Рішення № 68852740, 12.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017р. Справа № 914/778/17

За позовом: Приватної агрофірми Дністер, с. Верин, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар, м. Городок, Львівська область

про стягнення 16 019 грн. 23 коп.

Головуючий суддя Морозюк А.Я.

суддя Чорній Л.З.

суддя Артимович В.М.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

Позов заявлено Приватною агрофірмою Дністер до Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар про стягнення 16 019 грн. 23 коп., з яких 13 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 674 грн. 22 коп. - 3% річних, 2 345 грн.01 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 24.04.2017 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 18.05.2017 р. Ухвалою суду від 18.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 01.06.2017 р.

Ухвалою суду від 01.06.2017 р., за клопотанням позивача, ухвалено витребувати у Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби інформацію (довідку) про те, чи включило Товариство з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду суми податку на додану вартість(ПДВ), зазначені у нижчеперелічених податкових накладних складених Приватною агрофірмою Дністер, а саме: № 75 від 15.05.2014 р. на загальну суму 13 200,00 грн; № 51 від 07.06.2014 р. на загальну суму 720,00 грн.; № 69 від 11.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 83 від 12.06.2014 р. на загальну суму 1 920,00 грн.; № 91 від 13.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 99 від 14.06.2014 р. на загальну суму 2 560,00 грн.; № 93 від 15.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн.; № 102 від 16.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн. Витребувані докази направити до господарського суду Львівської області, забезпечивши їх надходження до суду до дати наступного судового засідання. Розгляд справи відкладено на 20.06.2017 р.

Так як станом на час судового засідання 20.06.2017 р. витребувані судом докази від Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби на адресу суду не надійшли, ухвалою суду від 20.06.2017 р. повторно витребувано у Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби зазначені докази. Розгляд справи відкладено на 15.08.2017 р.

Також ухвалою суду від 20.06.2017 р. призначено колегіальний розгляд справи 914/778/17 у складі трьох суддів. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.06.2017 р., сформовано колегію суддів у складі судді Морозюка А.Я.(головуючий), судді Чорній Л.З. та судді Цікала А.І.

21.06.2017 р. на адресу суду надійшов лист Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби "Про надання інформації" від 19.06.2017 р. № 5337/9/28-10-48-06, на виконання ухвали суду від 01.06.2017 р.

07.07.2017 р. на адресу суду надійшов лист Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби "Про надання інформації" від 04.07.2017 р. № 5786/9/28-10-48-06, на виконання ухвали суду від 20.06.2017 р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Цікала А.І., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.08.2017 р., сформовано колегію суддів у складі судді Морозюка А.Я.(головуючий), судді Чорній Л.З. та судді Артимовича В.М.

Ухвалою суду від 15.08.2017 р., у зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 12.09.2017 р. Також в тексті ухвали, суд звернув увагу на те, що відповідно до викладеного у абзаці 4 пункту 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, розгляд справи починається заново, зокрема, в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

В судовому засіданні 12.09.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити повністю.

Позивач позовну заяву обґрунтовує тим, що в період з 19 травня по 16 липня 2014 р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 26 200,00 грн., відповідно до доданих до позовної заяви накладних. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково сплативши 13 200,00 грн., решту суми в розмірі 13 000,00 грн. відповідач не оплатив. Позивач надіслав відповідачу вимогу від 07.07.2015 р. протягом семи днів (від дня отримання вимоги) погасити заборгованість перед ПАФ Дністер в розмірі 13 000,00 грн., проте вимога залишена без відповіді, а заборгованість неоплаченою (докази надіслання вимоги (поштова квитанція та повідомлення про вручення) додаються). Оскільки відповідач за отриманий товар розрахувався частково, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував йому від простроченої суми 3% річних в розмірі 674,22 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 345,01 грн.

У додаткових поясненнях від 30.05.2017 р. (надійшли до суду 01.06.2017 р.) позивач зазначив, що на виконання вимог Податкового кодексу України в редакції від 01.05.2014 року, Приватною агрофірмою Дністер було складено, підписано, скріплено печаткою та надано Товариству з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар наступні податкові накладні: № 75 від 15.05.2014 р. на загальну суму 13 200,00 грн.; № 51 від 07.06.2014 р. на загальну суму 720,00 грн.; № 69 від 11.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 83 від 12.06.2014 р. на загальну суму 1 920,00 грн.; № 91 від 13.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 99 від 14.06.2014 р. на загальну суму 2 560,00 грн.; № 93 від 15.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн.; № 102 від 16.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн. Всі перелічені вище податкові накладні були відображені Приватною агрофірмою Дністер у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Жодних зауважень до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних Приватної агрофірми Дністер з боку контролюючих органів не надходило(копії перелічених податкових накладних та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за звітний(податковий) період травень 2014 р., червень 2014 р., липень 2014 р. додано із вказаними додатковими поясненнями).

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2017 р. проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просить у задоволенні позову відмовити.

В заперечення проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.05.2017 р. №264 (надійшов до суду 18.05.2017 р.) зазначив, що надані позивачем видаткові накладні не можуть бути належними доказами отримання відповідачем товару від позивача, так як не містять всіх обов'язкових реквізитів первинного документу, передбачених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. У письмових поясненнях від 20.06.2017 р. №327 (надійшли до суду 20.06.2017 р.) відповідач посилаючись на ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказує на те, що підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції, тому посилання позивача на податкові накладні є помилковим і такі докази не є належними та допустимих доказами у розумінні частини 2 ст. 34 ГПК України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як зазначено в позовній заяві, позивач (Приватна агрофірма Дністер) в період з 19.05.2014 р. по 16.07.2014 р. поставив відповідачу (Товариству з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар) товар (пісок, піщаник) на загальну суму 26 200,00 грн. На підтвердження поставки товару позивачем та отримання його відповідачем, позивач долучив до позовної заяви ряд накладних, оформлених за період з 19.05.2014 р. по 16.07.2014 р. на загальну суму 26 200,00 грн.

Також з метою доведення факту поставки товару позивачем та отримання його відповідачем, позивач долучив до матеріалів справи податкові накладні № 75 від 15.05.2014 р. на загальну суму 13 200,00 грн.; № 51 від 07.06.2014 р. на загальну суму 720,00 грн.; № 69 від 11.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 83 від 12.06.2014 р. на загальну суму 1 920,00 грн.; № 91 від 13.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 99 від 14.06.2014 р. на загальну суму 2 560,00 грн.; № 93 від 15.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн.; № 102 від 16.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн., та Реєстри виданих та отриманих податкових накладних за звітний(податковий) період травень 2014 р., червень 2014 р., липень 2014 р., сформованих Приватною агрофірмою Дністер, до яких, як зазначено позивачем у додаткових поясненнях від 30.05.2017 р. (надійшли до суду 01.06.2017 р.), жодних зауважень з боку контролюючих органів не надходило.

Відповідач отриманий товар оплатив частково в розмірі 13 200,00 грн., про що позивачем долучено до матеріалів справи копію звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку ПАФ «Дністер» з 15.05.2014 р. по 15.05.2014 р., виданого ПАТ КБ "Приватбанк", та копію платіжного доручення №1511 від 15.05.2014 р. про оплату відповідачем на користь позивача 13 200,00 грн. Докази оплати відповідачем решти суми заборгованості в розмірі 13 000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідач за отриманий товар в повній мірі не розрахувався, позивач 07.07.2015 р. (згідно фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення) надіслав йому вимогу від 07.07.2015 р. протягом семи днів (від дня отримання вимоги) погасити заборгованість перед ПАФ Дністер в розмірі 13 000, 00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях проти позову заперечує повністю посилаючись на те, що підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції, а надані позивачем видаткові накладні не містять всіх обов'язкових реквізитів первинного документу, передбачених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а посилання позивача на податкові накладні у відповідності до вказаної статті Закону, є взагалі помилковим, тому такі докази не є належними та допустимих доказами у розумінні частини 2 ст. 34 ГПК України.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань по своєчасній оплаті отриманого товару, відтак позивач звернувся до господарського суду із вимогою стягнути з відповідача 13 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 674 грн. 22 коп. - 3% річних, 2 345 грн.01 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період травень 2014 р., червень 2014 р., липень 2014 р., сформованих Приватною агрофірмою Дністер у формі затвердженій наказом Міністерства доходів і зборів України 25.11.2013 р. №708 (який був чинний у період з 01.01.2014 р. по 01.12.2014 р.) відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (в редакції від 01.05.2014 р.) та Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року N 141, до вказаних реєстрів позивачем внесено в тому числі податкові накладні № 75 від 15.05.2014 р. на загальну суму 13 200,00 грн.; № 51 від 07.06.2014 р. на загальну суму 720,00 грн.; № 69 від 11.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 83 від 12.06.2014 р. на загальну суму 1 920,00 грн.; № 91 від 13.06.2014 р. на загальну суму 3 200,00 грн.; № 99 від 14.06.2014 р. на загальну суму 2 560,00 грн.; № 93 від 15.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн.; № 102 від 16.07.2014 р. на загальну суму 700,00 грн.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань(інформацію додано до позовної заяви), ТзОВ Яблуневий дар як платник податків перебуває на обліку у Львівському управлінні Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби.

