Рішення № 68881190, 12.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1204/16-ц 22-ц/774/1326/К/17

Справа № 177/1204/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/1326/К/17 суддя Коваль Н.В.

Категорія - 32 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря - Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «АКВАТОЛ» про стягнення моральної шкоди у зв'язку зі смертю чоловіка.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

представник відповідача Приватного підприємства «АКВАТОЛ» - Міщенко Вероніка Василівна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «АКВАТОЛ» (далі - ПП «АКВАТОЛ») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_6. Довідкою Дніпропетровського обласного центру медико-соціальної експертизи встановлений причинний зв'язок смерті її чоловіка із професійним захворюванням. Професійне захворювання чоловік позивача отримав під час роботи на різних підприємствах, у тому числі й на підприємстві відповідачів. У зв'язку зі смертю чоловіка позивачу було завдано моральну шкоду пов'язану з втратою близької людини, яка постійно підтримувала її у складних життєвих ситуаціях, з моменту смерті чоловіка позивач постійно перебуває у напруженому психічному стані, оскільки думки про смерть чоловіка не залишають її до теперішнього часу. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 26 670,00 грн., які просить стягнути на її користь з відповідача.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП «АКВАТОЛ» на користь ОСОБА_2 2 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПП «АКВАТОЛ» на користь держави судовий збір у розмірі 41,34 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, посилаючись на те, що судом не було враховано всі обставини справи та глибина моральних страждань позивача. При цьому, зазначає, що суд не врахував протиправну поведінку відповідача та сприяння в прихованні профзахворювання чоловіка позивача, у зв'язку з чим прокуратурою Саксаганського району м.Кривого Рогу підприємству винесено припис про усунення порушень Закону України «Про охорону праці». Також, суд не правильно визначив розмір судового збору. Крім того, позивач вважає, що суд не врахував судову практику з розгляду аналогічних справ.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ПП «АКВАТОЛ» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача ПП «АКВАТОЛ» - Міщенко В.В., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, залишивши рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог, апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 - чоловік позивача ОСОБА_2 (а.с. 6), працюючи протягом 14 років 6 місяців, із яких з 03.12.2007 року по 30.05.2008 року на посаді вибухівника в гірничому цеху №1 ПП «АКВАТОЛ», в умовах пилу підвищених парламентів отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 18.11.2009 року ОСОБА_7 визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 20% з 16 листопада 2009 року безстроково (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 помер (а.с. 17).

Висновком обласної МСЕК №36 від 12.09.2014 року встановлено причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (а.с. 18).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку із смертю її чоловіка.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи. Відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

Суд першої інстанції враховано Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), в якому зазначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як вбачається з матеріалів справи, актом розслідування професійного захворювання від 27.07.2009 року (а.с. 15) встановлено, що причиною професійного захворювання позивача є тривалий стаж роботи в умовах запиленості повітря робочої зони, що перевищувало гранично допустимі, яке виникло в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, у тому числі й ПП «АКВАТОЛ», ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Висновком обласної МСЕК №36 від 12.09.2014 року встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_6 з професійним захворюванням (а.с. 18).

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві - дружині померлого.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Судом враховано конкретні обставини по справі, а саме: робота чоловіка позивача ОСОБА_6 в умовах шкідливих факторів протягом 14 років 6 місяців, із яких лише шість місяців (з 03.12.2007 року по 30.05.2008 року) на ПП «АКВАТОЛ», моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, і наслідків, що наступили,

У зв'язку з чим доводи апеляційного скарги позивача ОСОБА_2 про необґрунтованість розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції судової практики щодо розгляду аналогічних справи є безпідставними та суперечать чинному законодавству, згідно якого суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ( ч.1 ст. 8 ЦПК України).

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не правильно визначив розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Так, відповідно до ч.1, п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01 січня 2016 року становила 1 378,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана до суду ОСОБА_2 (фізичною особою) у травні 2016 року, а тому до сплати підлягав судовий збір у розмірі 551,20 грн. (1 378,00 грн. х 0,4), а не 41,34 грн., як зазначив суд першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, збільшивши цей розмір з 41,34 грн. до 551,20 грн.

Крім того, підпунктами 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов'язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.

Згідно із пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Таким чином, стягнута моральна шкода в зв'язку із ушкодженням здоров'я та стійкою втратою працездатності, не є об'єктом оподаткування доходу платника податку, що не було враховано судом першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду та зазначити про те, що моральна шкода з ПП «АКВАТОЛ» на користь ОСОБА_2 стягнута без утримання податку з доходу фізичних осіб.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року в частині розміру судового збору, стягнутого з Приватного підприємства «АКВАТОЛ» на користь держави змінити, збільшивши цей розмір з 41,34 гривень до 551 (п'ятсот п'ятдесят однієї) гривні 20 (двадцять) копійок.

Доповнити резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту: «Моральна шкода з Приватного підприємства «АКВАТОЛ» на користь ОСОБА_2 стягнута без утримання податку з доходу фізичних осіб».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: