Ухвала суду № 68851687, 12.09.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/212/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

12 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

12 вересня 2017 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Буковина" зареєстроване як юридична особа 13.07.1999 року та є платником єдиного внеску.

Відповідно до довідки від 16.11.2015 р. № 265 виданої відповідачем, останній підтвердив громадянину ОСОБА_2 особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на підставі вищезазначеної довідки виданої ПрАТ «Авіакомпанія «Буковина» з 22.09.2016 року ОСОБА_2 призначено пенсію на пільгових умовах згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (нарахування розпочато з листопада 2016 року), про що видано розпорядження №810290 від 04.10.2016 року.

Дослідженням вказаного розпорядження встановлено, що відповідно до відомостей про розподіл пільгового стажу, витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах гр. ОСОБА_2 підлягають покриттю пропорційно стажу роботи останнього в ДП обслуговування повітряного руху Львівський РСП Украерорух - 90,33% (9 років, 0 місяців, 12 днів) та Чернівецькому об'єднаному авіапідприємстві «Авіалінії України» - 9,67% (0 років 11 місяців 18 днів у період до 19.05.1993 року.).

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 з 23.07.1986 року призначений на посаду диспетчера служби руху Чернівецького об'єднаного авіазагону наказом № 119/л від 21.07.1986 року та звільнений з Чернівецького об'єднаного авіазагону по переводу в Чернівецьку філію державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» наказом № 33/л від 19.05.1993 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 20.05.1993 року по 30.09.2015 року працював в Чернівецькій філії державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", Чернівецькому структурному підрозділі Львівського регіонального структурного підрозділу ДП ОПР "Украерорух", Чернівецькій службі ОПР Львівського РПС Украерорух.

У зв'язку з призначенням ОСОБА_2 пільгової пенсії, позивачем надіслано на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно вказаних розрахунків, відповідач зобов'язаний щомісячно відшкодовувати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій гр.ОСОБА_2 Частка плати відповідача складає 9,67%.

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував витрати на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2017 року - березень 2017 року, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 1765,54 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року вказаний позов задоволено повністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

За змістом пп. 1 п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Пунктом 6.4, 6.5 та 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.8 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2017 року по березень 2017 року, які отримані підприємством, однак зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1765,54 грн.

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної гр. ОСОБА_2 є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2011 року, в адміністративній справі № 2а/2470/1998/11, яка набрала законної сили, за позовом ПрАТ "Авіакомпанії "Буковина" до Чернівецької транспортної прокуратури про визнання недійсним припису встановлено наступні обставини. Так, наказом Міністра цивільної авіації СРСР № 25 від 25.01.1991 року реорганізовано Українське управління цивільної авіації та на його базі створено Українське об'єднання цивільної авіації "Авіалінії України". Згідно додатку 2 до наказу № 25 від 25.01.1991 року в склад Українського об'єднання цивільної авіації "Авіалінії України" входило 28 об'єднаних авіазагонів, в т. ч. Чернівецький об'єднаний авіазагон.

На виконання даного наказу, генеральним директором Українського об'єднання цивільної авіації "Авіалінії України" видано наказ № 92 від 07.10.1991 року, яким затверджено організаційну структуру виконавчої дирекції Українського об'єднання цивільної авіації "Авіалінії України". Згідно вказаного наказу, до складу Українського об'єднання цивільної авіації "Авіалінії України" входив в т.ч. Чернівецький об'єднаний авіазагін.

Наказом Міністра транспорту України № 14 від 10.01.1993 року державному підприємству обслуговування повітряного руху України доручено, в установленому порядку, на базі служб руху Українського об'єднання цивільної авіації створити філії по обслуговуванню повітряного руху.

Цим же наказом зобов'язано Українське об'єднання цивільної авіації та авіапідприємства в установленому порядку передати державному підприємству обслуговування повітряного руху майно, чисельність працівників та приміщення станом на 01.01.1993 року.

Так, наказом Державного підприємства обслуговування повітряного простору України "Украерорух" № 15 від 12.02.1993 р. створено Чернівецьку філію державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух".

Наказом Міністерства транспорту України № 494 від 14.12.1993 року Чернівецький авіаційний загін реорганізовано шляхом поділу його на аеропорт, транспортний льотно-технічний підрозділ та льотно-технічний підрозділ по застосуванню авіації у народному господарстві. Даним наказом на базі майна аеропорту створено державне підприємство "Аеропорт Чернівці", віднесено його до сфери управління Міністерства транспорту України та включено до складу Українського об'єднання цивільної авіації "Аеропорти України".

Цим же наказом, на базі транспортного льотно-технічного підрозділу створено Чернівецьке регіональне відділення транспортної авіації, яке включено до складу Української державної авіакомпанії "Авіалінії України" на правах відособленого підрозділу.

Наказом Державного департаменту авіаційного транспорту України № 134 від 30.12.1994 року ліквідовано Українську державну авіакомпанію "Авіалінії України" та авіакомпанію "Україна-Авіатранс". Вказаним наказом створено на базі регіональних відділень Української державної авіакомпанії "Авіалінії України" шляхом виділення в самостійні авіапідприємства, серед яких Чернівецьке авіапідприємство. Цим же наказом, на базі авіапідприємств створено Держану авіакомпанію "Авіалінії України", яка є правонаступником Української державної авіакомпанії "Авіалінії України"; авіапідприємства входять до складу даної компанії на правах юридичних осіб.

Відповідно до наказу Державного підприємства повітряного простору України "Украерорух" № 103 від 27.12.1996 року створено регіональні структурні підрозділи (РСП) без прав юридичної особи шляхом реорганізації структурних підрозділів. Таким чином, до Львівського регіонального структурного підрозділу ввійшли структурні підрозділи без прав юридичної особи на правах структурних підрозділів, в т.ч.: Чернівецький структурний підрозділ (Аеропорт).

Згідно наказу Міністерства транспорту України № 84 від 18.03.1998 р. проведено реорганізацію Державної авіакомпанії "Авіалінії України" шляхом виділення із її складу авіапідприємств, як самостійних юридичних осіб, в т.ч.: Чернівецького державного авіапідприємства.

На підставі наказу Фонду державного майна України № 11-АТ від 06.07.1999 року державне підприємство Чернівецьке авіаційне підприємство перетворено у відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Буковина".

Наказом Державного підприємства повітряного простору України "Украерорух" № 166/а від 25.11.1999 року перетворено структурні підрозділи (СП) регіональних структурних підрозділів державного підприємства "Украерорух" у відповідні служби обслуговування повітряного руху РСП ДП "Украерорух" без прав юридичної особи, де у Львівський регіональний підрозділ входить Чернівецька служба повітряного руху (Аеропорт).

Згідно Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-VІ змінився тип (найменування) та організаційно-правова форма товариства ВАТ «Авіакомпанія «Буковина», яке перейменовано в приватне акціонерне підприємство (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «Буковина»).

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач є правонаступником Чернівецького авіаційного підприємства, яке в свою чергу утворене на базі Українського об'єднання цивільної авіації "Авіалінії України" до складу якого входив, в т. ч. Чернівецький об'єднаний авіазагон.

Вказана обставина підтверджується також архівною довідкою № 266 від 16 грудня 2015 року та статутом ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" (нова редакція) від 2015 року (а.с.44).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з п. 6.2 Інструкції № 21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абз. 3 пп. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У відповідності до відомостей про розподіл пільгового стажу, що містяться в розпорядженні № 810290 від 04.10.2016 року, витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2 підлягають покриттю пропорційно стажу роботи останнього в ДП обслуговування повітряного руху Львівський РСП Украерорух - 90,33% (9 років, 0 місяців, 12 днів) та Чернівецькому об'єднаному авіапідприємстві «Авіалінії України» - 9,67% (0 років 11 місяців 18 днів у період до 19.05.1993 р.).

Таким чином, згідно надісланих на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач зобов'язаний щомісячно відшкодовувати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_2 про, що зазначається в розпорядженні "Про призначення пенсій" № 810290 від 04 жовтня 2016 року.

Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.