Ухвала суду № 68851335, 13.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7002/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2;

від відповідача - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Прикарпатський експрес» до ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування припису та постанов про накладення штрафів за порушення законодавства про працю і загальнообовязкове державне соціальне страхування,-

В С Т А Н О В И Л А:

13.01.2017р. позивач ОСОБА_6 підприємство /ПП/ «Прикарпатський експрес» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл. припис № 09-01-0055/647-549 від 06.12.2016р., постанови про накладення штрафів за порушення законодавства про працю і загальнообовязкове державне соціальне страхування № 09-01-021-363 від 22.12.2016р., № 09-01-021-364 від 22.12.2016р.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.6-8, 58-60).

Ухвалою суду від 13.03.2017р. залучено ОСОБА_5 до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог (а.с.159-160).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані винесені відповідачем ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл. припис № 09-01-0055/647-549 від 06.12.2016р., постанови про накладення штрафів за порушення законодавства про працю і загальнообовязкове державне соціальне страхування № 09-01-021-363 від 22.12.2016р., № 09-01-021-364 від 22.12.2016р.; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 4800 грн. (а.с.241-247).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл., який у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.255-266).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в рамках чинного законодавства відповідачем проведена позапланова перевірка позивача, за результатами якої виявлені порушення ст.24, ч.6 ст.95, ст.253 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці».

Зокрема, підприємством не оформлені трудові відносини з усіма працівниками шляхом укладення трудового договору або видання наказу; в межах прожиткового мінімуму не проводилася індексація заробітної плати, що встановлено з відомостей нарахування заробітної плати; також не сплачені внески по загальнообовязковому державному соціальному страхуванню.

Наведені висновки стверджуються судовими рішеннями, які не були враховані судом першої інстанції, поясненнями третьої особи, інформацією, наданою Коломийською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській обл. та ТзДВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій».

Окрім цього, судом помилково стягнуто судові витрати з відповідача, а не з державного бюджету.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, упродовж 28.11.2016р.-06.12.2016р. посадовими особами відповідача ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл. здійснено позапланову перевірку ПП «Прикарпатський експрес», за наслідками якої складено Акт перевірки № 09-04-0055/647 від 06.12.2016р. додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с.12-16).

Висновками перевірки встановлено допуск позивачем у 2015-2016рр. працівників ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Гоха, Реведжука, Данилюка, ОСОБА_18, ОСОБА_19 до роботи без оформлення трудових договорів. Також працівникам підприємства в межах прожиткового мінімуму не проводилась індексація заробітної плати. Окрім цього, вищевказані працівники не підлягали загальнообовязковому державному соціальному страхуванню протягом періоду, коли з ними не були укладені трудові договори.

Такі висновки ґрунтуються на інформації, отриманої від ТзДВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій», на підставі якої відповідачем встановлено, що ОСОБА_5 під час стажування здійснював пасажирські перевезення 03.01.2015р., 08.01.2015р., 18.01.2015р., 28.01.2015р., 02.02.2015р., 07.02.2015р. по маршруту Чернівці-Вроцлав та 24.01.2015р. по маршруту Чернівці-Прага, без оформлення трудового договору. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в січні 2015 року здійснювали пасажирські перевезення пасажирів по маршруту Чернівці-Вроцлав, а трудові відносини з ними оформлені 10.02.2015р. ОСОБА_10 здійснював пасажирські перевезення по цьому ж маршруту 10.01.2015р., однак трудові відносини з ним оформлені 10.02.2015р.. Водій ОСОБА_20 здійснював перевезення пасажирів по маршруту Чернівці-Краків-Пязень 01.02.2015р., трудові відносини з ним оформлені 11.02.2015р. Водій ОСОБА_12 здійснював перевезення пасажирів по маршруту Чернівці-Щецин 14.03.2016р., трудові відносини з ним оформлені 27.04.2016р. ОСОБА_13 здійснював перевезення пасажирів по маршруту Чернівці-Щецин 05.01.2016р., трудові відносини з ним оформлені 23.02.2016р. Водій ОСОБА_14 здійснював перевезення пасажирів по маршруту Чернівці-Краків-Пязань 12.03.2016р., а трудові відносини з ним оформлені 17.03.2016р. В 2015 році водії позивача ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Гох, Реведжук, Данилюк, ОСОБА_18, ОСОБА_19 здійснювали перевезення пасажирів по Івано-Франківській обл. за відсутності відомостей про працевлаштування.

Також позивач не здійснив загальнообовязкове державне соціальне страхування вказаних осіб; працівникам позивача не проводиться індексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму.

06.12.2016р. відповідачем внесено ПП «Прикарпатський експрес» припис № 09-01-0055/647-549, яким зобовязано позивача усунути порушення та дотримуватись вимог ч.ч.1, 3 ст.24, ч.6 ст.95, ст.253 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці» (а.с.17-18).

22.12.2016р. відповідачем ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/364, згідно якої за допуск позивачем працівників ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до роботи без оформлення трудових договорів та не проведення загальнообовязкового державного соціального страхування, згідно абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення позивачем вимог ст.ст.24, 253 КЗпП України застосовано до позивача штраф в розмірі 432000 грн. (а.с.27-28).

Також 22.12.2016р. відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 09-01-021/363, відповідно до якої на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення позивачем вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці» застосовано до позивача штраф в розмірі 1600 грн. (а.с.25-26).

Вирішуючи наведений спір колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст.21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ст.24 цього Кодексу трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМ України.

Відповідно ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Приписами ст.253 КЗпП України передбачено, що особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно ст.33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Аналіз матеріалів проведеної перевірки вказує на те, що висновки відповідача про допуск до роботи без оформлення трудових договорів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ґрунтуються виключно на інформації, отриманої від ТзДВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій».

Разом з тим, така інформація (документи щодо оформлення рейсів, що формуються на підставі шляхових листів та контрольних (білетно-облікових) листів) не може вважатися беззаперечним доказом перебування вказаних осіб у трудових відносинах з позивачем, оскільки остання не була обєктом будь-якої перевірки зі сторони відповідача; вона не виключає можливості допуску вказаних осіб до керування транспортними засобами з будь-яких інших підстав.

Окрім цього, відповідно до відповіді ТзДВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій» № 01-129 від 23.02.2017р. щоденно не проводиться звірка осіб, що зазначені в супровідних документах по кожному рейсу, з особами, які фактично виконують рейс. Відповідальність за достовірність даних, зазначених у маршрутній документації та контрольному (білетно-обліковому) листі щодо даних водія несе перевізник (а.с.114).

За твердженнями позивача під час надання послуг перевезення пасажирів на відповідних маршрутах такі особи як ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 здійснювали поїздки як пасажири, з метою вивчення маршруту, для стажування та подальшого працевлаштування у позивача (а.с.42-48, 187).

Таким чином, відповідач факту допуску позивачем осіб до роботи без оформлення трудових договорів безпосередньо не виявив та не встановив; наданою ТзДВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій» інформацією не підтверджується наявність будь-яких трудових відносин між ними та позивачем.

Окрім цього, наказом ПП «Прикарпатський експрес» № 6 від 18.03.2012р. «Про вивчення маршруту» встановлено обовязковість для всіх майбутніх водіїв безоплатного вивчення маршруту слідування всіх рейсів, які обслуговує підприємство, в якості пасажирів (а.с.43).

Також будь-яких нарахувань та виплат за вказаний відповідачем період наведеним особам не здійснювалось.

З наведеного слідує, що висновки відповідача про здійснення пасажирських перевезень на маршрутах, що обслуговує позивач, особами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ін. та їх допуск до роботи без оформлення трудових договорів, є безпідставними. Оскільки факт допуску до роботи без укладення трудових договір з вказаними особами не доведений належними доказами, тому за спірний період у позивача не виникало правових підстав для сплати страхових або інших внесків, передбачених чинним законодавством.

В частині доводів відповідача, які стосуються третьої особи ОСОБА_5, то колегія суддів підкреслює, що рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 12.04.2017р. у справі № 347/886/16 встановлено факт перебування ОСОБА_5 в трудових відносинах із ПП «Прикарпатський експрес» в період з 01.09.2014р. до 10.02.2015р. (а.с.223-226).

Разом з тим, на момент проведення спірної перевірки та винесення спірних припису та постанов таке рішення ще не було винесено судом (дата закінчення перевірки 06.12.2016р.); вказане судове рішення вступило в законну силу лише після винесення ухвали колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 26.06.2017р.

Окрім цього, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2016р. у справі № 809/1060/16, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017р., визнано протиправною і скасовано постанову ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл. № 09-04-105/130 від 21.07.2017р., якою було накладено на позивача штраф за фактичний допуск ОСОБА_5 до роботи без оформлення трудового договору з 03.01.2015р. до 10.02.2015р. (а.с.141-145, 146-149).

Щодо висновку відповідача про відсутність проведення індексації заробітної плати в межах прожиткового мінімуму, то така індексація позивачем проведена, що підтверджується розрахунковою відомістю за період з січня 2014 року до грудня 2015 року (а.с.49-53).

Також із Акту перевірки та інших матеріалів перевірки неможливо зясувати, за який період, на думку відповідача, не проведена спірна індексація, яким працівникам і на яку суму (розрахунок індексації не представлено під час судового розгляду).

Стосовно доводів апелянта про необхідність врахування під час вирішення спору постанови апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 13.02.2017р. у справі № 346/4031/16-п про притягнення директора ПП «Прикарпатський експрес» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.3 ст.41 КУпАП України (а.с.277-278) колегія суддів враховує, що в силу приписів ст.72 КАС України обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Згідно постанови апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 13.02.2017р. у справі № 346/4031/16-п апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково; постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 28.10.2016р. про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1, ч.3 ст.41 КУпАП змінено та виключено з її мотивувальної частини висновки суду щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1

За таких обставин згадані судові рішення не містять обов'язкових для врахування адміністративним судом фактів, наведених у постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності. Натомість, рішеннями судів закрито провадження у справі на підставі ст.38 КУпАП у звязку із закінченням строків накладення стягнення.

Враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, судом першої інстанції вірно стягнуто на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл., що у повній мірі відповідає вимогам ч.1 ст.94 КАС України.

Також діючий Закон України «Про судовий збір» не містить будь-яких винятків із загального правила розподілу судових витрат, вказаних у ч.1 ст.94 КАС України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими відповідач обґрунтував наявність порушень позивачем законодавства про працю і загальнообовязкове державне соціальне страхування, а відтак покладених в основу оскаржуваних припису та постанов про накладення штрафів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлені позовні вимоги є підставними та обгрунтованими.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 Держпраці в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. в адміністративній справі № 809/128/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_21 судді ОСОБА_22 ОСОБА_23