Постанова № 6886588, 10.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 листопада 2009 р.№2-а- 41083/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді - Ральченка І.М.

при секретарі судового засідання - Кіт С.В.

за участі представників:

позивача - Богомолова О.О.

відповідача - Малахової Ю.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

пропро визнання податкових повідомлень-рішень недійсними ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова №0002072302/0, №0002082302/0 від 09.06.2009 року, №0002761702/0 від 11.06.2009 року; №0002072302/1, №0002082302/1, №0002761702/1 від 09.07.2009 року, №0002072302/2, №0002082302/2, №0002761702/2 від 13.08.2009 року. В обґрунтування позову вказано, що підставою для донарахування податків стали взаємовідносини між ТОВ «ІТЕР»та ПП «Різнороб 2006». Проте станом на 01.06.2009 року ПП «Різнороб 2006»знаходиться у базі платників податків ДПА. Відповідно до п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року з урахуванням змін та доповнень, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами. Висновки, які були зроблені у акті перевірки про те, що ТОВ «ІТЕР»завищило валові витрати за 2008 рік у сумі 1896 067 грн., що призвело до нарахування податку на прибуток у розмірі 474016,75 грн. не відповідають дійсності та нормам діючого законодавства, а саме вимогам ст. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Незважаючи на те, що жодна податкова накладна ТОВ «ІТЕР»не була визнана недійсною ні в порядку п.5 вказаного Наказу ні в судовому порядку, в акті перевірки вказується на те, що в порушення п.п.п. 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 ВР від 03.04.1997 року з урахуванням змін та доповнень ТОВ «ІТЕР»завищено суму задекларованих показників у рядку 10.1 Декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження)»у розмірі 380880, 00 грн., що не відповідає дійсності оскільки у відповідності до п.п. 7.4.1 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.. 8-1 вказаного Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Крім того всі висновки які були зроблені у оскаржуваних рішеннях податковими органами про порушення законодавства були зроблені у відношенні ПП «Різнороб 2006», а не у відношенні ТОВ «ІТЕР», тому всі претензії наведені у податкових повідомленнях рішеннях не можуть бути предявлені у відношенні ТОВ «ІТЕР»оскільки це суперечить чинному законодавству. На підставі викладеного, позивач вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову. На підтвердження своєї позиції вказала, що у перевіряємий період позивач мав господарські із ПП "Різнороб 2006". ПП «Різнороб - 2006»є підприємством, що створене у порушення вимог діючого законодавства, всі документи підприємства підписувались не уповноваженими на те особами, тобто вся діяльність останнього є такою, що протирічить приписам законодавства у сфері оподаткування. Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Ітер»віднесло до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Різнороб 2006»суму податку на додану вартість у розмірі 380879,41 грн., та враховуючі, що зазначена сума належним чином не підтверджена первинними документами відповідачем правомірно здійснено донарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на додану вартість. Також, в порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачем не визначений даний вид податку у зв"язку з наданням із каси підприємства директору ТОВ "Ітер" грошових коштів у розмірі 405105,44 грн. На підставі викладеного, представник відповідача просила у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.

У період з 27.04.2009 року по 20.05.2009 року ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ітер" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №3609/23-5/33122033 від 27.05.2009 року, яким встановлені наступні порушення: в порушення п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищені валові витрати на суму 1896067 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 474017 грн.; в порушення п.п. 7.4.1 та 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму податкового кредиту в 2008 року у розмірі 380880 грн.; також підприємству донараховано податок з доходу фізичних осіб у сумі 60765,82 грн. за порушення п.п. 4.2.9, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення № 0002072302/0 від 09.06.2009 року, яким позивачу донараховане податкове зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 571320 грн., з яких основний платіж - 380880 грн., штрафні (фінансові) санкції 190440 грн., № 0002082302/0 від 09.06.2009 року, яким позивачу донараховане податкове зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 596740 грн., з яких основний платіж - 474017 грн., штрафні (фінансові) санкції 122723,4 грн., №0002761702/0 від 11.06.2009 року, яким позивачу визначене податкове зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 182297,46 грн., з яких основний платіж - 60765,82 грн., штрафні (фінансові) санкції 121531,64 грн.

Не погодившись зі складеним актом перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подані відповідні скарги до ДПІ у Київському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області, за наслідками розгляду яких висновки акту та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги без задоволення, ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення №0002072302/1, №0002082302/1, №0002761702/1 від 09.07.2009 року, №0002072302/2, №0002082302/2, №0002761702/2 від 13.08.2009 року.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2.1 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв"язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ітер" мало господарські взаємовідносини з приватним підприємством "Різнороб 2006", у виконання яких надані наступні податкові накладні №РН-00100 від 02.04.2008 року, №РН-000101 від 03.04.2008 року, №РН-00118 від 14.04.2008 року, №РН-00130 від 21.04.2008 року, №РН-181 від 06.05.2008 року, №РН-184 від 07.05.2008 року, №РН-184 від 08.05.2008 року, №РН-195 від 12.05.2008 року, №РН-217 від 16.06.2008 року, №РН-225 від 19.05.2008 року, №РН-251 від 26.05.2008 року, №РН-290 від 02.06.2008 року, №РН-291 від 02.06.2008 року, №РН-298 від 03.06.2008 року, №РН-311 від 05.06.2008 року, №РН-321 від 06.06.2008 року, №РН-326 від 09.06.2008 року, №РН-366 від 16.06.2008 року, №РН-374 від 17.06.2008 року, №РН-381 від 18.06.2008 року, №РН-403 від 23.06.2008 року, №РН-417 від 25.06.2008 року, №507 від 10.07.2008 року, №448 від 01.08.2008 року, №646 від 02.08.2008 року, №706 від 28.08.2008 року, №639 від 01.09.2008 року, №748 від 02.09.2008 року, №760 від 05.09.2008 року, №860 від 01.10.2008 року, №861 від 01.10.2008 року, №910 від 07.10.2008 року, №948 від 14.10.2008 року, №957 від 15.10.2008 року, №1078 від 03.11.2008 року, №1129 від 10.11.2008 року, №1136 від 11.11.2008 року на загальну суму 1896066,8 грн., у тому числі ПДВ - 379213,37 грн., відповідні видаткові накладні.

Розрахунки з контрагентом ТОВ "Ітер" здійснено шляхом взаємозаліку на загальну суму 198557,95 грн., у т.ч. згідно акту заліку від 30.05.2008р. на суму 6923,95 грн., згідно акту заліку від 30.12.2008р. на суму 191634 грн.; шляхом емісії та передачі векселів ТОВ "Ітер": АА 1302166 від 30.12.2008р. на суму 630000 грн., АА 1302167 від 30.12.2008р. на суму 680363,61 грн., акт передачі приймання векселів від 31.12.2008р., шляхом видачі готівкових коштів на адресу ПП "Різнороб 2006", ПП "Різнороб 2006" на отриману готівку виписано прибуткові касові ордери на загальну суму 776565,50 грн.: № 1079, 1086, 1101, 1119, 1113, 1134, 1142, 1160, 1167, 1206, 1197, 1178, 1233, 1224, 1255, 1243, 1250, 1261, 1269, 1279, 1289, 1298, 1310, 1313, 1328, 1341, 1346, 1366, 1359, 1375, 1396, 1387, 1382, 1423, 1413, 1405, 1466, 1452, 1438, 1499, 1486, 1474, 882, 890, 895, 913, 922, 902, 952, 954, 945, 987, 962, 969, 1001, 1009, 995, 1023, 720, 732, 724, 778, 744, 756, 803, 797, 772, 840, 818, 833, 867, 847, про що зазначено відповідачем у акті перевірки та не заперечувалось у судовому засіданні.

Отже, зазначені господарські зобов"язання сторонами - ТОВ "Ітер" та ПП "Різнороб 2006" виконані належним чином, що підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами.

Крім того, в подальшому отримані від ПП "Різнороб 2006" товарні цінності позивачем використані у власній господарській діяльності, про що надані відповідні видаткові накладні, рахунки-фактури, досліджені у судовому засіданні, згідно з якими ТОВ "Ітер" реалізувало зазначені товари певним підприємствам, зокрема КП "Промхіммонтаж", ДП НВК "Прогрес", ТОВ "ТРІЗ" ЛТД та інш.

Таким чином, позивачем валові витрати, податкові зобов"язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, податковий кредит сформовані у відповідних податкових періодах у відповідності до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних отриманих від ПП "Різнороб 2006", що засвідчують факти придбання платником податку товарів.

Із акту перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №3609/23-5/33122033 від 27.05.2009 року вбачається, що підставою донарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є висновок відповідача про те, що ПП «Різнороб-2006»є підприємством, що створене у порушення вимог діючого законодавства, всі документи підприємства підписувалися не уповноваженими на те особами, тобто вся діяльність останнього є такою, що протирічить приписам законодавства в сфері оподаткування.

Зазначені висновки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова зроблені на підставі пояснень директора ПП "Різнороб 2006" ОСОБА_1., яким підписані податкові накладні, що стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, стосовно того, що останній не має відношення до зазначеної юридичної особи, податкові декларації не підписував.

Однак, суд із наведеним висновком погодитись не може з огляду на наступне.

В обґрунтування вказаного твердження ДПІ наводить письмові пояснення ОСОБА_1. про те, що він дійсно з 2008 року призначений директором ПП "Різнороб 2006", але відношення до господарської діяльності юридичної особи не мав, відповідних документів від її імені не підписував.

Такі висновки підлягають критичній оцінці з боку суду, оскільки по-перше, із наданої копії пояснень ОСОБА_1. на ім"я старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ ОБВД ОПШ УПМ ДПА у Харківській області 20.05.2009 року не вбачається в рамках яких процесуальних дій відібрані такі пояснення.

По-друге, однією із обов"язкових вимог належності таких доказів як показання свідка є обов"язкове попередження такої особи про кримінальну відповідальність, чого в даному випадку особою, що відібрала пояснення зроблено не було.

Таким чином прийняти такі пояснення як належні, що надані особою як свідком, суд не вбачає можливим.

Отже, висновок ДПІ про заповнення податкових накладних ПП "Різнороб 2006" особою, яка не мала права на їх заповнення є необґрунтованим, належним чином не доведеним.

У судовому засіданні встановлено, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) ПП "Різнороб 2006" було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин позивач не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про особу, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість включення позивачем до складу валових витрат сум, що сплачені ним у зв"язку з придбанням товару у ПП "Різнороб 2006", правильність визнання податкового зобов"язання з податку на прибуток та податкового кредиту.

Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0002072302/0, №0002082302/0 від 09.06.2009 року, №0002072302/1, №0002082302/1, №0002072302/2, №0002082302/2 мають бути визнані недійсними.

Стосовно визначення відповідачем ТОВ "Ітер" податкового зобов"язання з податку на прибуток фізичних осіб суд зазначає наступне.

ДПІ у Київському районі м. Харкова висновок про необхідність донарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на прибуток фізичних осіб зроблений на підставі такого.

У виконання умов зобов"язання із ПП "Різнороб 2006" директору ТОВ "Ітер" Тализіну В.М. надані із каси підприємства грошові кошти як компенсація понесених витрат на придбання товару загальною сумою 405105,44 грн.

Зазначені кошти відповідачем розцінені як додатковий дохід працівника, одержаний за місцем роботи, який оподатковується у складі сукупного доходу працівника за ставками п.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Як встановлено судом раніше, господарські зобов"язання між ПП "Різнороб 2006" та ТОВ "Ітер" мали реальних характер, направлені на настання правових наслідків, виконання їх належним чином підтверджене первинними документами.

Сума грошових коштів у розмірі 405105,44 грн., визначена відповідачем як дохід директора ТОВ "Ітер", сплачена ним за товарні цінності, отримані від ПП "Різнороб 2006", що підтверджується відповідними первинними документами.

Посилання відповідача в акті перевірки на факт неотримання директором ПП "Різнороб 2006" ОСОБА_1 грошових коштів від директора ТОВ "Ітер" Тализіна В.М., в тому числі невиписування прибуткових касових ордерів та квитанцій на отримання коштів, та невідношення до господарської діяльності підприємства спростовуються вищенаведеними обставинами та доказами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про реальне використання грошових коштів у розмірі 405105,44 грн. у якості оплати товарів, отриманих від ПП "Різнороб 2006", безпідставність віднесення вказаної суми до доходу директора ТОВ "Ітер" та недійсність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова №0002761702/0 від 11.06.2009 року, №0002761702/1 від 09.07.2009 року, №0002761702/2 від 13.08.2009 року.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Ітер" обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0002072302/0, №0002082302/0 від 09.06.2009 року, №0002761702/0 від 11.06.2009 року; №0002072302/1, №0002082302/1, №0002761702/1 від 09.07.2009 року, №0002072302/2, №0002082302/2, №0002761702/2 від 13.08.2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2009 року.

Суддя Ральченко І.М.