Ухвала суду № 68855588, 12.09.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13550/17

Провадження № 1-кс/234/4877/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

12 вересня 2017 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Чернобай А.О., за участю секретаря Науменко А.Е., прокурора відділу нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянув клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення (з дислокацією у м. Краматорськ) СВ УСБ України в Донецькій області ОСОБА_4, яке погоджене з прокурором відділу нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2янськ Донецької області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4янськ, пров. Ставропольський1, б. 24, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України.

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2017 року старший слідчий в ОВС 3-го відділення (з дислокацією у м. Краматорськ) СВ УСБ України в Донецькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України.

В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 прибув у судове засідання самостійно.

Підозрюваний ОСОБА_2 отримав копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання 12.09.2017 року о 11 годині 50 хвилин, підтвердженням вручення є: особистий розпис у клопотанні.

Досудовим слідством ОСОБА_2 підозрюється у тому, що в період з 02 лютого 2016 року по 03 березня 2016 року ОСОБА_2, діючи умисно на території Донецької області, за власною ініціативою, сприяв діяльності терористичної у відповідності до ст. 1 п. 16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» організації «Луганська народна республіка», утвореної 27.04.2014 року у м. Луганську, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.

Так, в січні 2016 року (точна дата не встановлена), ОСОБА_2 був завербований до лав терористичної організації «Луганська народна республіка» одним з членів зазначеної терористичної організації командиром роти 6-го козачого полку ім. Платонова «ЛНР» ОСОБА_5 (позивний «Док»), з метою виконання завдань терористичної організації по збору деталізованих даних про переміщення, дислокацію, вид, кількість озброєння та чисельність військовослужбовців Збройних сил України, що беруть безпосередню участь в антитерористичної операції у Донецькій області, для подальшої передачі та використання учасниками «ЛНР» даної інформації у веденні терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України.

В період з 02 лютого 2016 року по 03 березня 2016 року ОСОБА_2, знаходячись на території м. Словянська Донецької області, де постійно мешкає, діючи умисно, сприяв діяльності терористичної у відповідності до ст. 1 п. 16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» організації «Луганська народна республіка», а саме: діючи з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, на постійній основі здійснював цілеспрямований збір та передачу учаснику терористичної організації «ЛНР» деталізованих даних про розташування військової техніки, особового складу ЗС України, що приймають участь в антитерористичній операції на території м. Словянська, м. Краматорська, Бахмутського (Артемівського) та Костянтинівського районів Донецької області, передавав такі дані з мобільних номерів телефонів +380506251177, +380935084811 на мобільні номери телефонів +380501940938, +380993828311 учаснику терористичної організації «Луганська народна республіка» - командиру роти 6-го козачого полку ім. Платонова «ЛНР» ОСОБА_5 (позивний «Док»), ІНФОРМАЦІЯ_5, для використання останнім даної інформації у веденні терористичної діяльності проти органів державної влади України.

Таким чином, своїми умисними діями - іншим сприянням діяльності терористичної організації ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням оперативного підрозділу про виявлене кримінальне правопорушення; рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; довідкою щодо аналізу телефонних зєднань; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 07.04.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 16.03.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №78 від 30.03.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №78 від 14.03.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 10.05.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 10.05.2016 року; протоколом про результати проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №247 від 22.04.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №78 від 14.06.2016 року; інформацією Штаба АТО на території Донецької та Луганської областей щодо переміщення Збройних сил України.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин проти громадської безпеки, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, у звязку з чим до нього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених у клопотанні та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні провину свою визнав повністю та суду пояснив, що вимушений був надавати інформацію, оскільки погрожували його родині.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 визнає свою провину, готовий співпрацювати з органами досудового розслідування, тому підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту не вбачається.

Заслухавши думку прокурора про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, та думку підозрюваного та захисника, які просили не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням оперативного підрозділу про виявлене кримінальне правопорушення; рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; довідкою щодо аналізу телефонних зєднань; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 07.04.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 16.03.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №78 від 30.03.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №78 від 14.03.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 10.05.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №184 від 10.05.2016 року; протоколом про результати проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №247 від 22.04.2016 року; протоколом за результатами здійснення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою №78 від 14.06.2016 року; інформацією Штаба АТО на території Донецької та Луганської областей щодо переміщення Збройних сил України.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 - 3 КК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурор обґрунтовував ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Щодо до ризику переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду, то слідчий суддя зазначає, що станом на 12.09.2017р. так звані «ДНР» та «ЛНР» продовжують окупувати деякі райони Донецької та Луганської областей України, що дає обєктивні підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися на тимчасово непідконтрольній державній владі України території з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прокурором доведене, що ОСОБА_2 підтримував звязки з представниками терористичної організації «ЛНР», діяльність якої спрямована на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту тощо, а тому, перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може у тому числі шляхом використання своїх звязків перетнути лінію розмежування.

Що стосується ризиків того, що ОСОБА_2 може впливати на інших учасників кримінального провадження, у тому числі свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, то зазначаю, що прокурором у судовому засіданні їх наявність не доведена, оскільки з пояснень прокурора в судовому засіданні вбачається, що свідки по даному кримінальному провадженню на час розгляду клопотання гне встановлені. Також стороною обвинувачення не доведені обставинами, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Підозрюваний ОСОБА_2раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 років до 15 років, у звязку з чим до нього відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 одружений, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працює, проживає разом з родиною.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні предявленого кримінального правопорушення, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 15 років; вік та стан здоровя підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Тому з урахуванням обставин справи, недостатнє застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи всі обставини, ризики, суд дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179, 184,193,194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення (з дислокацією у м. Краматорськ) СВ УСБ України в Донецькій області ОСОБА_4, яке погоджене з прокурором відділу нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській державній установівиконання покарань (№6) УДПтСУ в Донецкій області підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для розслідування кримінального провадження № 22016050000000082 від 18.04.2016 року, на строк до 60 (шістдесяти) діб, терміном до «17:30» годин «10.11.2017» року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) діб.

Ухвала втрачає силу в 17 годин 30 хвилин 10.11.2017 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Бахмутської державної установивиконання покарань (№6) УДПтСУ в Донецкій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав

Підозрюваний (П.І.Б, дата та підпис) ________

_______________