Ухвала суду № 68850451, 01.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"01" вересня 2017 р.справа № 804/6946/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 804/6946/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євраз Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,-

встановив:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євраз Україна" задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2017 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано час до 18.05.2017 року для надання доказів сплати судового збору в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 року продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 07.07.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу, оскільки відповідач надав суду докази спати судового збору не в повному обсязі.

31.07.2017 року відповідач вдруге оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач також заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору та навів доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що його було позбавлено права самостійної сплати судового збору, а саме судовий збір сплачувався Центральним офісом у м. Києві - ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби відповідно до поданих доповідних записок та наявних бюджетних асигнувань. Тобто, сплата судового збору знаходилася поза межами контролю та волі відповідача. Відповідно до тимчасового розпису асигнувань державного бюджету на 2017 рік у бюджеті під час першого подання апеляційної скарги у справі

№804/6946/16 не були передбачені кошти для сплати судового збору за вчинення процесуальних дій. Тобто, строк на апеляційне оскарження було пропущено через відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, однак весь цей час відповідач вживав спроби реалізувати це право з клопотанням про звільнення про сплату судового збору, однак суд апеляційної інстанції для цього підстав не знайшов, тому, на думку відповідача, така причина є поважною, оскільки не залежала від скаржника.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач посилається не те, що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2013р. №247 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби", на виконання наказу Державної фіскальної служби України від 26.04.2016р. №377 "Про реорганізацію територіальних органів ДФС з обслуговування великих платників" та наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2012р. №1407 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами" і Державною фіскальною службою України було здійснено заходи щодо вилучення з мережі розпорядника коштів державного бюджету спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників та перенесення видатків на ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби. ОСОБА_1 великих платників ДФС від 26.10.2016р. №6251/7/28-10-05-01-34 повідомлено відповідача про вилучення з 31.10.2016р. з мережі розпорядника коштів державного бюджету та перенесено всі видатки на ОСОБА_1 великих платників Державної фіскальної служби, а отже самостійна можливість виконати процесуальні вимоги у відповідача відсутня.

Здійснення видатків, які не повязані з придбанням товарів та послуг, а саме здійснення сплати податків та зборів, обовязкових платежів до бюджетів відповідно до законодавства (в тому числі сплата судового збору), передбачено відповідно до наказу МФУ від 12.03.2012 року №333 "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" за кодом економічної класифікації видатків 2800 "Інші поточні видатки".

ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби належить до системи державних органів, є розпорядником бюджетних коштів відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, та фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з апеляційною скаргою від 26.07.2017 р. до суду відповідач долучив до апеляційної скарги платіжне доручення від 17.05.2017р. №14208 про сплату судового збору в сумі 1515,80 грн., яке раніше вже надавалося відповідачем на усунення недоліків апеляційної скарги від 28.03.2017 року.

Позивачем у справі було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та сплачено судовий збір за подання позову по 1378 грн. за кожну вимогу.

Отже, відповідач мав сплатити судовий збір в сумі 3031,60 грн. (1378грн.*2*1,1).

Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженої постанови оголошено у відкритому судовому засіданні 26.11.2016 року за участю представників сторін. Копію постанови відповідач отримав 27.03.2017 року. Апеляційну скаргу відповідач подав до суду першої інстанції 31.07.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.186 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо заявленого клопотання та доводів відповідача щодо поважності причин пропуску строку слід зазначити наступне.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Так, в рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

На думу суду, відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, а отже не є передбаченою ч.1 ст. 88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" підставою для відстрочення сплати судового збору.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Таким чином, неналежна організація фінансування суб'єкта фінансування владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Отже, поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач не навів, а наведені відповідачем доводи в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції не свідчать про наявність підстав для задоволення цього клопотання.

Відповідно до ч.5 ст.187 КАС України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.

Пунктом 4 ст.248 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі припинення юридичної особи, яка видала довіреність.

З відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) вбачається, що 05.07.2017 року внесено запис про припинення юридичної особи - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Апеляційну скаргу роздруковано на бланку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, тобто юридичної особи, що припинила свою діяльність, тому заявнику слід надати суду пояснення з цього приводу.

Апеляційну скаргу підписано представником відповідача 26.07.2017 року. Отже, на час підписання апеляційної скарги представництво представника відповідача за довіреністю від 09.09.2016 року також було припинено, тобто апеляційну скаргу відповідача підписано не уповноваженою на це особою.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р. слід залишити без руху та запропонувати відповідачу упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження та надати докази сплати судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.186, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 804/6946/16.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 804/6946/16 залишити без руху.

Запропонувати Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали:

- вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р.;

- надати докази сплати судового збору в повному обсязі (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО): 805012; призначення платежу: "*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ____ (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд");

- надати пояснення з приводу подання апеляційної скарги на бланку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС;

- надати апеляційну скаргу за підписом представника, повноваження якого підтверджуються належним чином оформленим документом про свої повноваження.

Роз'яснити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС , що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко