заміну запобіжного заходу.

В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з Обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено.

Суд, також вважає, необґрунтованими твердження захисника про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання йому більш мякого запобіжного заходу, не можуть бути прийняті судом, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий, йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років. Суд також враховує його стан здоров»я, сімейний стан, наявність соціальних зв»язків, тощо, а також відсутність можливості без продовження строку тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Крім того, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, який підтверджується тим, що ОСОБА_1 неодноразово був раніше засуджений, в тому числі і за особливо тяжкі злочини проти життя та здоровя осіб.

Так, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії», ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

Вищевказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_1 свідчать про наявність і на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, у звязку з чим недостатньо застосовувати відносно нього більш м`який запобіжний захід для запобігання цьому ризику, тому суд, з урахуванням положень частини 5 статті 176 КПК України, вважає, що є підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на строк 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України. Перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного строку.

Розмір застави не визначається на підставі ч.4 ст. 183 КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 314-316 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 відмовити.

Клопотання прокурора Словянської місцевої прокуратури по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050510003249 про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити застосування обраного відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 12 листопада 2017 року.

Копії ухвали суду негайно надіслати на адресу Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» та вручити обвинуваченому ОСОБА_1

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Є. Мірошниченко