Згідно листа Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби (надійшов на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2017 р.) «Про надання інформації» від 19.06.2017 р. № 5337/9/28-10-48-06, ТзОВ «Яблуневий дар» за період травень-липень 2014 р. по операціях з придбання товарів від ПАФ «Дністер» до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди віднесено ПДВ на загальну суму 4366,67 грн., в тому числі: травень 2014 р.- 2 200 грн., червень 2014 р. -1 933,33 грн., липень 2014 р.-233,34 грн. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України розбіжності між сумами податкового зобовязання ПАФ «Дністер» та податкового кредиту ТзОВ «Яблуневий дар» за період травень-липень 2014 р. відсутні.

Листом «Про надання інформації» від 04.07.2017 р. № 5786/9/28-10-48-06 (надійшов на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2017 р.) Львівське управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби додатково повідомило, що згідно проведеного аналізу поданої звітності встановлено, що ТзОВ «Яблуневий дар» в 2014 р. не здійснювало інших взаємовідносин з ПАФ «Дністер».

Відповідно до п. 201.6. та п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції від 01.05.2014 р.), податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу; Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктами 198.1. та 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Зазначені у листі Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби «Про надання інформації» від 19.06.2017 р. № 5337/9/28-10-48-06 сума ПДВ за період травень-липень 2014 р. в загальному розмірі 4366,67 грн., в тому числі: травень 2014 р.- 2 200 грн., червень 2014 р. -1 933,33 грн., липень 2014 р.- 233,34 грн., повністю співпадає із загальною сумою ПДВ та сумами ПДВ за відповідні періоди травень,червень та липень 2014 р. згідно податкових накладних:

- № 75 від 15.05.2014 р. на суму 13 200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 200,00 грн.(за травень 2014 р.);

- № 51 від 07.06.2014 р. на суму 720,00 грн.; № 69 від 11.06.2014 р. на суму 3 200,00 грн.; № 83 від 12.06.2014 р. на суму 1 920,00 грн.; № 91 від 13.06.2014 р. на суму 3 200,00 грн.; № 99 від 14.06.2014 р. на суму 2 560,00 грн. - разом на загальну суму 11 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 933,33 грн.(за червень 2014 р.);

- № 93 від 15.07.2014 р. на суму 700,00 грн.; № 102 від 16.07.2014 р. на суму 700,00 грн.- разом на загальну суму 1 400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 233,34 грн.(за липень 2014 р.).

Загальна сума ПДВ складає 4366,67 грн., тобто 20 відсотків від бази оподаткування за основною ставкою (відповідно до пункту 193.1. ст.193 та підпункту 194.1.1. пункту 194.1. ст.194 Податкового кодексу України), вона включена до складу вартості товару, загальна вартість якого з ПДВ складає 26 200,00 грн.(13 200,00 грн.за травень 2014 р.+ 11 600,00 грн. за червень 2014 р.+ 1 400,00 грн.за липень 2014 р.).

Вказані суми також співпадають із відповідними загальними сумами згідно долучених до позовної заяви накладних, оформлених за період з 19.05.2014 р. по 16.07.2014 р.

Отже з наведеного випливає, що ТзОВ «Яблуневий дар» до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість за податковими накладними № 75 від 15.05.2014 р., № 51 від 07.06.2014 р., № 69 від 11.06.2014 р., № 83 від 12.06.2014 р., № 91 від 13.06.2014 р., № 99 від 14.06.2014 р., № 93 від 15.07.2014 р., № 102 від 16.07.2014 р., оформленими позивачем за результатами поставленого товару, тобто відповідачем вчинено дії - включення сум ПДВ у складі вартості придбаного товару до податкового кредиту за вказаними податковими накладними, що свідчить про визнання відповідачем отриманого товару від позивача на суму 26 200,00 грн.(в т.ч. ПДВ 4366,67 грн.), з яких, за мінусом сплаченої суми 13 200,00 грн., заборгованість складає 13 000,00 грн.

З приводу тверджень відповідача, що видаткові накладні на яких ґрунтується позовна вимога, не можуть бути належним доказом отримання відповідачем товару від позивача, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів, зокрема накладна №РНК 82105021 від 19.05.2014 р., накладна №РНК 81306044 від 13.06.2014 р., накладна №РНК 81305041від 31.05.2014 р., то суд зазначає, що дефект накладних у будь-якому випадку не спростовує самого факту отримання відповідачем від позивача товару по вказаних накладних, при цьому суд звертає увагу, що товар отриманий за накладною №РНК 82105021 від 19.05.2014 р. та накладною №РНК 81305041від 31.05.2014 р. відповідачем оплачено (платіжне доручення №1511 від 15.05.2014 р. про оплату відповідачем на користь позивача 13 200,00 грн.). Слід також зазначити, що відповідач ні у відзиві на позовну заяву, ні в письмових поясненнях не вказує на відсутність боргу, він лише вказує на неналежність доказів на які посилається позивач.

Таким чином, оцінивши в сукупності наявні у справі докази (у тому числі копії накладних, податкових накладних, Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, а також листи Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС ), взявши до уваги, що відповідачем жодним чином не спростовано наявність заборгованості та врахувавши що частина отриманого товару за наявними у справі накладними (які відповідач вважає неналежно оформленими) відповідачем оплачена(оскільки згідно аналізу поданої звітності, ТзОВ «Яблуневий дар» в 2014 р. не здійснювало інших взаємовідносин з ПАФ «Дністер», про що зазначено у листі Львівського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби «Про надання інформації» від 04.07.2017 р. № 5786/9/28-10-48-06), суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем відповідачу товару, який залишився не оплаченим на суму 13 000 грн. 00 коп. Відтак позовна вимога в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 000 грн. 00 коп. є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 674 грн. 22 коп. - 3% річних та 2 345 грн.01 коп. - інфляційних втрат. Згідно із положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 19.07.2015 р. по 10.04.2017 р., складають 674 грн. 22 коп., та інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 19.07.2015 р. по 10.04.2017 р., складають 2 345 грн. 01 коп., то дані сума розраховані відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовна вимоги про їх стягнення є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини. Решта суми судового збору в розмірі 227,00 грн., сплаченого платіжним дорученням №2931 від 22.05.2015 р.(сплату та зарахування судового збору до бюджету підтверджено довідкою УДКС України у Личаківському районі м.Львова Львівської області від 12.05.2017 р. № 02-71/362), у відповідності до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір може бути повернута за клопотанням особи яка його сплатила ухвалою суду.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 530, 526, 625, 692 ЦК України , ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 85, 116 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А, ідентифікаційний код 32475074) на користь Приватної агрофірми Дністер (81635, Львівська область, Миколаївський район, с. Верин, ідентифікаційний код 03762064) 13 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 674 грн. 22 коп. - 3% річних, 2 345 грн.01 коп. - інфляційних втрат та 1 600 грн. 00 коп. - судового збору.

3.Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.09.2017 року.

Головуючий суддя Морозюк А.Я.

Суддя Чорній Л.З.

Суддя Артимович В.М.