Ухвала суду № 68857054, 11.09.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/930/17-ц Номер провадження 22-ц/775/1462/2017

Головуючий в I інстанції Михальченко А.О.

С уддя доповідач Мальований Ю.М.

категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2017 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Мальованого Ю.М.

суддів Соломахи Л.І., Осипчук О.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 6 березня 2017 року у цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М. А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог зазначила, що рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 20 квітня 2012 року з відповідачів на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» вже було стягнуто частину заборгованості за даним кредитним договором, яка утворилась станом на 17 квітня 2012 року у загальній сумі 602 358 грн. 69 коп.

Відповідач продовжує ухилятися від виконання обов'язків по кредитному договору, тому з урахуванням рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 20 квітня 2012 року просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку різницю заборгованості станом на 03 серпня 2016 року у розмірі 582 930 грн. 08 коп., де заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 23 376,74 доларів США (579358 грн. 02 коп.), а також плату за пропуск платежів в сумі 3572 грн. 06 коп.

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 березня 2017 року позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором 494И/06 від 20 грудня 2006 року, що утворилася станом на 03 серпня 2016 року за нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 579 358 грн. 02 коп. У задоволенні вимог про стягнення з відповідачів плати за пропуск платежів у сумі 3572 грн. 06 коп. судовим рішенням відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

З вказаним рішенням не погодився позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі представника Савицької С.С., яка подала апеляційну скаргу, де просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні стягнення штрафу (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язання та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів штраф (пеню) за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором. В іншій частині просить рішення залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд набув право кредитора банку на всю суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури виведення банку з ринку, а також на суму нарахованого але не сплаченого регулярного збору до Фонду. Фонд також набув права кредитора на суму сплачених Фондом витрат, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також на суму цільової позики, наданої ПАТ «ВіЕйБі Банк» протягом дії тимчасової адміністрації.

В іншій частині судове рішення не оскаржується.

Сторони та їх представники були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови « Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 494И/06, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 75 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,8 % річних з кінцевим терміном погашення до 10 грудня 2026 року. Відповідно до додаткової угоди від 20 грудня 2006 року, відсоткову ставку за користування кредитними коштами було змінено до 16,5 % (а.с.10-23).

В забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним договором 20 грудня 2006 року між банком та відповідачем було укладено іпотечний договір, предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира загальною площею 70,7 кв. м, житловою площею 41,2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32-37).

Крім того, 20 грудня 2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого у випадку невиконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, поручитель відповідає перед кредитодавцем як солідарний боржник (а.с. 38).

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 20 квітня 2012 року з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» вже була стягнута заборгованість за даним кредитним договором, яка утворилась станом на 17 квітня 2012 року у загальній сумі 602 358,69 грн., яка складалася з: заборгованість за кредитом в сумі 67 498,17 доларів США (538 972,89 грн.), заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5 397,31 доларів США (43097,52 грн.), штрафу в сумі 20 288,28 грн.(а.с. 7-9).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції стягнув заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 579 358 грн.02 коп., та відмовив у стягненні заявленої позивачем плати за пропуск платежів, відповідно до розрахунку заборгованості - штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка), у розмірі 3572 грн. 06 коп.

Як видно з доданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитним договором від 20 грудня 2006 року № 494И/06, штраф/пеню за несвоєчасне погашення кредиту банк став нараховувати відповідачу ОСОБА_2 починаючи з 10 жовтня 2015 року (а.с. 5,6).

Проте, 15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання ст. 14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Національний банк України з метою забезпечення реалізації ст. 2 цього Закону листом від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив усі банки про необхідність неухильно дотриматися вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.

Також на виконання ст. 14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, в якому п.19 зазначено м. Макіївка Донецької області.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_4

Однак ПАТ «ВіЕйБі Банк» на вказане уваги не звернув та з 10 жовтня 2015 року нараховував пеню, яка зазначена в наданому розрахунку заборгованості.

Оскільки застосування штрафних санкцій у спірній ситуації на підставі Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" є неправомірним, апеляційний суд визнає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, заливши рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відхилити.

Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 6 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді: