Постанова № 6886793, 20.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2009 р. № 39557/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Карамушко І.І.,

за участю представників: позивача Білоуса В.В., відповідача Анохіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просило суд визнати недійсними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.11.2008 р. № 0004182305/0 (від 22.01.2009 р. № 000182305/1, від 09.04.2009 р. № 000182305/2, № 000182305/3); від 20.11.2008 р. № 0004192305/0 (від 22.01.2009 р. №0004192305/1, від 09.04.2009 р. № 0004192305/2, № 0004192305/3); від 20.11.2008 р. № 0004071702/0 (від 22.01.2009 року № 0004071702/1, № 0004071702/2, № 0004071702/2).

13.07.2009 року позивач подав уточнення до позовної заяви, в яких у звязку з тим, що після відкриття провадження в адміністративній справі відповідач надав позивачеві повідомлення-рішення від 23.06.2009 р. № 0004182305/3, від 23.06.2009 р. № 0004192305/3, від 09.04.2009 р. № 0004071702/2 та від 23.06.2009 року № 00008071702/3, просив визнати недійсними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.11.2008 р. № 0004182305/0 (від 22.01.2009 р. №0004182305/1, від 09.04.2009 р. №0004182305/2, від 23.06.2009 р. №0004182305/3); від 20.11.2008 р. № 0004192305/0 (від 22.01.2009 р. №0004192305/1, від 09.04.2009 р. №0004192305/2, від 23.06.2009 р. № 0004192305/3); від 20.11.2008 р. № 0004071702/0 (від 22.01.2009 р. № 0004071702/1, від 09.04.2009 р. № 0004071702/2, від 23.06.2009 р. №0000801702/3).

28.09.2009 року у зв'язку з тим, що рішенням Державної податкової адміністрації України у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги вих. №1330/10/25-203 від 30.03.2009 року повідомлення-рішення від 20.11.2008 року № 0004071702/0, від 22.01.2009 року № 0004071702/1 в частині донарахування суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 253895,70 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 507791,40 грн. було скасовано, позивач уточнив свої позовні вимоги і просив податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова від 20.11.2008 р. № 0004182305/0, від 22.01.2009 р. № 0004182305/1, від 09.04.2009 р. № 0004182305/2, від 23.06.2009 р. № 0004182305/3; від 20.11.2008 р. № 0004192305/0, від 22.01.2009 р. №0004192305/1, від 09.04.2009 р. № 0004192305/2, від 23.06.2009 р. № 0004192305/3, від 09.04.2009 р. № 0004071702/2, від 23.06.2009 р. № 0000801702/3 визнати недійсними та скасувати повністю. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.11.2008 р. № 0004071702/0, від 22.01.2009 р. № 0004071702/1 визнати недійсними та скасувати в частині донарахування суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 916,18 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1904,36 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що у період з 25.09.2008 року по 05.11.2008 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було здійснено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Наша Олія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Наша Олія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. від 12.11.2008 року № 6876/2305/32868834, на підставі якого відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004182305/0 від 20.11.2008 року, № 0004192305/0 від 20.11.2008 року, № 0004071702/0 від 20.11.2008 року.

Позивач вважає, що суми податкових зобовязань, вказані в податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, визначені відповідачем неправомірно, а податкові повідомлення-рішення є незаконними та недійсними і підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Договори купівлі-продажу № 19/5 від 13.05.2007 року, № 041007/1 від 04.10.2007 року та № 0512 від 05.12.2007 року, укладені ТОВ «Наша Олія»з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та договори купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року і № 50208 від 05.02.2008 року, укладені ТОВ «Наша Олія»з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 є правомірними (дійсними) і їх нікчемність відповідачем належним чином не доведена. ТОВ «Наша Олія»не занижувало: податкове зобовязання по податку на прибуток, в тому числі, на суму 352633,00 грн.; податкове зобовязання по податку на додану вартість, в тому числі, на суму 282106,00 грн., не занижувало податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, в тому числі, на суму 916,18 грн. Законні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у відповідача відсутні.

Представник позивача ТОВ «Наша Олія»Білоус В.В. - в судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Анохіна Н.В. - в судове засідання зявилася, проти адміністративного позову заперечувала у повному обсязі та пояснила, що ТОВ «Наша Олія»протягом ІІ півріччя 2007 року відповідно до договорів купівлі-продажу №19/5 від 13.05.2007 року, №041007/1 від 04.10.2007 року та №0512 від 05.12.2007 року купувало у СПДФО ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 2593913302) насіння соняшника, з умовами оплати за готівку з моменту постачання товару на загальну суму 473031,66 грн. (без ПДВ) відповідно наступних видаткових накладних: від 07.09.2007 № 6/9 на загальну суму 245000 грн. (у тому числі ПДВ 40833,33 грн.), від 04.10.2007 № 04.10 на загальну суму 57686 грн. (у тому числі ПДВ 9614,33 грн.), від 07.10.2007 № 07.10 на загальну суму 54086 грн. (у тому числі ПДВ 9014,33 грн.), від 14.10.2007 № 14.10 на загальну суму 58366 грн. (у тому числі ПДВ 9727,67 грн.), від 05.12.2007 № 0512 на загальну суму 152500 грн. (у тому числі ПДВ 25416,67 грн.).

Насіння соняшника було оприбутковано на баланс ТОВ «Наша Олія», як сировина для виробництва нерафінованої олії, про що зроблено записи у бухгалтерському обліку: К-т бухгалтерського рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Д-т бухгалтерського рахунку 23 «Виробництво».

Згідно умов договорів купівлі-продажу транспортування насіння соняшника проводиться силами та за рахунок покупця, тобто ТОВ «Наша Олія», але до перевірки не були наданні первинні документи щодо транспортування соняшника.

ТОВ «Наша Олія»протягом ІІ півріччя 2007 були виписані наступні податкові накладні на загальну суму 567637 грн. (у тому числі ПДВ 94606,33 грн.): від 07.09.2007 без номера на загальну суму 245000 грн. (у тому числі ПДВ 40833,34 грн.), від 04.10.2007 №0410 на загальну суму 57686 грн. (у тому числі ПДВ 9614,33), від 07.10.2007 №0710 на загальну суму 54086 грн. (у тому числі ПДВ 9014,33 грн.), від 14.10.2007 №14.10/1 на загальну суму 58366 грн. (у тому числі ПДВ 9727,67 грн.), від 05.12.2007 №0512 на загальну суму 152500 грн. (у тому числі ПДВ 25416,67 грн.).

Протягом ІІ півріччя 2007 року ТОВ «Наша Олія»сплатило на користь СПДФО ОСОБА_1 готівкою грошові кошти на загальну суму 567637,00 грн. відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру: від 07.09.2007 № 169 на загальну суму 245000,00 грн., від 04.10.2007 без номера на загальну суму 57686,00 грн., від 07.10.2007 без номера на загальну суму 54086,00 грн., від 20.10.2007 без номера на загальну суму 58366,00 грн., від 05.12.2007 № 0512 на загальну суму 152500,00 грн.

ТОВ «Наша Олія»віднесло до складу валових витрат витрати на придбання насіння соняшника за ІІ півріччя 2007 року у розмірі 473032 грн., у тому числі у ІІІ кварталі 2007 року у розмірі 204167 грн. та ІV кварталі 2007 року у розмірі 268865 грн.

У бухгалтерському обліку ТОВ «Наша Олія»вищевказані операції відображені по К-т бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Д-т бухгалтерського рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

Відповідно до даних оборотно сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»заборгованість станом на 01.07.2007 року та станом на 31.12.2007 року відсутня.

На адресу Горлівської ОДПІ було надано запит від 22.10.2008 року №14225/10/23-524 щодо перевірки правових взаємовідносин ТОВ «Наша Олія»з СПДФО ОСОБА_1

Відповідь надійшла 29.10.2008 року за №16494/17-213, в якій повідомлено, що провести перевірку СПДФО ОСОБА_1 неможливо у звязку з відсутністю за юридичною адресою. Згідно отриманих та завірених копій Декларацій про доходи та податкових декларацій з податку на додану вартість СПДФО ОСОБА_1 за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року звітувала з відсутністю фінансово-господарської діяльності. Крім того, відносно СПДФО ОСОБА_1 прокуратурою Микитівського району м. Горлівки 13.06.2008 року порушено кримінальну справу №113-23242 за ч. 3 ст. 212 КК України.

