Ухвала суду № 68852949, 04.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.09.2017 р. Справа № 914/1456/17

Суддя Березяк Н.Є. при секретарі О.Кравець розглянувши матеріали справи

за позовом: Лановецької міської ради, Тернопільська область м.Ланівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор», Львівська область с.Павлів

про стягнення 1 317 762, 14 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: ОСОБА_1 – представник

від відповідача: не з’явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Лановецької міської ради, Тернопільська область м.Ланівці до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор», Львівська область с.Павлів про стягнення 1 317 762, 14 грн.

Ухвалою суду від 18.07.2017р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 04.09.2017р..

В судовому засідання судом розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 12.07.2017р. №150587/03-11 (вх.№3084/17) у якій виражено прохання, в порядку ст.ст.66,67 ГПГ України вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні об’єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці площею 45,5948 га, кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 за адресою: м.Ланівці, вул..Вишнівецька, 3: будівлю складу цукру №1, реєстраційний номер 242020061238, вартість згідно податкової накладної №1 від 25.06.2015р. 877953 грн.; будівлю депо транспортного цеху, реєстраційний номер 113044261238, вартість згідно податкової накладної №1 від 25.06.2015р. 56645 грн.; будівлю складу сухого жому, реєстраційний номер 113533761238, вартість згідно податкової накладної №1 від 25.06.2015р. 305519 грн.; будівлю вапняного відділення з обладнанням, реєстраційний номер 113533761238, вартість згідно податкової накладної №1 від 25.06.2015р. 213841 грн.; залізничне під’їзне полотно до станції 3600 м/п/9, вартість згідно податкової накладної №1 від 25.06.2015р. 325192 грн..

Позивач явку представника в судове засідання забезпечив, заяву про вжиття заходів до забезпечення позову підтримав, просив вжити заходи до забезпечення позову, оскільки припускає, що у випадку відчуження вказаних об’єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці, орендна плата по якій ТОВ «Радехівський цукор» не сплачена і наявна сукупна заборгованість у розмірі 1317762,14 грн. існує загроза, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову може зникнути, що суттєво ускладнить, або унеможливить виконання судового рішення, у випадку задоволення позову Лановецької сільської ради.

Відповідач явку представника в судове засідання в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.

З приводу заяви про вжиття заходів до забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу.

Розглянувши по суті заяву, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на об’єкти нерухомості.

Так, заявником в порядку ст.32,34 ГПК України не підтверджено, що відповідач здійснює дії по реалізації майна чи підготовці дії до його реалізації; що відповідач витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем, за наявності невиконаного зобов'язання перед позивачем.

Припущення представника позивача, викладені, щодо ймовірного невиконання в подальшому рішення суду, не є належними доказами можливого невиконання рішення суду, відтак позивачем не вказано та не подано належних доказів в підтвердження наявності підстав для застосування заходів до забезпечення позову, не обґрунтовано підставність вжиття заходів до забезпечення позову, не зазначено доводів щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також відсутні докази в підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд вбачає за доцільне зазначити, що рішення суду на підставі виданого наказу виконується відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачена сукупність дій та заходів (не лише накладення арешту на кошти боржника), спрямованих на примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.115 ГПК Уркаїни рішення суду підлягає обов'язковому виконанню.

Із врахуванням вищевикладеного, заява позивача від 12.07.2017р. №587/03-11 (вх.№3084/17) про вжиття заходів до забезпечення позову є документально необґрунтованим, не підтвердженим належними доказами, тому задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку ст.69 ГПК України.

З метою повного і об’єктивного з’ясування всіх обставин спору, суд вважає за доцільне задоволити клопотання позивача та продовжити строк розгляду справи на 15 днів та відкласти розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 66, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У х в а л и в :

1.В задоволенні заяви Лановецької міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2.Продовжити строк розгляду справи № 914/1456/17 з 18.09.2017р.

3. Розгляд справи відкласти на: 25.09.17 р. о 12:15год.

4.Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області, (адреса : 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх, зал №10).

5.Зобов’язати Позивача:

-надати докази звернення про укладення договору оренди земельної ділянки;

-надати обґрунтування заявленого розміру позовних вимог та підставність нарахування пені;

-забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника.

6. Зобов’язати Відповідача:

- виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі;

- забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника.

Враховуючи вимоги ст. 2-1 ГПК України стосовно обов’язкової реєстрації в автоматизованій системі документообігу, заяви, клопотання, документи, які вимагаються ухвалою суду, належить надсилати та/або подавати через канцелярію господарського суду не пізніше ніж за 3 дні до судового засідання, посилання на номер справи – обов’язкове.

Суддя Березяк Н.Є.