Рішення № 68876703, 30.08.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10204/17

Провадження № 2/761/4368/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, який обґрунтовує наступним. З відповідачем ОСОБА_2 позивач перебував у шлюбі з 08.08.2014 р. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Соло»янського районного суду м. Києва від 04.04.2016 року шлюб було розірвано. 18.06.2015 р. родина оформила право власності на житло - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу за згодою позивача було оформлено на дружину - ОСОБА_2 Після розірвання шлюбу сторни так і не погодили варіант поділу спільного майна, а тому позивач вирішив звернутися до суду з метою здійснення такого поділу. Зважаючи на викладене представник позивача просить суд в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2, яка складається з трьох житлових кімнат, житлова площа квартири 43,10 кв. м., загальна площа 60,20 кв. м.; за ОСОБА_2 ? частину квартири АДРЕСА_2, яка складається з трьох житлових кімнат, житлова площа квартири 43,10 кв. м., загальна площа 60,20 кв. м.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з»явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила. Заяв та клопотань від неї в адресу суду не надходило.

Суд, керуючись положеннями ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та не заперечувалось учасниками процесу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.08.2014 року.

Від шлюбу сторони, і це підтверджується копією свідоцтва про народження, мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням солом»янського районного суду м. Києва від 04.10.2016 року шлюб між сторонами було розірвано.

Також встановлено, що сторонами у під час перебування шлюбі було придбано трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 60,20 кв.м, жилою - 43,10 кв.м, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 18.06.2015 р., що його посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падолкою Р.О.

Як свідчить долучена до матеріалів справи копія договору купівлі - продажу, покупцем квартири виступила ОСОБА_2

За приписами ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до ст. 70 СК України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Представник позивача просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме придбаної у 2015 р. квартири в рівних частках.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, з якими чинне законодавство України пов»язує можливість відступити від принципу рівності часток.

Також від ОСОБА_2 не надходило заперечень з відповідними доказами щодо вимог позивача.

Статтею 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Приписами ст.71 СК України встановлено способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В силу даної норми встановлено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість поділу майна подружжя у спосіб запропонований позивачем, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин та керуючись ст. 3, 10, 11, 59, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 60-74 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2, житлова площа 43,10 кв. м., загальна площа 60,20 кв. м.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2, житлова площа 43,10 кв. м., загальна площа 60,20 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 208 грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя