Ухвала суду № 68875893, 12.09.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 18 липня 2017 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості ,

в с т а н о в и л а :

25 січня 2016 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором кредиту.

В обґрунтування зазначених вимог вказав, що відповідно до договору № б/н від 12 листопада 2008 р., укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6, остання отримала кредит у розмірі 29 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 березня 2017 р. позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені повністю.

Стягнуто із ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12 листопада 2008 р. в розмірі 14 389 грн. 05 коп.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 1378 грн.

29 червня 2017 р. та 18 липня 2017 р. представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала до суду заяви про виправлення описки у рішенні суду від 25 березня 2017 р. та просила виправити описку допущену в назві процесуального документу вказавши замість «рішення» – «заочне рішення».

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 18 липня 2017 р. у задоволенні заяви про виправлення описки відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 18 липня 2017 р. представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 оскаржила її в апеляційному порядку.

При цьому вказала, що ОСОБА_6 заяву від 25 березня 2016 р. особисто написала під диктовку працівника суду поза межами судового засідання та особисто до канцелярії її не подавала ні до початку засідання, ні безпосередньо в судовому засіданні, оскільки воно не проводилось.

Виходячи з викладеного просила суд скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 18 липня 2017 р. та постановити нове рішення, яким виправити допущену Черкаським районним судом Черкаської області помилку, яка має істотний характер, зокрема змінити в назві рішення з «рішення суду» на назву «заочне рішення суду» та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви про виправлення описки, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач ОСОБА_6 особисто прибула до суду 25 березня 2017 р. і перед судовим засіданням близько 09 години подала секретарю судового засідання власноручно написану заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності, що і послугувало суду підставою для ухвалення рішення у справі. Від представника позивача у даній справі також надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, тому відповідно до вимог ч. 2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Після ухваленням судом рішення заява ОСОБА_6 секретарем передана до канцелярії суду для її реєстрації в системі документообігу суду.

Перевіряючи вмотивованість висновків районного суду та обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає такі доводи скарги необґрунтованими і такими, що не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Частиною 1 ст. 219 ЦПК України визначено, що суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичної помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2016 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором кредиту (а.с. 3-25).

У власноручній заяві від 25 березня 2016 р. ОСОБА_6 просила суд цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості розглядати за її відсутності. При цьому вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с.94).

Відповідно до довідки від 25 березня 2016 р. фіксація судового засідання у даній цивільній справі не здійснювалось, у зв’язку з тим, що сторони не з’явилися у судове засідання (а.с. 35).

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 березня 2017 р. позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» були задоволені та при цьому роз’яснено сторонам, що дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду протягом 10 днів шляхом подачі апеляційної скарги, тобто у загальному порядку (а.с. 36-37).

29 червня 2017 р. та 18 липня 2017 р. представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 до суду було подано заяви про виправлення описки у даному рішенні, а саме описки допущеної в назві процесуального документу вказавши замість «рішення» – «заочне рішення» (а.с. 44, 72 – 74).

Заочний розгляд справи регулюється главою 8 ЦПК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України, яка регламентує умови проведення заочного розгляду справи, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з даної норми, у разі надходження від відповідача заяви про розгляд справи у його відсутність суд не вправі ухвалювати заочне рішення. Викладене свідчить про те, що підстав для заочного розгляду справи у суду першої інстанції не було.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Крім того, згідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК у резолютивній частині заочного рішення має зазначатися строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження, а також відповідно до ст. 226 ЦПК обов'язково має бути зазначено строк і порядок подання відповідачем заяви про його перегляд.

Матеріали даної справи не містять ухвали про заочний розгляд справи. А в резолютивній частині рішення від 25 березня 2016 р. судом строк на його оскарження вказано 10 днів з дня проголошення.

Таким чином суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 18 липня 2017 р. правильно зауважив про те, що в разі незгоди відповідача з прийнятим судовим рішенням від 25 березня 2017 р. відповідач наділена правом на його апеляційне оскарження в загальному порядку.

Отже з матеріалів справи вбачається, що ні рішення суду першої інстанції, ні матеріали справи не містять умови проведення заочного розгляду справи, передбачені ЦПК України.

Тому, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, наведені в апеляційній скарзі щодо допущення судом першої інстанції описки в рішенні Черкаського районного суду Черкаської області від 25 березня 2017 р., не є обґрунтованими і не дають підстав для скасування ухвали суду від 18 липня 2017 р.

Оскаржувана ухвала постановлена судом на наявних у матеріалах справи доказах, належним чином мотивована і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції щодо безпідставності виправлення описки у рішенні суду, оскільки такої описки допущено не було.

За викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 18 липня 2017 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :