Постанова № 68853864, 13.09.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа № 5023/1998/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників :

Апелянт: ОСОБА_1 (дов. № 14-68 від 14.04.17 р.);

Представник позивача: не з'явився;

Представник відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 38-4055/391 від 27.10.16 р.);

Представник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ (вх. №2650 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.08.2017 у справі № 5023/1998/11

за скаргою Публічного акціонерного товариства “Національна компанія “Нафтогаз України” на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 27767232

за позовом ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки, Харківська область

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 3 159 002,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2017 у справі № 5023/1998/11 (суддя Ольшанченко В.І.) клопотання Публічного акціонерного товариства “Національна компанія “Нафтогаз України” про поновлення процесуального строку для подачі скарги на дії органу державної виконавчої служби відхилено. Скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна компанія “Нафтогаз України” № 14/5-796В від 07.08.2017 (вх. № 219 від 14.08.2017) на дії органу державної виконавчої служби по справі № 5023/1998/11 залишено без розгляду.

Публічне акціонерне товариство “Національна компанія “Нафтогаз України” звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.08.2017 у справі № 5023/1998/11, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги ПАТ Національна компанія “Нафтобаз України” № 14/5-796В від 07.08.2017. В обґрунтування апеляційної скарги заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам господарського процесуального законодавства України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неправильно дійшов висновку про те, що стягувач не надав доказів існування об’єктивних поважних обставин, які б заважали йому вчасно подати скаргу на дії органу ДВС, що призвело до помилкового висновку щодо наявності підстав для відхилення клопотання стягувача про поновлення строку для подачі скарги на дії органу державної виконавчої служби та залишення без розгляду такої скарги.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив та про причини неявки суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які міститься в матеріалах справи.

Відповідач, КП "Харківські теплові мережі", у відзиві на апеляційну скаргу згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її цілком обґрунтованою та законною, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності ухвали, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з’явився, 13.09.2017 на адресу суду від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із знаходженням представника відділу ОСОБА_3 у щорічній відпустці.

Судова колегія, розглянувши дане клопотання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, вважає його необґрунтованим, не доведеним належними доказами та таким, що не підлягає задоволенню. До того ж, як зазначено в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції“, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, та на те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов’язковою, а також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про продовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою продовжувати строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи стягувача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2011 у справі №5023/1998/11 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 590293,22 грн. 3% річних, 2568709,06 грн. інфляційних (за період з 23.03.08 по 23.03.11), 25500 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.06.2011 на виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області був виданий відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2014 у даній справі було замінено стягувача у виконавчому провадженні №27776049 від 22.07.2011 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 06.06.2011 по справі №5023/1998/11 - Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення 590293,22 грн. 3% річних, 2568709,06 грн. інфляційних втрат та 16239,35 грн. витрат по сплаті держмита.

14.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (скаржник, стягувач) подало до господарського суду Харківської області скаргу (№14/5-796В від 07.08.2017) на дії органу державної виконавчої служби по справі №5023/1998/11.

У поданій скарзі скаржник просить:

1) прийняти скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі Відділу примусового виконання рішень, щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №27767232;

2) скаргу задовольнити в повному обсязі, визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №27767232;

3) визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №27767232, яку було винесено 14.07.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3

Разом зі скаргою скаржником подано до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому просить поновити процесуальний строк для подачі скарги на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №27767232 та прийняти до розгляду відповідну скаргу.

Суд першої інстанції в обґрунтування підстав для відхилення клопотання публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення процесуального строку для подачі скарги на дії органу державної виконавчої служби та залишення без розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби по справі №5023/1998/11 послався на те, що наведені стягувачем обставини пропуску строку подачі скарги є неповажними та такими, що зумовлені виключно неналежною роботою юридичного підрозділу стягувача, стягувач не надав ніяких доказів існування об'єктивних поважних обставин, які б заважали йому вчасно подати скаргу на дії органу ДВС.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Так, в силу положень статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції від 30.11.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції від 30.11.2016) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно частини 5 цієї статті рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду, виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство “Національна компанія “Нафтогаз України”, звертаючись до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №27767232 (№14/5-796В від 07.08.2017) по справі № 5023/1998/11, зазначив про те, що 24.07.2017 на адресу стягувача надійшла постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 27767232, яку було винесено 14.07.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд першої інстанції помилково зазначив, що доказів на підтвердження отримання постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 у ВП №27767232 саме 24.07.2017 скаржник не надав, оскільки матеріали справи містять супровідний лист Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 132) № 27767232/07.01-в/4 від 14.07.2017, в лівому кутку якого міститься штамп ПАТ “Національна компанія “Нафтогаз України” про отримання цього листа з додатком (постанова ВДВС від 14.07.2017) з вх. № 5880/12-17 від 24.07.2017.

Як зазначив стягувач, враховуючи необхідність підготовки правової позиції скаржника, а також документальне оформлення матеріалів для подачі відповідної скарги, ним було пропущено процесуальний строк для подачі відповідної скарги.

Матеріали справи свідчать, що скарга стягувачем була подана до суду першої інстанції 14.08.2017, тобто з незначним пропуском строку на її подання.

Проте, суд першої інстанції не звернув на зазначене уваги та дійшов помилкового висновку, що стягувач не надав доказів існування об’єктивних поважних обставин, які б заважали йому вчасно подати скаргу на дії органу ДВС.

Колегія суддів зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі".

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд помилково не врахував наведених обставин та не зважаючи на конституційне право сторони на судовий захист неправомірно відхилив ПАТ “Національна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ клопотання про поновлення строку на оскарження, що стало підставою для залишення скарги на дії ВДВС без розгляду.

Дана правова позиція узгоджується з висновками, зробленими у постановах Вищого господарського суду України від 30.11.2016 у справі 38/281, від 15.02.2017 у справі № 914/3795/14.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому, вказана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.08.2017 у справі № 5023/1998/11 скасувати.

Задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства “Національна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ про поновлення строку на оскарження.

Поновити строк на оскарження при зверненні зі скаргою Публічного акціонерного товариства “Національна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №27767232 (№14/5-796В від 07.08.2017) по справі № 5023/1998/11.

Справу № 5023/1998/11 передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.