Вирок № 68882749, 13.09.2017, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/565/17

провадження: 1-кп/614/54/17

категорія: 22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2017 року Борівський районний суд Харківської області в складі :

головуючого-судді Гуляєвої Г.М.

за участю секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурора Колеснікова Д.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова кримінальне провадження 1-кп/614/54/17 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Торез Донецької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої в силу ст.89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 протягом 2009-2017 років постійно мешкала на території Борівського району Харківської області та з серпня 2016 р. по квітень 2017 р. тимчасово виїздила до м. Люботин Харківської області.

В січні 2016 р. ОСОБА_1 стало відомо, що особам, які виїхали з Донецької області, а саме, з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, надається матеріальна допомога, у зв'язку з чим вирішила отримати її шляхом надання недостовірних відомостей про дійсне місце свого проживання.

З метою здійснення свого злочинного наміру, 01.02.2016 р. ОСОБА_1, скориставшись паспортом громадянина України, в якому значиться місце реєстрації: АДРЕСА_1, звернулась до УСЗН Борівської РДА повідомивши недостовірні відомості щодо виїзду з зони антитерористичної операції, де в офіційну заяву про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції внесла відомості щодо переміщення із зони проведення антитерористичної операції.

Крім того, ОСОБА_1 внесла відомості в заяву № 61897/17 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, в якій зазначила, що вона потребує матеріальної допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг.

В подальшому ОСОБА_1 01.02.2016 р. подала до державного органу УСЗН Борівської РДА вищевказану заяву, яка містить відомості, що не відповідають дійсності та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р. «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» була взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, та їй була призначена матеріальна допомога.

З липня 2016 р. по серпень 2016 р. ОСОБА_1 незаконно отримала матеріальну допомогу в розмірі 4 420,00 грн, які вона використала на власний розсуд.

Крім того, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 тимчасово мешкаючи на території м. Люботин Харківської області, 15.09.2016 р. звернулась до УСЗН Люботинської міської ради внесла відомості в заяву № 3275 від 15.09.2016 р., для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг, де продовжила отримувати незаконно матеріальну допомогу.

З вересня 2016 р. по квітень 2017 р. ОСОБА_1 незаконно отримала матеріальну допомогу у розмірі 17 323,55 коп., які вона використала на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно отримала з коштів Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, матеріальну допомогу у загальному розмірі 21 743,55 коп., які вона використала на власний розсуд, чим завдала державі матеріальні збитки.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 не оспорювала вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що їй інкриміновано, визнала повністю, цивільний позов визнала в повному обсязі.

В силу ст.349 КПК України з урахуванням думки прокурора та обвинуваченої, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст зазначених обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудної в повному обсязі пред'явленого обвинувачення і кваліфікує її дії по ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману.

При призначенні покарання суд враховує особу ОСОБА_1, яка раніше не судима в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, вину свою визнала повністю, щиросердно розкаюється, активно сприяла розкриттю злочину, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь представника Борівського районного сектору з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого від 30.08.2017 року відповідно до якої, виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без ізоляції останньої від суспільства.

Крім того, кримінальне правопорушення за ч.1 ст.190 КК України, згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки та конкретні обставини скоєння кримінального правопорушення, думку потерпілої особи, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, оскільки таке покарання є необхідним й достатнім та буде сприяти попередженню вчинення нею нових злочинів.

В кримінальному провадженні прокурором Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області заявлений цивільний позов в інтересах держави, в особі: Управління соціального захисту населення Борівської РДА, Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат матеріальних збитків завданих державі внаслідок шахрайства, в сумі 21 743,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст.129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України регламентовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що дійсно державі незаконними діями обвинуваченої ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду у розмірі 21 743,55 грн.

Обґрунтованість заподіяної потерпілій особі матеріальної шкоди підтверджена наявними в кримінальному провадженні доказами, обвинувачена позов визнала повністю, даний позов в частині стягнення матеріальної шкоди випливає з обвинувачення, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі п.»в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 р. звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: відповідно до п.»в» які на день набрання чинності цим Законом не позбавлені батьківських прав та мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Обвинувачена ОСОБА_1 заявила про застосування до неї положення Закону України «Про амністію у 2016 році», а саме: звільнити її від покарання на підставі п.»в» ст.1 вказаного Закону, оскільки вона на день набрання чинності цим Законом має дітей, яким не виповнилося 18 років.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 грн. на користь держави.

На підставі п.»в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VІІІ від 22 грудня 2016 р. звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат матеріальні збитки в сумі 21 743 грн. 55 коп. (розрахунковий рахунок 35219092042876, код ОКПО 03195694, МФО 820172, Банк ДКС України м. Київ).

Міра запобіжного заходу засудженій не обиралася.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та потерпілому.

Головуючий-суддя Гуляєва Г. М.