Ухвала суду № 68851165, 14.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/3286/16 Суддя доповідач Безименна Н.В.

У Х В А Л А

14 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги майна у податкову заставу та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч наведених норм, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, натомість в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору посилаючись на обмеження фінансування.

Вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб’єкти владних повноважень зобов’язані сплачувати судовий збір. Крім того, апелянтом не надано жодних доказів неможливості його сплати, а відсутність коштів у Державному бюджеті не може підставою для звільнення від його сплати

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» обов’язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення особи від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, неналежне державне фінансування відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України у адміністративній справі № 335/13349/13.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення або звільнення від його оплати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання адміністративного позову), за подання до адміністративного суду позову не майнового характеру юридичною особою , судовий збір справляється у розмірі одної мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2756 грн. (дві немайнові вимоги).

Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 3031 грн. 60 коп., сплаченого за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) – 820019; рахунок отримувача – 31211206781007; код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Крім того, всупереч ч. 3 ст. 187 КАС України апелянтом не вказано чи бажає він прийняти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

В задоволені клопотання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги майна у податкову заставу та зобов’язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Н.В. Безименна