Підтвердити факт постачання товару на адресу ТОВ «Наша Олія», а також перевірити повноту та правильність відображення цієї поставки у податковому обліку з ПДВ та податкових зобовязань з доходу СПДФО ОСОБА_1 відповідач не має можливості, оскільки місцезнаходження цього підприємця не встановлено.

Не задекларувавши податкові зобовязання з доходу, СПДФО ОСОБА_1 за ІІІ квартал 2007 року І півріччя 2008 року, ухилилась від виконання обовязків по їх сплаті, передбаченими вимогами п. 1.2, п.1.11 ст. 1, ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року за № 2181-III «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», зі змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», зі змінами та доповненнями.

На думку відповідача, невиконання законодавчо встановлених обовязків по сплаті податкових зобовязань доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на надходження належних сум податку на прибуток та додану вартість до бюджету, тому що контрагент ТОВ «Наша Олія»отримало податкову вигоду шляхом формування «штучних»валових витрат по СПДФО ОСОБА_1

Відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети), на думку відповідача, є підставою для створення умов, за яких вищезазначені платники податків мали намір не одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що призвело до відображення податкового кредиту та валових витрат, які не були задекларовані контрагентом ТОВ «Наша Олія», що суперечить моральним засадам суспільства, тобто проведення «безтоварних»операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

У звязку з цим відповідач вважає, що правочини, вчинені ТОВ «Наша Олія»з СПДФО ОСОБА_1, є нікчемними, а тому ТОВ «Наша Олія»включило до складу валових витрат суму витрат з придбання у СПДФО ОСОБА_1 товару (насіння соняшника) на загальну суму 473032 грн., у тому числі у ІІІ кварталі 2007 року у сумі 204167 грн., у ІVкварталі 2007 року у сумі 268865 грн., які не повязані з власною господарською діяльністю підприємства, з порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

Також, ТОВ «Наша Олія»протягом лютого 2008 року відповідно до договорів купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року та № 50208 від 05.02.2008 року купувало у СПДФО ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) насіння соняшника з умовами оплати за готівку з моменту постачання товару відповідно наступним видатковим накладним: від 04.02.2008 № 0402 на загальну суму 585000 грн., у тому числі ПДВ 97500 грн., від 05.02.2008 № 0502 на загальну суму 540000 грн., у тому числі ПДВ 90000 грн.

Насіння соняшника було оприбутковано на баланс ТОВ «Наша Олія», як сировина для виробництва нерафінованої олії, про що зроблено записи у бухгалтерському обліку: К-т бухгалтерського рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Д-т бухгалтерського рахунку 23 «Виробництво».

Згідно умов договорів купівлі-продажу транспортування насіння соняшника проводиться силами та за рахунок покупця, тобто ТОВ «Наша Олія». Але до перевірки не були наданні первинні документи щодо транспортування соняшника.

На адресу ТОВ «Наша Олія»протягом лютого 2008 року були виписані наступні податкові накладні на загальну суму 1125000 грн. (у тому числі ПДВ 187500 грн.): від 04.02.2008 року № 0402 на загальну суму 585000 грн. (у тому числі ПДВ 97500 грн.), від 05.02.2007 року № 0502 на загальну суму 540000 грн. (у тому числі ПДВ 90000 грн.).

Протягом лютого 2008 року ТОВ «Наша Олія»сплатило на користь СПДФО ОСОБА_2 грошові кошти готівкою на загальну суму 1125000,00 грн. відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру: від 04.02.2008 року серії 02АААО № 351951 на загальну суму 585000,00 грн., від 05.02.2008 року серії 02АААО № 351952 на загальну суму 540000,00 грн.

ТОВ «Наша Олія»віднесло до складу валових витрат витрати на придбання насіння соняшника за І півріччя 2008 року у розмірі 937500 грн., у тому числі у І кварталі 2008 року у розмірі 937500 грн.

У бухгалтерському обліку ТОВ «Наша Олія»вищевказані операції відображені по К-т бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Д-т бухгалтерського рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

Відповідно до даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»заборгованість станом на 01.07.2007 року станом на 31.12.2007 року відсутня.

На адресу Горлівської ОДПІ було надано запит від 22.10.2008 року №14226/10/23-524 щодо перевірки правових взаємовідносин ТОВ «Наша Олія»з СПДФО ОСОБА_2

Відповідь надійшла 29.10.2008 року за № 16494/17-213, в якій повідомлено, що провести перевірку СПДФО ОСОБА_2 неможливо у звязку з відсутністю за юридичною адресою.

Крім того, за інформацією заступника начальника Горлівської ОДПІ Донецької області від 29 жовтня 2008 року за вих. № 16494/17-213, відносно СПДФО ОСОБА_2 СВ ПМ ДПА у Донецькій області порушено кримінальну справу №180-465 за ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході вжитих заходів щодо відпрацювання ланцюгів постачання насіння соняшника було встановлено, що постачальником СПДФО ОСОБА_2 (на обліку у Горлівській ОДПІ) у лютому 2008 року була СПДФО ОСОБА_1 (на обліку у Горлівській ОДПІ).

Підтвердити факт постачання товару на адресу ТОВ «Наша Олія», а також перевірити повноту та правильність відображення цієї поставки у податковому обліку з ПДВ та отримання доходів СПДФО ОСОБА_2 немає можливості, оскільки місцезнаходження цього підприємця не встановлено.

На думку відповідача, така відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) є підставою для створення умов, за яких вищезазначені платники податків мали намір не одержувати економічний ефект в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що призвело до відображення податкового кредиту та валових витрат, які не були задекларовані контрагентом ТОВ «Наша Олія», що суперечить моральним засадам суспільства, тобто проведення «безтоварних»операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Тому, на думку відповідача, правочини, укладені між ТОВ «Наша Олія»і СПДФО ОСОБА_2, суперечать моральним засадам суспільства, є таким, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. А ТОВ «Наша Олія»віднесло до складу валових витрат суму витрат з придбання у СПДФО ОСОБА_2 товару (насіння соняшника) на загальну суму 937500 грн., у тому числі: у І кварталі 2008 року у сумі 937500 грн., які не повязані з власною господарською діяльністю підприємства з порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Всього в результаті здійснення операцій із СПДФО ОСОБА_2 та СПДФО ОСОБА_1 до складу валових витрат, на думку відповідача, позивачем необґрунтовано включено суму витрат з придбання товарів на загальну суму без урахування ПДВ 1410532 грн., в тому числі по періодах:

ІІІ квартал 2007 року 204167 грн.:

СПДФО ОСОБА_1 204167 грн.;

ІVквартал 2007 року 268865 грн.:

СПДФО ОСОБА_1 268865 грн.;

І квартал 2008 року 937500 грн.:

СПДФО ОСОБА_2 937500 грн.

Вищезазначене порушення, на думку відповідача, призвело:

1)до заниження податку на прибуток підприємств у загальній сумі 352633 грн., у тому числі: у ІІІ кварталі 2007 року на суму 51042 грн., ІV кварталі 2007 року на сум у 67216 грн. та І кварталі 2008 року на суму 234375 грн.

2)в порушення п. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»до неправомірного включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 282106 грн., у тому числі по періодах:

- у листопаді 2007 року завищено податковий кредит на суму 40833 грн.;

- у грудні 2007 року завищено податковий кредит на суму 25415 грн.;

- у січні 2008 року завищено податковий кредит на суму 19342 грн.;

- у лютому 2008 року завищено податковий кредит на суму 9014 грн.;

- у березні 2008 року завищено податковий кредит на суму 187500 грн.

Крім того, ТОВ «Наша Олія»виплатило дохід фізичним особам ОСОБА_3 сумі 3607,00 грн., та ОСОБА_4 2500,00 грн. До перевірки документи, що підтверджують їх реєстрацію як приватних підприємців надані не були.

Виходячи з вищевикладеного, на думку відповідача, ТОВ «Наша Олія»порушила п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 № 889-1V «Про податок з доходів фізичних осіб».

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію Серія НОО № 171533 Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»(код ЄДРПОУ 32868834) 24.02.2004 р. зареєстровано у виконкомі Харківської міської ради. (т. 2, а.с.53)

ТОВ «Наша Олія»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.03.2004 р. за № 14774.

