Ухвала суду № 68878816, 12.09.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3048/17 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 11-сс/783/676/17 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року м. Львів.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області

під головуванням судді Галина В.П.

суддів Голубицького С.С., Михалюка В.О.

секретаря судового засідання Кубішин І.В.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 04.08.2017 року про накладення арешту на майно

з участю прокурора Тишки Ю.А., Сенюти А.В.

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, заборонивши відчужувати та розпоряджатись автомобілями НОМЕР_1 та «БМВ 730» д.н.з. НОМЕР_2, без позбавлення права користуватись ними.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Сенюти А.В. в кримінальному провадженні №12016140000000466 від 08.04.2016 року про накладення арешту на майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 171/8; житловий будинок, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Новосілки-Опарські, вул. Шевченка, 194, заборонивши відчужувати і розпоряджатись вказаним майном; автомобіль НОМЕР_3; автомобіль НОМЕР_4, заборонивши відчужувати, розпоряджатись і користуватись, а також заборонено державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, ухвала слідчого судді порушує його право повного оперативного управління майном. Крім цього, апелянт вказує, що арешт накладено з порушенням встановленого КПК України строку, оскільки автомобіль НОМЕР_5 вилучено 01.08.2017 року, а арешт накладено 04.08.2017 року.

Заслухавши доповідача, доводи захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді у разі такого пропуску. Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що такий не пропущений оскільки, скаржник не був присутній при розгляді клопотання прокурора у суді першої інстанції, а ухвалу слідчого судді він отримав 18.08.2017 року та подав апеляцію 21.08.2017 року.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частина 2 та 5 цієї статті встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.199; ч.3 ст.27, ч.2 ст.204 КК України.

Санкцією ч.2 ст.199 КК України передбачено покарання з конфіскацією майна.

Відтак, колегія суддів вважає, що автомобілі НОМЕР_3 та BMW 730D, д.н.з. НОМЕР_2, які належать ОСОБА_1 підлягають арешту.

Проте, слідчий суддя, приймаючи рішення про заборону користування цими автомобілями, не дослідив підставність такої заборони та не навів в ухвалі мотиви прийнятого рішення.

Зокрема, частина 11 статті 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При апеляційному розгляді справи прокурор не навів доказів наявності таких обставин. Не наведені такі докази і у клопотанні прокурора про арешт майна, а також відсутні у матеріалах справи.

Отже, рішення слідчого судді про заборону ОСОБА_1 користуватися автомобілями НОМЕР_3 та BMW 730D, д.н.з. НОМЕР_2, які йому належать, не відповідає вимогам ч.11 ст.170 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на автомобілі НОМЕР_3 та BMW 730D, д.н.з. НОМЕР_2 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід накласти арешт на вказані автомобілі із забороною відчуження та розпорядження ними. Крім цього, слід заборонивши державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна.

Керуючись ст.ст. 170, 181, 183, 376, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 04.08.2017 року у частині накладення арешту на автомобілі НОМЕР_1 та «БМВ 730» д.н.з. НОМЕР_2 скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу.

Клопотання прокурора Сенюти А.В. в кримінальному провадженні №12016140000000466 від 08.04.2016 року у частині накладення арешту на автомобіль НОМЕР_3; автомобіль НОМЕР_4, заборонивши відчужувати, розпоряджатись і користуватись, а також заборонивши державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна, задоволити частково.

Накласти арешт на майно ОСОБА_1: на автомобіль НОМЕР_3; автомобіль НОМЕР_4, заборонивши відчужувати, розпоряджатись, а також заборонивши державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5