Ухвала суду № 68851170, 12.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/15072/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представника позивача: Будя К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.17р. у справі №826/15072/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування розпорядження відповідача про застосування заходу впливу до ПрАТ «Київський страховий дім» від 08.09.16р. №2232.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.17р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що ОСОБА_3 із заявою про виплату на підставі рішення суду після набрання ним законної сили не зверталась, а тому підстави для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування відсутні. Окрім того, апелянт вказав на те, що відповідачем вже розглядались аналогічні звернення ОСОБА_3 щодо порушення Товариством вимог законодавства у сфері страхування, втім справу було закрито у зв'язку з тим, що факт вчинення порушень законодавства про фінансові послуги є недоведеним.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 08.09.16р. прийнято розпорядженням №2232 про застосування заходу впливу до ПрАТ «Київський страховий дім», яким зобов'язано Товариство усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 29.09.16р.

Підставою для винесення оскаржуваного розпорядження слугували виявлені у ході розгляду справи, розпочатої актом про правопорушення від 17.08.16р. №587/13-14/13/6, порушення вимог п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З акту вбачається, що до Нацкомфінпослуг надійшло звернення ОСОБА_3 щодо невиконання ПрАТ «Київський страховий дім» зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та порушення вимог законодавства про фінансові послуги.

У зверненні ОСОБА_3 порушувалося питання щодо не здійснення Товариством виплати страхового відшкодування.

З метою належного розгляду питання, порушеного у зверненні ОСОБА_3, Нацкомфінпослуг надіслано вимогу щодо отримання від Товариства інформації та документів.

За результатами розгляду документів, наданих Товариством на вимогу Нацкомфінпослуг листом від 12.08.16р. № 1272 (вх. № 6669/ск від 15.08.16р.), встановлено таке.

Згідно з наданою до Нацкомфінпослуг інформацією, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.16р. у справі № 760/17046/15-ц позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПрАТ «Київський страховий дім» задоволено частково: стягнуто з ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_3 49 500 грн. матеріальної шкоди, 16 630,02 грн. пені, 943,89 грн. 3 % річних, 3217 грн. інфляційних втрат, 927,97 грн. витрати на проведення експертизи, а 23.02.16р.

Товариством подано апеляційну скаргу на вказане рішення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.16р. апеляційну скаргу Товариства відхилено, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.16р. залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирала законної сили з моменту її проголошення - 25.05.16р.

Станом на дату складання акту Товариством не надано підтверджуючих документів щодо здійснення виплати страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_3 на підставі рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження прийнято у межах та у спосіб повноважень визначених законом, з урахування істотних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.1 Закону України від 12.07.01р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2664-III) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, серед іншого, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно з положеннями ст.39 Закону №2664-ІІІ, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 Закону №2664-ІІІ визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.

У даному випадку, Нацкомфінпослуг прийняла оскаржуване розпорядження у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.36.1 ст.36 Закону України від 01.07.04р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV), який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 7 Закону України від 07.03.96р. № 85/96-ВР «Про страхування» визначено, що страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим видом страхування.

Відповідно до ст. 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 Закону №1961-IV визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як свідчать обставини справи та вірно установлено судом першої інстанції, відповідач приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що Товариством не надано підтверджуючих документів щодо здійснення виплати страхового відшкодування ОСОБА_3 на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону №1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Перелік документів, які подаються разом з заявою передбачений п.35.2 ст. 35 Закону №1961-IV.

Як свідчать обставини справи, 31.03.15р. ОСОБА_4 звернувся до позивача із повідомленням про подію, що може бути визнана страховою.

У подальшому, 21.04.15р. гр. ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за подією від 30.03.15р. за пошкодження автомобіля НОМЕР_1. Вказану виплату заявник просила здійснити згідно результатів експертизи (висновок №533 від 21.04.2015 року), яку було замовлено в Українській Автомобільній Корпорації «Укравто» ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський».

За результатами розгляду вказаної заяви про виплату страхового відшкодування від 21.04.15р. позивач листом №439 від 23.04.2015 року повідомив про необхідність надання для огляду належного заявнику транспортного засобу.

Вказані обставини спростовують доводи позивача про те, що ОСОБА_5 не було дотримано вимог ст. 35 Закону №1961-IV, а саме потерпіла не зверталась із заявою до страховика.

Колегія суддів зазначає, що норми Закону №1961-IV не передбачають повторного подання страховику заяви у разі наявності судового рішення, а тому доводи апелянта щодо необхідності подання вдруге потерпілим такої заяви, з доданим до неї судовим рішенням є необґрунтованими.

У подальшому, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до гр. ОСОБА_4, ПрАТ «Київський страховий дім» про стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону №1961-IV, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Отже, виходячи з аналізу вказаної правової норми вбачається, що у випадку наявності судового рішення, яким встановлено обставини страхової події, страховиком приймається рішення про здійснення страхового відшкодування.

Як свідчать обставини справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.16р. позов ОСОБА_3 задоволено частково, зокрема, постановлено стягнути з ПАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_3 49 500 грн. матеріальної шкоди, 166 30,02 грн. пені, 943,89 грн. 3% річних, 3 217 грн. інфляційних втрат, 9 72,97 грн. витрати на проведення експертизи; стягнути з ПАТ «Київський страховий дім» в дохід держави судовий збір в розмірі 712,63 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.16р. рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.16р. - залишено без змін.

Колегія суддів зазначає, що згідно наявної в матеріалах справи копії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25.05.16р. при проголошені судового рішення був присутній уповноважений представник позивача.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону №1961-IV передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Відповідно до абз. 3 п.36.2 ст. 36 Закону №1961-IV якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Разом з тим, як свідчать обставини справи та не заперечується позивачем, рішення про здійснення страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 не прийнято, виплати страхового відшкодування на користь потерпілої не здійснено, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийняття Нацкомфінпослуг оспорюваного розпорядження.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що за аналогічними зверненнями ОСОБА_3 до відповідача, Нацкомфінпослуг було закрито відносно Товариства провадження по справі, оскільки мали місце інші обставини, а саме на момент попередніх звернень, судове рішення не набрало законної сили.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.17р. у справі №826/15072/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.17р. у справі №826/15072/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 14.09.17

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.