Постанова № 6887253, 16.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/242

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 год. 05 хв. № 6/242

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянської Я.І. , суддів Ковзеля П.О. Пилипенко О.Є. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовом Заступник Генерального прокурора України

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВД" ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зобов"язання вчинити певні дії

від Генеральної прокуратури: Хейлик Н.М.

від позивача : Орел Л.В. (РДА у Печерському районі м. Києва)

від відповідача1: Поповський Д.І.

відповідача 2: не прибув

відповідача 3: не прибув

відповідача 4: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 16.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВД», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними державної реєстрації ТОВ «ВВД», запису про державну реєстрацію та ліквідацію (припинення) юридичної особи ТОВ «ВВД»(код ЄДРПОУ 22910056).

В обґрунтування заявленого клопотання Заступник Генерального прокурора України вказує на те, що органом державної реєстрації, згідно з поданими ТОВ «ВВД»документами 12.10.2001 р. був зареєстрований установчий договір зміни та доповнення до статуту, чим фактично проведено реєстрацію юридичної особи, повязану зі зміною складу учасників (засновників товариства). В звязку з тим, що підпис під установчим договором одного із засновників ТОВ «ВВД»ОСОБА_2 йому не належить, відношення до господарської діяльності та відношення до реєстрації установчих документів Товариства не мав. Згідно Висновку експерта відділу технічної експертизи документів та почерку ДНДЕКЦ МВС України № 51 від 14.03.2007 р., підпис в графі «ОСОБА_2»в установчому договорі ТОВ «ВВД»(нова редакція) код ЄДРПОУ 22910056 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Тому, на думку Заступника Генерального прокурора України, ОСОБА_2 був формальним учасником ТОВ «ВВД»і відповідно до установчих документів вийшов зі складу Товариства, одноосібним його учасником став ОСОБА_4, а тому підприємницька діяльність останнім здійснювалася протиправно.

Отже, заявлені позовні вимоги щодо визнання недійсними державної реєстрації ТОВ «ВВД», запису про державну реєстрацію та ліквідацію (припинення ) юридичної особи ТОВ «ВВД»(код ЄДРПОУ 22910056) є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Представник Печерської районної у м. Києві державної адміністрації вказує на те, що державна реєстрація ТОВ «ВВД»була здійснена на підставі поданих документів. А тому, Печерська РДА у м. Києві, у випадку винесення судом рішення по даній справі, виконає його у встановленому законом порядку.

Представник Державного комітету України з питань регуляторної України та підприємництва зазначає, що при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ВВД»законні права та інтереси Державного комітету України з питань регуляторної України та підприємництва порушені не були. В разі порушення державним реєстратором порядку проведення державної реєстрації та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, може вступити в справу на стороні позивача, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідачі ТОВ «ВВД»та ОСОБА_4, проти позовних вимог заперечують з огляду на те, що при створенні юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВД» жодних порушень допущено не було. Реєстрація юридичної особи, повязана зі зміною складу учасників (засновників) товариства проведена у відповідності з чинним законодавством України. Окрім того, представник Товариства зазначає, що ТОВ «ВВД»подає податкову звітність до податкового органу.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися, своїх представників не направили, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Також, до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»з заявою від 17.02.2009 р. № 2087/10 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Колегія судді розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, не знайшла підстав для залучення НАК «Енергоатом»в якості третьої особи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВД» було зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 26.10.1994 р. Товариству було видане свідоцтво про державну реєстрацію. В подальшому ТОВ «ВВД»відбулися зміни засновників товариства, в звязку з чим була проведена державна реєстрація змін до установчих документів та видане Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 037257, внесений запис про заміну свідоцтва за № 1070105 0001 014114.

Генеральною прокуратурою України була проведена перевірка та встановлено, що Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 26.10.1994 р. здійснено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ВВД»за адресою: м. Київ, вул. Московська, 7, та видано Свідоцтво про державну реєстрацію цього товариства, про що в цей же день у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за НОМЕР_1. На той час учасниками ТОВ «ВВД»були ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

У подальшому 12.10.2001 р. до установчих документів ТОВ «ВВД»(установчого договору і статуту) внесено зміни, пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи. Зокрема, до складу учасників товариства прийняли ОСОБА_11 та ОСОБА_2, останнього призначили директором товариства, а ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вийшли зі складу учасників товариства (ОСОБА_8 вийшла зі складу учасників 05.08.1999). На цей час одноособовим учасником товариства є ОСОБА_4 (запис про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 04.11.2005 р.).

Органом державної реєстрації, згідно з поданими ТОВ «ВВД»документами, 12.10.2001 р. зареєстровано установчий договір і зміни та доповнення до статуту, чим фактично проведено реєстрацію юридичної особи, пов'язану зі зміною складу учасників (засновників) товариства.

Відповідно до ст.87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Пунктом 5 «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 (чинного на час державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ВВД»), визначено, що у разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи №24-272, порушеної за фактом замаху на заволодіння коштами ВАТ "Укрексімбанк" в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.4 ст.190, ст.231 КК України, ОСОБА_2, який значиться учасником товариства, підпису під установчим договором ТОВ «ВВД»не ставив і відношення до державної реєстрації установчих документів не мав.

