Рішення № 68880685, 13.09.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2951/17

Провадження № 2/185/2326/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О.,

за участю секретаря Мерцалової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2017 року позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення боргу за договором позики грошей з відповідачів у солідарному порядку в розмірі 30863 грн. 25 коп. та судових витрат у сумі 640 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 12 липня 2016 року вона уклала з відповідачем ОСОБА_2договір позики грошей, згідно якого передала йому грошові кошти в розмірі 14500 грн., які згідно п.4.2 договору він зобов’язався повернути частками до 12 липня 2020 року (по 305 грн. щомісячно з 12 серпня 2016 року на 47 місяців та 165 грн. в останній день строку сплати). Договір було укладено у письмовій формі. Однак, відповідач ОСОБА_2жодного платежу не зробив. Згідно п.4.4 укладеного договору позики, в разі неповернення грошей в строки, які вказані в договорі (п.4.2.) позичальник сплачує проценти за користування позикою у розмірі 5 % в день від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем. На момент звернення до суду з даним позовом сума неповернутого боргу становить 14500 грн., проценти за користування грошима за кожен день несплаченого по договору платежу станом на 10 квітня 2017 року становлять 16363 грн. 25 коп. Крім того, зобов’язання за вказаним договором забезпечено договором поруки від 12 липня 2016 року, який укладено з поручителем ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_2не виконує належним чином умови договору, у зв’язку з чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причин неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до вимог ст.1047 ЦК договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи встановлено, що 12 липня 2016 року між позичальником ОСОБА_2та позикодавцем ОСОБА_1 було укладено договір позики грошей (арк.с.5) за умовами якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 14500 грн., а позичальник зобов'язався повністю повернути позику за цим договором згідно графіка частками в термін до 12 липня 2020 року, наведеного у пункті 4.2 договору позики грошей.

Пунктом 7.2 договору позики грошей - сторони підтвердили, що цей договір укладено ними добровільно, на них не було здійснено ніякого тиску, примусу чи насильства як морального так і фізичного. Позикодавець та Позичальник не знаходяться під впливом непереборних життєвих обставин, які б змушували їх погодитися на укладання та підписання цього договору.

Відповідач ОСОБА_2 написав розписку, якою він підтвердив отримання від ОСОБА_1 грошей у сумі 14500 грн. (арк.с.6).

Зобов’язання за вказаним договором забезпечено договором поруки, який було укладено 12 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (арк.с.11).

Згідно з ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором; в договорі поруки кредитор наділений лише правами, а поручитель – обов’язками; у разі невиконання боржником основного зобов’язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов’язується виконати борг боржника замість останнього; обов’язок поручителя полягає не лише у виконанні обов’язку замість боржника, а у відшкодуванні збитків, завданих невиконанням обов’язку боржником.

Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак на день звернення позивача з позовом до суду відповідач не здійснив жодного платежу за договором позики грошей.

Таким чином в частині стягнення боргу в сумі 14500 грн. позов підлягає задоволенню.

Згідно графіка погашення боргу (п.4.2 договору позики) сума щомісячного платежу складає 305 грн. в місяць, а останній платіж складає 165 грн.

Пунктом 4.4 Договору позики грошей передбачено, що в разі неповернення грошей в строки, які вказані в договорі (п.4.2) позичальник сплачує проценти за користування позикою у розмірі 5 % процентів в день від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.

Проценти за користування позикою за період з 12 липня 2016 року по 10 квітня 2017 року нараховані позивачем відповідно до умов договору позики грошей і підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача повинно бути стягнено судові витрати у розмірі 640 грн., понесені позивачем при подачі позовної заяви і які підтверджуються квитанцією (арк.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 57-61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1046, 1047, 1050, 1052 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики грошей від 12 липня 2016 року в розмірі 30863 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 25 коп., з яких:

-заборгованість по позиці – 14500 грн.,

-заборгованість за відсотками – 16363 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. О. Головін