Відповідно до свідоцтва № 28314889 від 23.03.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»зареєстровано платником податку на додану вартість. (т.1, а.с. 23)

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області АА № 116729 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основними видами діяльності ТОВ «Наша Олія»за КВЕД є виробництво нерафінованих та рафінованих олії та жирів, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (т. 2, а.с.54).

Згідно плану перевірки в період з 25.09.2008 року по 05.11.2008 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було здійснено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Наша Олія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Наша Олія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. від 12.11.2008 року №6876/2305/32868834 (т.1,а.с.21-67), на підставі якого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004182305/0 від 20.11.2008 року, № 0004192305/0 від 20.11.2008 року, № 0004071702/0 від 20.11.2008 року.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 20.11.2008 р. № 0004182305/0 (т.1, а.с.120), від 22.01.2009 р. №0004182305/1 (т.2, а.с.62), від 09.04.2009 р. №0004182305/2 (т.2, а.с.63), від 23.06.2009 р. №0004182305/3 (т.2, а.с.6) визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток: за основним платежем у сумі 352633,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 122719,90 грн. Разом на загальну суму 475352,90 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2008 р. № 0004192305/0 (т. 1, а.с. 121)

від 22.01.2009 р. №0004192305/1 (т.2, а.с.64), від 09.04.2009 р. №0004192305/2 (т.2, а.с.65), від 23.06.2009 р. №0004192305/3 (т.2, а.с.7) визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість: за основним платежем у сумі 282106,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 141053,00 грн. Разом на загальну суму 423159,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2008 року № 0004071702/0 (т.1, а.с.122) від 22.01.2009 р. №0004071702/1 (т.2 а.с.66) визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб: за основним платежем у сумі 254811,88 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 509623,76 грн., разом на загальну суму 764435,64 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги вих. №1330/10/25-203 від 30.03.2009 року (т. 1, а.с. 158 - 163) повідомлення-рішення від 20.11.2008 року № 0004071702/0, від 22.01.2009 року № 0004071702/1 в частині донарахування суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 253895,70 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 507791,40 грн. було скасовано.

Зазначеним рішенням залишено в силі повідомлення-рішення від 20.11.2008 р. № 0004071702/0, від 22.01.2009 року № 0004071702/1 в частині донарахування суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 916,18 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1904,36 грн., на загальну суму 2820,54 грн.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення від 09.04.2009 р. № 0004071702/2 (т. 2 а.с. 8) та від 23.06.2009 р. № 0000801702/3 (т. 2 а.с. 9), якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб: за основним платежем у сумі 916,18 грн., штрафні (фінансові) санкції 1904,36 грн., разом на загальну суму 2820,54 грн.

Щодо підстав прийняття ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток підприємств від 20.11.2008 р. № 0004182305/0, від 22.01.2009 р. №0004182305/1, від 09.04.2009 р. №0004182305/2, від 23.06.2009 р. №0004182305/3, податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість від 20.11.2008 р. № 0004192305/0, від 22.01.2009 р. №0004192305/1, від 09.04.2009 р. №0004192305/2, від 23.06.2009 р. №0004192305/3 судом встановлено наступне.

Підставою для висновків відповідача про вчинення позивачем порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і завищення суми валових витрат за 3 квартал 2007 року на суму 204167,00 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 268865,00 грн., за 1 квартал 2008 року на суму 937500,00 грн., а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість зі змінами та доповненнями п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 282106,00 грн., в тому числі: за листопад 2007 р. на суму 40833,00 грн., грудень 2007 р. на суму 25415,00 грн., січень 2008 р. на суму 19342,00 грн., лютий 2008 р. на суму 9014,00 грн., березень 2008 р. на суму 187500,00 грн. є висновок відповідача щодо нікчемності угод купівлі-продажу насіння соняшника між ТОВ «Наша Олія»та СПДФО ОСОБА_1 і СПДФО ОСОБА_2

Таким чином, встановлення наявності чи відсутності ознак нікчемності договорів купівлі-продажу № 19/5 від 13.05.2007 року, № 041007/1 від 04.10.2007 року та № 0512 від 05.12.2007 року, укладених Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та договорів купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року і № 50208 від 05.02.2008 року, укладених Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 є необхідним для визначення того, чи були прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення правомірно.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Договори купівлі-продажу № 19/5 від 13.05.2007 року, № 041007/1 від 04.10.2007 року та № 0512 від 05.12.2007 року, укладені Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та договори купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року і № 50208 від 05.02.2008 року, укладені Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 відповідно до їх умов, є двосторонніми договорами, а саме договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч. 8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори купівлі-продажу № 19/5 від 13.05.2007 року, № 041007/1 від 04.10.2007 року та № 0512 від 05.12.2007 року, укладені Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та договори купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року і № 50208 від 05.02.2008 року, укладені Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 у встановленому порядку недійсними визнані не були.

Факти укладання даних правочинів та виконання їх умов Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не заперечуються відповідачем та підтверджуються договорами, укладеними в письмовій формі, накладними на передачу товару (т. 1, а.с. 194, 195, 199, 202, 203, 205, 206, 209, 210, 212, 215, 219) та відповідними податковими накладними (т. 2, а.с.55-61)

Придбане насіння соняшника було своєчасно і в повному обсязі оприбутковане позивачем на баланс, як сировина для виробництва олії нерафінованої, про що зроблені відповідні записи в бухгалтерському обліку та підтверджується відповідачем на стор. 10, 24 акту перевірки (т. 1 а.с. 30, 44).

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України«Проподаток на додану вартість»податкованакладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 поставлено ТОВ «Наша Олія»насіння соняшника, у ТОВ «Наша Олія»суми ПДВ за поставлені товари включено до складу податкових кредитів по деклараціям з ПДВ за листопад 2007р., грудень 2007 р., січень 2008 р., лютий 2008 р., березень 2008 р. згідно податкових накладних.

Відповідач не спростував той факт, що податкові накладні, виписані ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 відповідають вимогам п.п. 7.2.1., п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037.

Відповідно умов договорів купівлі-продажу ТОВ «Наша олія»зобов'язалося оплачувати насіння соняшника, отримане за договорами купівлі-продажу від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 за фактами відвантаження товару. Ціна товару та строк дії договорів визначені умовами таких договорів.

ТОВ «Наша олія»виконало свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів від 07.09.2007 р. № 169 на суму 245000,00 грн., від 04.10.2007 р. б/н на суму 57686,00 грн., від 07.10.2007 р. б/н на суму 54086,00 грн., від 20.10.2007 р. б/н на суму 58366,00 грн., від 05.12.2007 р. №0512 на суму 152500,00 грн., від 04.02.2008 р. №02АААО 351951 на суму 585000,00 грн., від 05.02.2008 р. №02АААО 351952 на суму 540000,00 грн., виписаних відповідно до договорів купівлі-продажу № 19/5 від 13.05.2007 року, № 041007/1 від 04.10.2007 року та № 0512 від 05.12.2007 року, укладених Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та договорів купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року і № 50208 від 05.02.2008 року, укладених Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

Щодо посилання відповідача на ненадання до перевірки первинних документів щодо транспортування насіння соняшнику позивачем як одну з підстав визначення угод нікчемними, судом встановлено наступне.

До матеріалів справи надано додаткові угоди від 20.05.2007 р., 04.10.2007 р., 05.12.2007 р. (т. 2, а.с. 10-12) до договорів купівлі-продажу № 19/5 від 13.05.2007 року, № 041007/1 від 04.10.2007 року та № 0512 від 05.12.2007 року, укладених ТОВ «Наша Олія»з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та додаткові угоди від 04.02.2008 р., 05.02.2008 р. (т. 2, а.с. 13-14) до договорів купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року і № 50208 від 05.02.2008 року, укладених Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 Зазначеними угодами було змінено умови доставки товару та визначено, що доставка товару здійснюється транспортом Продавця. Датою поставки товару вважається дата приймання його на складі Покупця. Зазначені додаткові угоди свідчать про відсутність обовязку позивача мати відповідні первинні документи щодо транспортування товару та відображати витрати на таке транспортування в бухгалтерському та податковому обліку.

Оприбуткування позивачем придбаного насіння соняшника своєчасно і в повному обсязі в бухгалтерському обліку підприємства, про що зроблені відповідні записи на рахунках, підтверджується відповідачем на стор. 10, 24 Акту перевірки (т. 1, а.с. 30, 44).

Таким чином, ТОВ «Наша Олія»виконало свої зобов'язання за зазначеними договорами купівлі-продажу насіння соняшника та прийняло виконання їх умов від контрагентів ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2

Вищезазначене свідчить про те, договори купівлі-продажу № 19/5 від 13.05.2007 року, № 041007/1 від 04.10.2007 року та № 0512 від 05.12.2007 року, укладені Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та договори купівлі-продажу № 40208 від 04.02.2008 року і № 50208 від 05.02.2008 року, укладені Товариством з обмеженою діяльністю «Наша Олія»з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, виконані сторонами, а операції з придбання товарів за цими договорами відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, посилання відповідача на «безтоварність»операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій з метою нанести шкоду державі та суспільству спростовується зібраними по справі доказами.

Відповідачем на вимогу суду надано витяги та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо контрагентів позивача ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, що підтверджують знаходження зазначених контрагентів позивача на момент укладення та виконання угод в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (т. 2, а.с.69-73) Щодо ФОП ОСОБА_1 08.12.2008 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності за рішенням фізичної особи.

Відповідачем встановлено під час проведення перевірки та підтверджено в судовому засіданні, що свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 були діючими на момент укладення та виконання угод з ТОВ «Наша олія».

За таких обставин, посилання позивача на невідповідність договору поставки вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до пунктів 2, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо, а також той факт, що для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду та вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності.

Таких доказів ні щодо посадових осіб ТОВ «Наша олія», ні ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 позивачем не надано.

Відсутність ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 за юридичною адресою, інформація про порушення відносно них кримінальних справ за ознаками ст.212 ч. 3 КК України (т. 2 а.с. 40), не є достатніми доказами наявності умислу на здійснення правочину, що направлений на заволодіння майном держави, а відповідно, нікчемності правочинів, укладених ними з позивачем. Крім того, в Довідці з ЄДРПОУ щодо ОСОБА_1, що надана представником відповідача, 08.02.2008 року зроблено запис № 3, за яким внесено зміни до відомостей про фізичну особу-підприємця, місцем проживання зазначено Харківську область, Дворічанський район, АДРЕСА_2. Таким чином, висновок Горлівської ОДПІ про незнаходження СПДФО ОСОБА_1 за юридичною адресою у місті Горлівка, АДРЕСА_1 та неможливість провести перевірку в жовтні 2008 року з цієї підстави не знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Щодо несплати контрагентами позивача - ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 податків за результатами виконання господарських зобовязань з продажу насіння соняшнику ТОВ «Наша Олія», про що зазначив відповідач у запереченнях на позовну заяву, то відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»безпосередньо платник податку несе відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні угоди не може впливати на податковий кредит покупця та не може бути підставою для притягнення його до відповідальності. Чинним законодавством України не передбачений обов'язок сторони по угоді перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах та контролювати сплату ним податків.

Суд зазначає, що невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008 квітні 2009 року).

Як підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, на момент прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень інших доказів нікчемності правочинів відповідач не мав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідачана наявність ознак нікчемності правочинів в укладених між ТОВ «Наша олія»та ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 договорах купівлі-продажу насіння соняшнику від 19.05.2007 р. №19/5, від 04.10.2007 р. №041007/1, від 05.12.2007 р. № 0512, від 04.02.2008 р. № 40208, від 05.02.2008 р. №50208 в розумінні ч.1 ст. 215 ЦК України. Зазначений висновок зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення змісту вказаної норми матеріального права.

У звязку з тим, що визначення правочинів, вчинених ТОВ «Наша Олія»з СПДФО ОСОБА_1 та СПДФО ОСОБА_2 нікчемними, зазначено відповідачем як підстава для висновку про відсутність звязку витрат на придбання такого насіння з власною господарською діяльністю ТОВ «Наша олія», а отже є порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд вважає такий висновок безпідставним.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7. 2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту не підлягають суми податку, не підтверджені податковими накладними.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку субєкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість витрат на придбання товарів, робіт, послуг для використання у власній господарській діяльності, судом встановлено правомірність віднесення витрат на придбання насіння соняшника до складу валових витрат позивача та включення до складу його податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у складі ціни насіння соняшника, на підставі всіх необхідних первинних документів, зокрема, податкових накладних, накладних, документів, що підтверджують здійснення розрахунків.