Згідно із Висновком експерта відділу технічної експертизи документів та почерку ДНДЕКЦ МВС України № 51 від 14.03.2007 р. підпис в графі «ОСОБА_2»в установчому договорі ТОВ «ВВД»(нова редакція) код ЄДРПОУ НОМЕР_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Оскільки, ОСОБА_2 був формальним учасником товариства і відповідно до установчих документів вийшов зі складу товариства, а одноособовим його учасником став ОСОБА_12, тому підприємницька діяльність останнім здійснюється протиправною. Тому, Заступник Генерального прокурора України, установчі документи ТОВ «ВВД»не відповідають ст.. 87 ЦК України, п.п. 5, 6 цього Положення, оскільки власниками для державної реєстрації вказаного Товариства подані неправдиві дані про його учасника, тобто ТОВ «ВВД»зареєстроване на підставну особу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Окружного адміністративного суду м.Києва дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 26.10.1994 р. було здійснено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ВВД»На момент реєстрації учасниками ТОВ ВВД»були ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 При цьому, підтверджуючи факт державної реєстрації товариства, заступник Генерального прокурора України не вказує будь-яких порушень закону, допущених при створенні юридичної особи. Тобто, ТОВ «ВВД»дійсно було зареєстроване 26.10.1994 р. на підставі діючого на той час законодавства, а саме Закону України «Про підприємства в Україні»та Закону України «Про підприємництво»(який був чинним на час реєстрації Товариства). Відповідно до норм вказаних Законів, підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Таким чином, на момент державної реєстрації 26.10.1994 р. ТОВ «ВВД»будь-яких порушень закону, при створенні юридичної особи, які не можна усунути, допущено не було.

Як зазначено в позові, органом державної реєстрації, згідно з поданими ТОВ «ВВД»документами 12.10.2001 р. зареєстровано установчий договір і зміни та доповнення до статуту, чим фактично проведено реєстрацію юридичної особи, пов'язану зі зміною складу учасників (засновників) засновників товариства. Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки воно не відповідає діючому на той час законодавству, на яке посилається позивач, а саме «Положенню про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року. Так, вказаним Положенням передбачено, що у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, здійснюється реєстрація змін та доповнень до установчих документів, а не реєстрація юридичної особи, оскільки реєстрація юридичної особи здійснюється один раз і вона уже відбулася 26.10.1994 р., про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.06.2008 р.

Щодо кримінальної справи № 24-272 порушеної за фактом замаху на заволодіння коштами ВАТ «Укрексімбанк»в особливо великому розмірі за ознаками злочину передбаченого ст.15, ч.4 ст.190, ст.231 КК України. ОСОБА_2, який вказано учасником товариства, підпису під установчим договором ТОВ «ВВД» не ставив і відношення до реєстрації установчих документів не мав. В підтвердження цього, Позивач, посилається на проведену в ході розслідування кримінальної справи № 24-272 експертизу, якою було встановлено, що підпис в графі «ОСОБА_2», в установчому договорі ТОВ «ВВД»виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідно до листа № 13/4-5875 від 12.05.2008 року за підписом заступника начальника відділу Головного слідчого управління МВС України Гордієнко О.В., постанову про порушення кримінальної справи №24-272 скасовано судом (копія в матеріалах справи).

Також, в позові зазначено, що ОСОБА_2 відповідно до установчих документів вийшов зі складу засновників, а одноособовим його учасником став ОСОБА_4, тому підприємницька діяльність останнім здійснюється протиправно.

Суд не погоджується з таким твердженням з огляду на те, що в адміністративному позові не наведено будь-яких підстав та доказів протиправності підприємницької діяльності. Чинне законодавство України, а саме ч. 2 ст. 114 Цивільного Кодексу України передбачає, що господарське товариства, крім повного і командитного, може бути створено однією особою, яка стає його єдиним учасником. Згідно з ст. 140 ЦК України, Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство... Тому, учасник ОСОБА_4 на даний час є єдиним та законним учасником та власником ТОВ «ВВД».

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним».

Окрім того, в позові йде посилання на те, що при здійсненні реєстрації установчого договору ТОВ «ВВД»було порушено норми «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року. Слід зазначити, що даний нормативний документ втратив чинність з 1 липня 2004 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 року № 1821, а тому не може застосовуватись до спірних правовідносин. Як свідчить судова практика, а саме Рекомендації Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. за № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», судам необхідно враховувати, що стаття 82 ГК України, статті 143, 151, 154 ЦК України, а також статті 4 Закону України «Про господарські товариства»(зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2007 р. № 997-V), визначають установчим документом акціонерних товариств, товариств з обмеженою та з додатковою відповідальністю виключно статут товариства. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень ГК України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Аналогічні правила містить пункт 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України. Отже, визнання недійсним установчого договору акціонерного товариства, товариства з обмеженою чи з додатковою відповідальністю, створеного до набрання чинності ГК України та ЦК України, не є підставою скасування державної реєстрації товариства або визнання недійсним запису про державну реєстрацію товариства. Крім того, у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008 р. за № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зазначено, що відповідно до вимог статей 88. 143, 154 ЦК України, статей 57, 82 ГК України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства», статей 27, 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців»суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: -на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; - порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; - відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Судом встановлено, що статутні документи ТОВ «ВВД»відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців»та іншим нормативним актам. Заступник Генерального прокурора України при розгляді справи не надав належно допустимих доказів щодо порушення вимог чинного законодавства України під час державної реєстрації установчих документів та змін до них ТОВ «ВВД». Таким чином, у суду відсутні підстави для припинення державної реєстрації ТОВ «ВВД» та визнання недійсними державної реєстрації та запису про державну реєстрацію ТОВ «ВВД». Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність винесеного податкового повідомлення рішення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність прийнятого податкового повідомлення - рішення. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 6, 7, 17, 71, 86, 94, 99, 100, ст. 105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: В позові відмовити. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Головуючий Суддя Добрянська Я.І. Судді Ковзель П.О. Пилипенко О.Є.