Вирок № 68895048, 15.09.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2683/17

Провадження №1-кп/242/563/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пирогової Л. В., секретар судового засідання Клименко А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 120160505000001015 від 16.06.2016 року у відношенні ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Селидове Донецької області, є громадянином України, з вищою освітою, не перебуває у зареєстрованому шлюбі; не працює, раніше не судимого, проживає та зареєстрований за АДРЕСА_1

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Кондратенка С. М., захисника Бєлікової Є. Я., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016 року, близько о 13 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Пежо 206» р/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп,яніння, по автошляху сполученням Селидове-Цукурине Донецької області у напрямку м. Селидове Донецької області зі швидкістю 60-80 км/г на прямій ділянці дороги з порушенням вимог п.п. 10.1 Правил дорожного руху України - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 11.3- на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, проявляючи злочинну самовпевненість, виїхав на зустрічну смугу, де в цей час рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, у напрямку з м. Селидове Донецької області в с. Цукурине Донецької області, який застосував міри екстреного гальмування, однак запобігти зіткненню не зміг. ОСОБА_1 не застосував міри екстреного гальмування та передньою частиною керованого ним транспортного засобу «Пежо 206» р/н НОМЕР_1 зіткнувся з передньою частиною транспортного засобу «Шевроле Авео» р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Пежо 206» р/н НОМЕР_1 - ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у виді: черепно-мозкової травми - садна в області лоба та правої скроневої області, субдуральна гематома лобної області, ротаційний підвивих першого шийного хребця, що супроводжується забоєм головного мозку, а також тупа травма живота з розривом селезінки, які виникли від дії тупих предметів, можливо під час та при обставинах, зазначених у постанові та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що потерпілий є його знайомий. 16.06.2016 року, керуючи автомобілем «Пежо 206» р/н НОМЕР_1 на автошляху сполученням Селидове-Цукурине Донецької області, коли він рухався у напрямку м. Селидове Донецької області, він виїхав на зустрічну смугу, де і сталась ДТП з автомобілем Шевроле Авео під керуванням ОСОБА_4. Оскільки він був у шоковому стані, погано пам,ятає, що саме сталося у ту мить. Обставини, викладені в обвинувальному акті, визнає повністю. Автомобілі отримали механічні ушкодження. В його салоні під час ДТП знаходився ОСОБА_3, який отримав тілесні ушкодження, його зі шляху забрала Швидка допомога. У подальшому він повністю відшкодував ОСОБА_3 усі збитки і на теперішній час йому також допомагає. У скоєному щиро кається, просить його строго не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні просив обвинуваченого строго не карати, не позбавляти його волі. Пояснив, що ОСОБА_1 повністю відшкодував йому збитки матеріального та морального характеру. На теперішній час він звертається також за допомогою, якщо її потребує до обвинуваченого і жодного разу він йому не відмовив.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що його характеризують, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, спосіб та характер вчиненого діяння; особу винного, який не працює, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп,яніння.

Обвинувачений ОСОБА_1 упродовж судового провадження давав визнавальні показання щодо обставин вчинення правопорушення і не оспорював фактичних обставин їх учинення, що дало суду підстави розглядати провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Цим обвинувачений сприяв здійсненню правосуддя, а отже, і розкриттю правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах, установлених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, який вперше вчинив необережний злочин, в якому розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, думку потерпілого ОСОБА_3, який у судовому засіданні підтвердив про відшкодування йому збитків обвинуваченим та просив строго його не карати, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченого за період кримінально-процесуального провадження, чим фактично досягнута мета покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням судової експертизи звуко- та відеозапису № 13 від 04.04.2017 року в розмірі 4402 грн. 72 коп.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного йому основного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової експертизи звуко- та відеозапису № 13 від 04.04.2017 року в розмірі 4402 (чотири тисячі чотириста дві) грн. 72 коп. на рахунок держави. - р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Л. В. Пирогова