Щодо підстав прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.11.2008 р. № 0004071702/0, від 22.01.2009 р. №0004071702/1 в частині донарахування суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 916,18 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1904,36 грн. та податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.04.2009 р. №0004071702/2, від 23.06.2009 р. №0000801702/3 судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 9.12.1. п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань.

Пунктом 22.10 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»залишається чинним у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності.

Оподаткування доходів фізичних осіб підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, провадиться згідно з нормами IV розділу Декрету та згідно з розробленою на його виконання Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. № 12.

Відповідно до розділу IV Декрету, яким регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, встановлено, що оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою суб'єктом господарської діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням у відповідному звітному періоді доходом.

Таким чином, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь субєкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати обєкт оподаткування під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до застосування ставки податку до невірно визначеної бази оподаткування, без врахування витрат, повязаних з отриманням доходу.

Той факт, що фізичні особи ОСОБА_4, на користь якої позивачем було виплачено дохід у сумі 2500,00 грн., та ОСОБА_3, на користь якого позивачем було виплачено дохід у сумі 3607,00 грн., зареєстровані як субєкти підприємницької діяльності, підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_4 НОМЕР_2 (дата державної реєстрації 04.11.2005 року, про що вчинено запис № 2480000 0000 0355) (т. 1 а.с. 224) та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_3, НОМЕР_3 (дата державної реєстрації 13.06.2007 року, про що вчинено запис № 2458000 0000 030911) (т. 1 а.с. 225).

Твердження відповідача про те, що донарахований податок з доходу фізичних осіб у сумі 916,18 грн. платником (позивачем) не оскаржувався у первинній скарзі спростовується наявною в матеріалах справи скаргою позивача про перегляд, скасування та відкликання податкових повідомлень-рішень від 28.11.2008 р. (т. 1 а.с. 123 - 136), в якій позивач просив відповідача переглянути, скасувати та відкликати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.11.2008 р. № 0004071702/0 на суму 764435,64 грн. у повному обсязі.

За таких умов, факти викладені в акті про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. від 12.11.2008 року № 6876/2305/32868834 про встановлення порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.1.4, п. 7.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» судом не вважаються доведеними відповідачем.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 352633,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 122719,90 грн., разом на загальну суму 475352,90 грн.; податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 282106,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 141053,00 грн., разом на загальну суму 423159,00 грн.; податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем у сумі 916,18 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1904,36 грн., разом на загальну суму 2820,54 грн., внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харкова від 20.11.2008 р. № 0004182305/0 (від 22.01.2009 р. №0004182305/1, від 09.04.2009 р. №0004182305/2, від 23.06.2009 р. №0004182305/3); від 20.11.2008 р. № 0004192305/0 (від 22.01.2009 р. №0004192305/1, від 09.04.2009 р. №0004192305/2, від 23.06.2009 р. №0004192305/3); від 20.11.2008 р. № 0004071702/0 (від 22.01.2009 р. №0004071702/1, від 09.04.2009 р. №0004071702/2, від 23.06.2009 р. №0000801702/3) є протиправними і повинні бути визнані судом недійсними.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного і керуючись ст. 7 Закону України«Проподаток на додану вартість», п. 2, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», ст. ст. 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 8, 9, 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», ст. ст. 203, 304, 215, 216, 228, 628, 638, 655 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст. ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 20 листопада 2008 року № 0004182305/0, від 22 січня 2009 року № 000182305/1, від 09 квітня 2009 року № 000182305/2, № 000182305/3, від 20 листопада 2008 року № 0004192305/0, від 22 січня 2009 року № 0004192305/1, від 09 квітня 2009 року № 0004192305/2, № 0004192305/3, від 09 квітня 2009 року № 0004071702/2, від 23червня 2009 року № 0000801702/3 визнати недійсними та скасувати у повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 20 листопада 2008 року № 0004071702/0, від 22 січня 2009 року № 0004071702/1 визнати недійсними та скасувати в частині донарахування суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 916,18 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1904,36 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (отримувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код 24134113, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, код банку 851011, р/р 31412537700008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

У повному обсязі постанова виготовлена 23 жовтня 2009 року.

Суддя Білова О.В.