Ухвала суду № 68850579, 13.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року справа №805/1349/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В., при секретареві судового засідання – Борисові А.А., за участю представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року в справі № 805/1349/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України щодо невнесення запису про скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до Реєстру платників податку на додану вартість, а також зобов’язати Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов’язано Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Державна фіскальна служба України, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Межрегіонального Головного управління ДФС рішенням № 2 від 06.08.2015 анулювала Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100322308, видане ПАТ «Концерн Стирол». Товариство з рішенням податкового органу не погодилось та оскаржило його в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 у справі № 805/3456/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, адміністративний позов ПАТ «Концерн Стирол» задоволено частково, визнано протиправним рішення № 2 від 06.08.2015 з моменту його прийняття.

Податковий орган з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився та оскаржив їх у касаційному порядку. На час подання апеляційної скарги касаційне провадження в справі № 805/3456/15-а не завершено.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, яким затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника.

За таких обставин апелянт наголошує, що підстави для внесення до відповідного реєстру відомостей щодо поновлення реєстрації платника ПДВ ПАТ «Концерн Стирол» відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Від Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у межах розкладу судових засідань, яке обґрунтовано тим, що місцезнаходженням підприємства, його офісних приміщень та виробничих потужностей є місто Горлівка Донецької області. Враховуючи ускладнене транспортне сполучення з цим населеним пунктом, позивач звертає увагу суду на відсутність можливості забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні, призначеному о 10:50 годині.

За приписами частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Таким чином, за відсутності доказів на підтвердження обґрунтування клопотання позивача колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 805/3456/15-а від 08.09.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (далі – позивач, товариство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задоволені частково.

Визнано протиправним рішення № 2 від 06 серпня 2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол», прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, з моменту його прийняття.

Рішення набрало законної сили 12 квітня 2016 року.

Позивач з 2017 року перебуває на обліку Бахмутської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

ПАТ «Концерн Стирол» звернулось до Бахмутської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з листом № 187/01-17 від 05.01.2017, до якого були надані копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 в адміністративній справі № 805/3456/15-а та копія ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 в справі № 805/3456/15-а, просив повідомити товариство чи було направлено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 в адміністративній справі № 805/3456/15-а із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення належних змін до Реєстру платників ПДВ.

У зв’язку із тим, що судові рішення в адміністративній справі № 805/3456/15-а контролюючим органом виконані не були, ПАТ «Концерн Стирол» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Відносини, які виникають у сфері обліку платників, зокрема податку на додану вартість, регулюються Конституцією України, Податковим Кодексом України (далі – ПК України), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі – Закон № 755-IV), Порядком обліку платників податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі – Положення № 1130) та іншими правовими актами.

Відповідно до п. 2.3 Положення № 1130 формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна фіскальна служба України.

Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Пунктом 2.6 цього Положення визначено, що державні податкові інспекції здійснюють:

- приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

- обробку даних заяв та документів щодо реєстрації (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

- реєстрацію (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

- формування і надання витягів з Реєстру;

- підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

- моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

За приписами п. 5.10 Положення підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснено згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ (додаток 7), то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку. При цьому не скасовуються рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ та анулювання реєстрації інших платників ПДВ, включених до Переліку.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи, керуючись Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як вже було зазначено, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 у справі № 805/3456/15-а набрали законної сили 12 квітня 2016 року. Тобто саме з цього моменту в Державної фіскальної служби України виникнув обов’язок щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість відповідних змін.

Апелянтом не надано до суду доказів щодо зупинення судом касаційної інстанції виконання судових рішень у справі № 805/3456/15-а.

Таким чином, колегія суддів спростовує доводи апелянта з цього приводу та погоджується з позицією суду першої інстанції, що Державна фіскальна служба України протиправно не виконала наведені судові рішення та не поновила реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол».

Також суд апеляційної інстанції погоджує висновок, викладений в оскаржуваній постанові, щодо відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності Бахмутської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з приводу не вчинення дій, спрямованих на відновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, оскільки цей податковий орган не був стороною в справі № 805/3456/15-а, а його правовідносини з ПАТ «Концерн Стирол» розпочались у 2017 році.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 94, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року в справі № 805/1349/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року в справі № 805/1349/17-а – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 вересня 2017 року. Повний текст ухвали складений 14 вересня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_3

ОСОБА_4