Постанова № 6888248, 10.06.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-9398/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.,

при секретарі Сердюк Д.О.,

з участю представника позивача Савицька О.М.,

представників відповідача Білозуб Н.А.,

Любченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гровер» до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання рішень нечинними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гровер» (далі – ТОВ «Гровер») звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі – УПФУ в Чернігівському районі) про визнання нечинними рішень про застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 517 від 19.12.2008 року на суму 108284,37 грн. та № 521 від 22.12.2008 року на суму 1707,85 грн. Свої вимоги мотивують тим, що відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 27.10.2006р. підприємство в адміністративному порядку оскаржено вимогу Пенсійного фонду на донарахування пенсійних внесків як юридична особа, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування про сплату страхових внесків в складі єдиного податку. По теперішній час відповіді не отримано. Відповідачем за результа тами перевірки своєчасності сплати ТОВ «Гровер» як страхувальником страхо вих внесків винесено рішення № 517 від 19 грудня 2008р. та застосовані фінансові санкції в сумі 108284,37 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. Крім того рішенням № 521 від 22.12.2008 року відповідачем ще застосовано фінансові санкції в розмірі 1707,85 грн. З вказаними рішеннями позивач не погоджується, оскільки Пенсійний фонду України не надіслав вмотивованого рішення за скаргою платника протягом двадцятиденного терміну, а тому згідно Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» вказане свідчить про погодження зі скаржником, а Пенсійний фонду України втрачає право на вимогу та застосування штрафних санкцій. Крім того в період оскарження вимоги нарахування пені, штрафу зупиняється, однак відповідач порушив цю норму Закону. Також зазначив, що при нарахуванні штрафних санкцій не були враховані суми сплати внесків, які перераховувались вчасно в складі єдиного податку, що призвело до завищення суми розрахунку штрафних санкцій в розмірі 70013,55 грн. Крім того застосування санкцій суперечить та порушує законне розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.05р. № 58-р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі та пояснили, що спеціалістом управління ПФУ в Чернігівському районі була проведена перевірка позивача щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2006 року по 01.10.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.10.2008 року № 102 та донараховано 124316,39 грн. страхових внесків. Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. 8.2, 8.3. п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за № 64/8663, на підставі акту перевірки від 29.10.2008 року № 102 управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівському районі було сформовано вимогу про сплату боргу на суму 82561,42 грн., яку надіслано позивачу. Позивач зазначену суму сплатив в повному обсязі. Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування та на ці внески не поширюється податкове законодавство. Відповідно до п.6 ст.18 вказаного Закону не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Відносини, що виникають із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються відповідним спеціальним законом - Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727 регулює спрощену систему оподаткування, тому його дія також не поширюється на сплату страхових внесків. Тобто, Указ Президента № 727 являє собою нормативний акт, сфера дії якого розповсюджується на податкові правовідносини. Таким чином, наведені в позовній заяві доводи щодо звільнення Позивача від нарахування страхових внесків в зв’язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування, є безпідставними. Відповідно п.4 ч.9 ст.106 Закону за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Начальником управління 19.12.2008р. на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону винесено рішення № 517 про застосування фінансових санкцій за донарахування своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків позивачем. Сума фінансової санкції склала 108284,37 грн. Сплата частки єдиного податку на розрахунок фінансових санкцій не впливає, оскільки страхові внески не були своєчасно нараховані у звітності до органу Пенсійного фонду, тобто не внесені самостійно страхувальником як зобов’язання зі сплати страхових внесків. Не визначені і не узгоджені зобов’язання не можуть вважатися сплаченими. Відповідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, в зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків за травень-вересень 2005 року, грудень 2006 року, а також суми донарахованих страхових внесків за актом перевірки від 14.09.2006 року в розмірі 7134,05 грн. УПФУ в Чернігівському районі винесено рішення № 521 від 22.12.2008 року про застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати узгоджених зобов’язань в розмірі 1707,85 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

ТОВ «Гровер» (ідентифікаційний код 02781473) зареєстровано Чернігівською районною державною адміністрацією 16.06.1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та перебуває на обліку в УПФУ в Чернігівському районі і знаходиться на спрощеній системі оподаткування – єдиному податку.

Відносини, що виникають із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються спеціальним законом - Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно ст.5 вказаного Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 1 ст. 11 Закону встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону ТОВ «Гровер» є страхувальником, а згідно частини 1 статті 15 Закону страхувальники є платниками страхових внесків до солідарної системи. Частиною 3 статті 15 Закону зазначено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Відповідача зареєстровано в УПФУ в Чернігівському районі, як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що не заперечується сторонами.

Управлінням ПФУ в Чернігівському районі була проведена перевірка ТОВ «Гровер» щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2006року по 01.10.2008 року та складено акт перевірки № 102 від 29.10.2008 року. В ході перевірки було виявлено, що ТОВ «Гровер» не нараховувало страхові внески за найманих працівників. За результатами перевірки донараховано страхові внески за 2006 рік в розмірі 43272,58 грн., за 2007 рік – 41253,38 грн., за січень - вересень 2008 року – 39790,43 грн. Всього за період, що перевірявся, донараховано 124316,39 грн.

На підставі акту перевірки № 102 від 29.10.2008 року та з урахуванням часткової сплати страхових внесків в єдиному податку управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівському районі було сформовано вимогу про сплату боргу на суму 82561,42 грн., яку надіслано позивачу та як вбачається з пояснень представника останнього вказана сума була сплачена ТОВ «Гровер» в повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується копіями платіжних доручень.

Відповідно до ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким разом із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Отже, обов’язок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з Прикінцевих положень Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи наведене, Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки відносини з загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи положення частини 1 статті 19 Закону, всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески та сплачувати їх в установлені строки та в повному обсязі. Відповідно до ч. 6 ст.19 Закону страхові внески нараховуються на суми, зазначені в ч. 1 ст. 19, незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/ або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в т.ч. обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

На підставі вказаного управлінням ПФУ прийнято рішення від 19.12.08р. № 517 про застосування фінансових санкцій за донарахування своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків позивачем в розмірі 108284,37 грн.

Згідно п.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій або натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг). Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи несвоєчасну сплату самостійно нарахованих страхових внесків за травень-вересень 2005 року, грудень 2006 року, а також суми донарахованих страхових внесків за актом перевірки від 14.09.2006 року в розмірі 7134,05 грн. УПФУ в Чернігівському районі винесено рішення № 521 від 22.12.2008 року про застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати узгоджених зобов’язань в розмірі 1707,85 грн. Неправомірним є посилання позивача на неузгодження вимоги УПФУ в Чернігівському районі № 673 від 06.10.2006 року, оскільки скарга була розглянута Пенсійним фондом України, в її задоволенні відмовлено, а рішення було направлено до УПФУ в Чернігівському районі і 02.01.1997р отримана ними та направлялось на адресу позивача, але не отримано ним, оскільки за місцем реєстрації він не знаходиться.

Посилання позивача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.05р. № 58-р «Про деякі питання спрощеної системи оподаткування» є неправомірним, оскільки вказане розпорядження не розповсюджується на спірні правовідносини, так як регулює порядок перевірки юридичних та фізичних осіб - платників єдиного і фіксованого податку та стягнення заборгованості за платежами, яка утворилася у 2004 -1 кварталі 2005 року.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Гровер» до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Гровер» до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області – відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Є.О.Сорочко

Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі – 15.06.2009р.