Ухвала суду № 68895060, 15.09.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3058/15-к

Провадження №1-кп/242/31/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року Селидівський міський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Капітонова В.І., суддів Пирогової Л.В., Черкова В.Г., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяви про самовідвід суддів Капітонова В.І., Пирогової Л. В., Черкова В. Г., по кримінальному провадженню № 42015050000000362 від 21.07.2015 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження прокурора Реган Ю.А., захисника ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розгляд кримінального провадження № 42015050000000362 від 21.07.2015 року у відношенні ОСОБА_1, здійснюється у складі колегії суддів: Капітонова В. І., Пирогової Л.В., Черкова В.Г.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується в участі у терористичній організації.

У судовому засіданні судді Капітонов В. І. Пирогова Л. В. та Черков В. Г. подали заяви про самовідвід у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяв суддів про самовідводи.

Захисник у судовому засіданні просив вирішити питання на розсуд суду.

Судом встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

Так, 07.07.2017 р. під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів, які розглядають кримінальні справи, повязані з тероризмом.

З даного приводу керівництво суду звернулося до Селидівського відділення поліції, а судді до Генерального прокурора та ОСОБА_3 Правосуддя.

На засіданні 15 серпня 2017 року ОСОБА_3 рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами розгляду повідомлень суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалила рішення внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою керівника апарату Селидівського міського суду Донецької області ОСОБА_4 від 7 липня 2017 року з приводу подій, які мали місце того самого дня біля будівлі зазначеного суду.

Крім того, відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 29.08.2017 року повідомлення суддів Селидівського міського суду Донецької області щодо можливого вчинення кримінального правопорушення працівниками прокуратури, направлено для розгляду першому заступнику прокурора Донецької області Лівочці О. В., який є безпосереднім керівником прокурора, який підтримує обвинувачення у даній справі, таким чином судді Селидівського міського суду Донецької області, які звернулися до ОСОБА_3 Правосуддя з повідомленням про тиск, є в безпосередній залежності від сторони у справі.

При вирішенні заяв про самовідвід, колегія суддів відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі "Пєрсак проти Бельгії" зазначається "Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між субєктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і обєктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений."

У п. 53. Рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" заява N 33949/02, зазначається: «З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "ОСОБА_5 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_6 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Крім того, 04.08.2017 року за заявою Народного депутата України прокуратурою Донецької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом постановлення неправосудного рішення суддями Селидівського міського суду Донецької області, через винесення виправдувального вироку у справі про обвинувачення особи за ст.258-3 ч.1 КК України. Зазначений вирок знаходиться на розгляді в Апеляційному суді Донецької області та не набрав законної сили.

Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку мова фактично йде не про право інших осіб висловлювати свої оціночні судження щодо здійснення правосуддя, а саме про конкретну дію представника законодавчої гілки влади, - втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

З даного приводу судді Селидівського міського суду Донецької області звернулись до Генерального прокурора та ОСОБА_3 Правосуддя.

У п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі " "Совтрансавто-Холдинг" проти України" заява N 48553/99 зазначено: «…Суд не може не звернути увагу на численні випадки втручання в провадження українських органів державної влади на найвищому рівні. Якими б не були мотиви, представлені Урядом на виправдання такого втручання, Суд вважає, що воно, з огляду на його зміст та спосіб здійснення …, є таким, що суперечить поняттю "безсторонній і незалежний суд" в сенсі статті 6 параграфа 1 Конвенції. Не спекулюючи щодо того, який вплив це втручання мало на хід судового розгляду, Суд констатує в контексті справи, що заявник міг об'єктивно мати побоювання стосовно незалежності та безсторонності судів. Ці випадки втручання з боку органів державної виконавчої влади відображають, крім того, брак поваги до самого функціонування судової гілки влади.»

Обсяг зобовязань держави-сторони Конвенції щодо гарантування «незалежного і безстороннього суду» відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції не обмежується судовою гілкою, а накладає зобовязання на виконавчу та законодавчу гілки та інші державні органи, незалежно від їх рівня, поважати і дотримуватися судових рішень,навіть не погоджуючись з ними. Повага держави до повноважень і ролі судів є неодмінною передумовою суспільної довіри до суду, і ширше верховенства права. Для того, щоб це відбулося, конституційних гарантій незалежності та неупередженості судової влади не досить. Ці гарантії мають бути ефективно впроваджені у повсякденну поведінку та поводження органів державної влади.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також те, що у даному кримінальному провадженні неможливо зясувати думку обвинуваченого з приводу даного питання, колегія суддів вважає, що участь суддів Капітонова В. І, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні може викликати сумнів в їх неупередженості та безсторонності, за наявності обставин викладених вище, що призведе до порушення прав обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд, регламентованих ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючисьп. 4 ч 1 ст. 75, 81, 342КПК Україниколегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяви про самовідвід суддів Капітонова В. І., Пирогової Л. В., Черкова В. Г., - задовольнити.

Кримінальне провадження № 42015050000000362 від 21.07.2015 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, передати до канцелярії суду.

Головуючий суддя

Судді