Постанова № 68850249, 12.02.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року справа № 2а-378/10/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі - Левчуку A.C.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю; ВАТ «Христинівське АТП - 17148» - не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Христинівському районі до відкритого акціонерного товариства «Христинівське автотранспортне підприємство - 17148» про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Христинівському районі звернулась з позовом про продовження строку адміністративного арешту активів ВАТ «Христинівське АТП - 17148»

Позивач зазначав, що рішенням начальника ДПІ у Христинівському районі від 08.02.2010р. застосовано умовний адміністративний арешт активів відповідача. Посилаючись на підпункт 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач просив продовжити строк арешту активів платника податків до погашення податкового боргу.

В судовому засіданні представники ДПІ у Христинівському районі позов підтримали та пояснили, що платник податків реалізував два автомобілі ЗІЛ-ММЗ-4502, які перебували в податковій заставі, проте до бюджету перерахував кошти лише отримані від реалізації одного з них.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Заслухавши пояснення представників ДПІ у Христинівському районі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відкрите акціонерне товариство «Христинівське автотранспортне підприємство - 17148» є суб'єктом підприємницької діяльності та з 12 вересня 1997 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 03119492). 1

Згідно даних довідки про взяття на облік платника податків № 206 від 08.11.2004 р. ВАТ «Христинівське автотранспортне підприємство - 17148» взято на податковий облік 10 жовтня 1997 р.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 -III (надалі за текстом - «Закон № 2181-ІІІ»).

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 цього Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

За змістом підпункту 8.2 статті 8 Закону № 2181-ІІІ право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації чи визначеної контролюючим органом - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Підпунктом «а» підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону № 2181-ІІІ визначено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Відповідно до довідки ДПІ у Христинівському районі ВАТ «Христинівське АТП - 17148» має податковий борг в сумі 169 558 грн. 50 коп.

За даними витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна активи відповідача згідно опису № 2 від 12.02.2007 р. перебувають в податковій заставі.

З наданої позивачем копії опису активів, на які поширюється право податкової застави від 12 лютого 2007 р. за № 2 вбачається, що податковим керуючим проведено опис, зокрема, автомобілів 3IJI-MM3-4502 держ. № НОМЕР_1 та 3IJI-MM3-4502 держ. № НОМЕР_2.

14 листопада 2007 р. податковим керуючим ОСОБА_2, за погодженням з начальником ДПІ у Христинівському районі, надано дозвіл на реалізацію автомобіля ЗІЛ- ММЗ-4502 держ. № НОМЕР_2 за ціною 7 400 грн. за умови спрямування виручки на рахунок Державного казначейства.

Платіжним дорученням № 197 від 20.11.2007 р. ВАТ «Христинівське АТП 17148» перерахувало на рахунок відділення Державного казначейства 7 400 грн. одержаних від реалізації згаданого транспортного засобу.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення податкового керуючого зазначені кошти були направлені на погашення недоїмки із сплати податку з власників транспортних засобів.

19 червня 2008 р. податковим керуючим ОСОБА_2, за погодженням з начальником ДПІ у Христинірському районі, надано дозвіл на реалізацію автомобіля 3IJI-MM3-4502 держ. № НОМЕР_1 з^ ціною 5 900 грн. за умови спрямування виручки на рахунок Державного казначейства.

В матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем коштів на рахунок Державного казначейства, отриманих від реалізації цього автомобіля.

У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача та з урахуванням скорочених термінів розгляду цієї категорії справ суд позбавлений можливості з’ясувати цю обставину.

У будь-якому випадку суд не вважає за необхідне більш детально досліджувати зазначене питання виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до підпункту 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Закону № 2181-ІІІ адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Підпунктом «а» пункту 9.1.2 статті 9 Закону № 2181-ІІІ визначено, що арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону.

Рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів ВАТ «Христинівське АТП 17148» прийнято начальником ДПІ у Христинівському районі 08 лютого 2010 р. о 14 годині 30 хвилин.

В цей же день о 15 годині 00 хвилин назване рішення було вручене головному бухгалтеру акціонерного товариства.

Відповідно до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-III керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Вирішуючи даний спір, суд перш за все зазначає, що за змістом названої норми Закону № 2181-ІІІ компетенцією суду є продовження строку адміністративного арешту, а не його встановлення чи поновлення, тобто судом може бути прийнято рішення за результатами розгляду подання ДПІ до закінчення строку адміністративного арешту.

У цьому контексті суд звертає увагу, що відповідно до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону №2181-111 арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Таким чином, згаданий вище строк є граничним строком в межах якого керівник податкового органу (його заступник) може застосовувати адміністративний арешт і на більш коротший термін.

У зв’язку з викладеним суд зазначає, що в рішенні ДПІ у Христинівському районі відсутні дані про термін, на який застосовано адміністративний арешт, що унеможливлює встановлення своєчасності звернення податкового органу в суд до закінчення строку адміністративного арешту.

Крім того, згадане рішення не містить посилань на конкретне порушення правил відчуження активів.

Суд також нагадує, що право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків надано керівнику відповідного податкового органу (його заступнику) за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

В порушення вимог пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-III позовна заява не містить відомостей про підстави, за яких податковий орган вважає, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненню або знищенню.

Насамкінець суд звертає увагу, що заява про продовження терміну арешту активів не містить посилання на строк, на який ДПІ вважає за необхідне продовжити арешт, та будь- якого обґрунтування цього строку. Формулювання викладене в позовній заяві «до погашення податкового боргу» суперечить положенням пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-III згідно яким строк, ца який може бути накладено арешт, обчислюється годинами. Відповідно, суд вважає, що і продовження строку арешту активів платника податків має бути визначено годинами, а не моментом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.О.Лічевецький