Постанова № 68853666, 11.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 року Справа № 904/4601/17

колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О.., ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.04.2017 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 31.05.2017 року у справі № 904/4601/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветранс-Логістик", м.Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором транспортно-експедиційне обслуговування в сумі 226 225, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.08.2017р. справу № 904/4601/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Березкіна О.В.

Ухвалою суду від 21.08.2017р. даною колегією суддів справу № 904/4601/17 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017р. ( суддя Суховаров А.В.) в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" про зменшення розміру штрафних санкцій - відмовлено.

Позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебтранс - Логістик" заборгованість в розмірі 60 000,00 грн., штраф в розмірі 166 225,50 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 393,38 грн. Рішення суду мотивовано відсутністю доказів належного виконання відповідачем зобов’язань по договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 01-1090-С від 04.09.2015 року, обґрунтованістю вимог позивача.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 31.05.2017р. скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що причиною неналежного виконання відповідачем зобов’язання перед позивачем стала криза в соціально-економічній та політичній сферах країни, яка вплинула і на господарську діяльність ПАТ "ДНІПРОВАЖМАШ" . Просить звернути увагу на незначне прострочення відповідачем виконання зобов’язання та невідповідність розміру стягуваної неустойки до розміру основного боргу з урахуванням фінансового стану підприємства.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що відповідач вже починаючи з третьої заявки почав прострочення оплати. Тому порушення договору є значним. Криза в соціально-економічній та політичній сферах торкнулася не лише відповідача, а і позивача. Позивач за 2016 рік та 1 півріччя 2017р. має дебіторську заборгованість у розмірі 1 548 000 грн., до складу якої входить заборгованість відповідача. За 1 півріччя 2017р. позивач має непокритий збиток у розмірі 39 000 грн. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

04.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебтранс - Логістик" (експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (замовник) укладено договір №01-1090-С на транспортно-експедиційне обслуговування.

Предметом договору є взаємовідносини між експедитором-перевізником та замовником, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) по організації перевезень, експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним, залізничним, морським та авіатранспортом по території України та по території інших держав з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях/доповненнях до даного договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.1. договору) .

Відповідно до п. 2.2. договору, організація кожного міжнародного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремою заявкою-договором на конкретне перевезення, що надсилається замовником експедитору одразу по узгодженню.

Вартість ТЕО та інших послуг підтверджується у окремих заявках-договорах замовника, які є невід'ємною частиною договору. Факт доставки (отримання) вантажу вантажоодержувачем підтверджується відповідною відміткою у товарно-транспортній накладній про отримання вантажу вантажоодержувачем ( п.п. 5.1, 5.2 договору).

Оплата вартості кожного окремого ТЕО проводиться Замовником в національній грошовій одиниці України, у безготівковій формі, протягом 3 банківських днів, які відраховуються з наступного дня після доставки (отримання) вантажу вантажоодержувачем, якщо інше не зазначено в заявці-договорі ( п.5.5 договору).

На виконання умов договору, позивач в період з 04.09.2015р. по 20.06.2016р. надав транспортно-експедиційні послуги відповідачу на суму 1 157 970 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи, підписаними представниками підприємств обох сторін.

В порушення умов договору, відповідач оплату за послуги здійснив частково, в сумі 1 097 970 грн.

Заборгованість, що утворилась у відповідача складає 60 000, 00 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути 226 225,50 грн., з яких 60 000грн. – заборгованість за договором, 166 225, 50 грн. - 15 % від загальної вартості послуг ТЕО.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Тому суд правильно стягнув 60 000 грн.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.12. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати вартості ТЕО в строк, передбачений пунктом 5.5. договору, Замовник сплачує Експедитору-перевізнику штраф у розмірі 15 % від загальної вартості послуг ТЕО.

Сума штрафу розрахована правильно, складає 166 225,50 грн. та підлягає стягненню.

Відповідачем заявлялося клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

Згідно п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Вирішуючи питання щодо зменшення суми штрафних санкцій колегія приймає до уваги майновий стан сторін: за 1 квартал 2017р. збитки відповідача складають 12 901 000 грн., а позивача – 39 000 грн.; відповідачем виконано зобов?язання в сумі 1 097 970 грн., а заборгованість складає 60 000 грн., що складає 5% від суми наданих послуг; розмір штрафних санкцій 166 225,50 грн. є надмірно великим в порівнянні з заборгованістю, на підставі чого вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій до 90 000 грн.

У зв?язку з цим рішення суду підлягає зміні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Витрати з судового збору покласти на відповідача так як спір виник внаслідок неправомірних дій з його боку

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 31.05.2017 року у справі № 904/4601/17 зміни, виклавши в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебтранс - Логістик" заборгованість в розмірі 60 000,00 грн., штраф в розмірі 90 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 393,38 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст постанови складено 13.09.2017р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ ОСОБА_1