Ухвала суду № 68852551, 12.09.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12 вересня 2017 р. Справа № 909/1007/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П.Я. , секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації вих.№173/01-05 від 30.01.17 (вх.№1258/17 від 01.02.17) про перегляд рішення суду у зв"язку з нововиявленими обставинами та клопотання вих.№267/01-05 від 08.02.17 (вх.№1742/17 від 10.02.17) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком", вул. Академіка Сахарова, 32,м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Управління соціального захисту населення Калуської райдержадміністрації Івано-Франківської області вул. Чорновола, 12,м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованості в розмірі 7162,10грн.

за участю:

від заявника ( відповідача) : представники не з"явилися

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №985 від 12.12.16

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації звернулося до господарського суду із заявою вих.№173/01-05 від 30.01.17 (вх.№1258/17 від 01.02.17) про перегляд рішення суду у зв"язку з нововиявленими обставинами та клопотанням вих.№267/01-05 від 08.02.17 (вх.№1742/17 від 10.02.17) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 15.08.17 заяву Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації вих.№173/01-05 від 30.01.17 (вх.№1258/17 від 01.02.17) про перегляд рішення суду у зв"язку з нововиявленими обставинами та клопотання вих.№267/01-05 від 08.02.17 (вх.№1742/17 від 10.02.17) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.17.

Представник позивача в судовому засіданні щодо зазначених заяви та клопотання заперечив.

В судове засідання заявник не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав. Водночас, згідно приписів ст. ст.114, ч.3 ст.117 ГПК України, його неявка не є перешкодою для розгляду заяви Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації вих.№173/01-05 від 30.01.17 (вх.№1258/17 від 01.02.17) про перегляд рішення суду у зв"язку з нововиявленими обставинами та клопотання вих.№267/01-05 від 08.02.17 (вх.№1742/17 від 10.02.17).

Розглянувши заяву Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації вих.№173/01-05 від 30.01.17 (вх.№1258/17 від 01.02.17), суд констатує наступне.

Подана заява мотивована тим, що 16.01.17 заявнику стало відомо про те, що у 2015 році управлінням праці та соціального захисту населення Калуської РДА (по договору - замовник) та ВАТ "Укртелеком" (по договору - виконавець) укладено договір №212-04 про компенсацію витрат за установку та користування телефоном громадянам, які користуються пільгами. Термін дії договору - з 01.01.05 по 31.12.05. Якщо на протязі місяця до закінчення строку договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п.4.2 договору). Заявник вказує на те, що згідно з п.1.2 даного договору замовник здійснює оплату за встановлення квартирних телефонів та надання телекомунікаційних послуг в межах кошторисів. З посиланням на ст.23, 48 Бюджетного кодексу заявник зазначає, що у 2016 році не було передбачено цільових призначень з бюджетів різних рівнів для відшкодування наданих пільг, відтак проводити компенсацію витрат за пільгове користування телефоном немає підстав згідно вищезазначеного договору.

Статтею 112 ГПК України визначено перелік підстав перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, який є вичерпним. Згідно зазначеної статті господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

Згідно з Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17

"Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові. Що ж до обставин, зазначених у пунктах 2-5 частини другої названої статті, то день їх встановлення визначається у відповідності з приписами пунктів 2-4 частини другої статті 113 ГПК. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

З огляду на наведенні обставини, суд дійшов до висновку про те, що в розумінні ст.112 ГПК України та вищенаведеної Постанови, договір №212-04, копія якого долучена заявником до заяви, існував на момент розгляду справи, проте за своєю правовою природою не є нововиявленою обставиною, оскільки заявнику як стороні вказаного договору повинно було бути відомо про його існування на час розгляду справи та відповідач не був позбавлений можливості подати цей доказ під час розгляду справи. Відтак, відсутня можливість зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України. При цьому судом взято до уваги, що стороною договору №212-04 є Управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА за кодом ЄДРПОУ 03193436, в той час, коли відповідачем у справі є Управління соціального захисту населення Калуської РДА за тим самим кодом ЄДРПОУ, а Управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не знайдено. Водночас, в порушення приписів ст.33 ГПК України, заявником не підтверджено жодними засобами доказування того факту, що про укладення даного договору йому стало відомо 16.01.17.

Крім того, суд констатує, що спірний договір не є істотною обставиною для розгляду справи (тобто коли врахування її судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), оскільки не змінює висновок судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій про те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов"язання.

За змістом ст.114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

В контексті наведеного, заява Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації вих.№173/01-05 від 30.01.17 (вх.№1258/17 від 01.02.17) про перегляд рішення суду у зв"язку з нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання відповідача вих.№267/01-05 від 08.02.17 (вх.№1742/17 від 10.02.17) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, то в його обгрунтування відповідач вказує на те, що даний наказ виданий судом помилково, оскільки відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду у даній справі у визначений законодавством термін. За таких обставин, на думку відповідача, видача наказу повинна була бути здійснена після повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції.

Суд не погоджується із твердженням відповідача з огляду на наступне.

За змістом ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Таким чином, підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, є:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

В силу ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Отже, видача наказу судом здійснюється після набрання рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга відповідача надійшла до господарського суду 16.01.17, дата набрання рішенням у даній справі законної сили - 11.01.17, таким чином, датою видачі наказу є 11.01.17, що виключає помилковість видачі зазначеного наказу.

Керуючись ст. 86 , ст.112, 114, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації вих.№173/01-05 від 30.01.17 (вх.№1258/17 від 01.02.17) про перегляд рішення суду у зв"язку з нововиявленими обставинами.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.16 у справі №909/1007/16 залишити без змін.

3. Відмовити в задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації вих.№267/01-05 від 08.02.17 (вх.№1742/17 від 10.02.17) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

4. Дану ухвалу направити учасникам судового процесу.

Суддя Матуляк П.Я.