Постанова № 68894601, 22.08.2017, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/1767/17

Провадження № 2-а/237/47/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.08.17 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі Бахтіярової Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Курахове Мар'їнського районного суду Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до Мар' їнського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій державного виконавця неправомірними ,-

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2017позивач ОСОБА_1 звернувся до Марїнського районного суду Донецької області з позовною заявою до Марїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в якій просить :

-визнати незаконними дії старшого державного виконавця Марїнського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, щодо застосуванні заходів для виконання рішення суду шляхом накладення арешту та зверненням з поданням про обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

-визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Марїнського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, щодо не проведення. перевірки анкетних даних (дата народження та ідентифікаційний номер боржника, адреса та ін..).

-скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№41021097.

-скасувати Постанову державного виконавця Климович О.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №41021097 від 29 березня 2017 року.

-скасувати Ухвалу Марїнського районного суду донецької області від 10 жовтня 2016 року.

В позовній заяві зазначено, що 4 листопада 2013 року Марїнським районним судом Донецької області було надано виконавчий лист , за рішенням у справі №2/237/2136/2013 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини , сина ОСОБА_3 в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно , але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 3 жовтня 2013 року та до повноліття дитини.Про відкриття виконавчого провадження Позивачеві не було відомо. Добровільно ОСОБА_1 виконував рішення суду з дня його ухвалення . Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо наступне: наявність заборгованості в розмірі 53856 грн 00 коп. ;тимчасове обмеження у праві виїзду боржника , громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1: арешт майна боржника , громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП 3072700457;В виконавчому провадженні РНОКПП НОМЕР_1, хоча в виконавчому листі зазначено вірно - РНОКПП НОМЕР_2; Позивач народився 16 лютого 1984 року , а в виконавчому провадженні 12 лютого 1984 року. Державний виконавець, не звязувався зі стягувачєм з метою уточнення її місця проживання, та отриманням інформації, щодо карткового банківського рахунку для перерахування коштів, тому що поштовий звязок з містом Донецьком зупинено. Стягувач в теперішній час має іншу сімю від спілкування та допомоги від боржника відмовляється. З 19 грудня 2013 року по 3 жовтня 2016 року за виконавчим провадженням не проводилося жодних дій.3 жовтня 2016 року державний виконавець Климович О.М. звернулася до Марїнського районного суду Донецької області з поданням про заборону виїзду за кордон у відповідності до ст..6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України».В поданні зазначена сума заборгованості станом на 1 жовтня 2016 року, 61498,00 грн. , а в довідці-розрахунку и станом на 18 квітня 2017 року 37321, 09 грн.

На підставі ч.ч.1,4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Під час огляду матеріалів виконавчого провадження в приміщенні суду було виявлено, що довідка розрахунок не має жодного відношення до ВП№41021097, ідентифікаційний номер зазначений в документах не належить позивачеві протягом 2013-2015роки ОСОБА_2 не виконала жодних дій, щодо встановлення місця проживання боржника і стягувача. В матеріалах навіть відсутні відомості про місце зміну прізвища стягувача та адреси проживання, нема жодних доказів, про необхідність заборони виїзду за кордон, відсутній опис майна боржника. Стягувач, ОСОБА_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 27 листопада 2014 року державне підприємство "Укрпошта" зупинило приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою.

Відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно ч. ч. 2, 4ст. 6 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну"громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується:

- відмова у видачі паспорта;

- відмова у виїзді за кордон;

- тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Також слід зауважити, щоЗаконом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»встановлено порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та в'їзду в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначаються випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлюється порядок розв'язання спорів у цій сфері.

В статті 181 Кодексу адміністративного судочинства йдеться про те, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбаченихпунктами 1-4 частини першої статті 18цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Нормаст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» яка говорить що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З акта підтвердження складеного в присутностності свідків вбачається, що Позивач зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, 85630.

Нормами статті 1 Закону України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 606) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьомуЗаконі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб),які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цимЗаконом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець відкриваєвиконавчепровадженняна підставівиконавчогодокумента,зазначеноговстатті 17 цього Законуза заявою стягувачаабойогопредставникапропримусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19).

Частиною 1статті 20 Закону № 606визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем замісцем проживання,перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою,то виконання провадитьсяза місцезнаходженнямйого постійно діючого органу або майна.Правовиборумісцявиконанняміж кількома органами державноївиконавчоїслужби,щоможуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території,на якупоширюютьсяїхфункції, належить стягувачу.

Частиною 2 статтістаття 25 Закону № 606передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 31Закону № 606визначено, що копіїпостановдержавноговиконавцятаінші документи виконавчого провадження (далі- документи виконавчого провадження),щодержавнийвиконавецьзобов'язанийдовести до відомасторінтаінших учасниківвиконавчого провадження, надсилаються адресатаміз супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадженняабо відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриттявиконавчого провадження,якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадженнязаадресою,зазначеноюу виконавчому документі.

Відповідно до ст. 40Закону № 606у разі відсутності відомостей про місце проживання,перебуваннячимісцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитинидержавнийвиконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшукборжникаабодитини.Уразі необхідності розшуку транспортного засобуборжникадержавнийвиконавецьвиносить постанову про такийрозшук,якаєобов'язковоюдлявиконання органами внутрішніх справ (ч.1 ст. 40).

Розшукборжника-фізичної особи,дитини,розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніхсправ, арозшукборжника-юридичноїособита іншого майна боржника організовує державний виконавець.Розшук оголошуєтьсявідповіднозамісцемвиконаннярішенняабозаостаннімвідомиммісцем проживання,перебування,місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженнямйого майна,або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача (ч. 2 ст. 40).

Судом встановлено, що відповідачем не приймались дії щодовстановлення фактичного місця знаходження боржника. Жодної копіїпостановдержавноговиконавцятаінші документи виконавчого провадження,у тому числі і про відкриття виконавчого провадження,державнийвиконавець в порушення вимог статті 31Закону № 606, не довів до відома позивачки. Системний аналіз нормативно-правової бази свідчить про те, що відповідач діяв неправомірно, чим порушив законні права і інтереси позивачки.

Відповідно до вимог ч.2ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. Зст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи зазначені в адміністративному позові є слушними і такими, що заслуговують на увагу та задоволення.

Відповідно до вимог ч.2ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. Зст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Викладені обставини дають суду підстави вважати, що зазначені у позовній заяві позивача підлягають скасуванню, як незаконні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,9,14,24,161,162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Марїнського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, щодо застосуванні заходів для виконання рішення суду шляхом накладення арешту та зверненням з поданням про обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Марїнського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, щодо не проведення. перевірки анкетних даних (дата народження та ідентифікаційний номер боржника, адреса та ін..).

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№41021097.

Скасувати Постанову державного виконавця Климович О.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №41021097 від 29 березня 2017 року.

Скасувати Ухвалу Марїнського районного суду донецької області від 10 жовтня 2016 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецької апеляційного адміністративного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя С.М. Ліпчанський

Дата документу 22.08.2017