Постанова № 68850189, 13.09.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2402/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року 16:00м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 при секретарі за участі:ОСОБА_4 представника позивачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Моноліт-Кривин" звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби геології та надр України №272 від 23 серпня 2016 року в частині зупинення дії спеціального дозволу ТОВ "Моноліт - Кривин" на користування надрами серії А№001971 від 07 лютого 2013 pоку, реєстраційний №5726, зобов'язавши відповідача відновити його дію.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач без достатніх на те правових підстав, видав оскаржуваний наказ та припис, які є необ'єктивними та незаконними. Вказує, що фактично в результаті перевірки зафіксовані не факти порушення законодавства, а встановлюються обставини відсутності посадових осіб ТОВ "Моноліт-Кривин", що, як наслідок, не може бути підставою до зупинення дії спеціального дозволу, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення в якиху детально викладена позиція відповідача. Проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх взаємному зв'язку та сукупності, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 07 лютого 2013 року за реєстраційним №5726, ТОВ "Моноліт-Кривин" отримало від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл серії А№001971 на користування надрами з метою видобування піску на родовищі "Завитні-1" 2,0 км., що розташоване на південний схід від м. Нетішин Хмельницької області строком на 13 років.

Угодою №5726 від 07 лютого 2013 року між ТОВ "Моноліт-Кривин" та Державною службою геології та надр України встановлені умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Директором ТОВ "Моноліт-Кривин" 27 березня 2017 року на веб-сайті http://geoinf.kiev.ua/ державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ України" виявлено факт зупинення дії спеціального дозволу серії А№001971 від 07 лютого 2013 pоку, реєстраційний №5726 про користування надрами ТОВ "Моноліт-Кривин".

На усний телефонний запит позивача в Державну службу Геології та надр України, останнього повідомлено, що був складений акт №06-05/24/2015-62/п-187 від 10 грудня 2015 року про недопущення посадових осіб відповідача до перевірки діяльності ТОВ "Моноліт-Кривин" та виданий припис №1004-14/06 від 15 грудня 2015 року, які і стали підставою для прийняття наказу №272 від 23 серпня 2016 року про зупинення дії вищевказаного дозволу.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу відповідача, суд враховує наступне.

Вимогами законів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76- VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII встановлено мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України).

Зокрема, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету ОСОБА_5 України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до положень Закону України «По основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під поняттям «державного нагляду (контролю)» необхідно розуміти діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а тому поняття «контролюючий орган», що застосоване у п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, необхідно трактувати через призму Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а не лише через норми податкового законодавства.

Суд зазначає, що під мораторієм на проведення перевірки необхідно розуміти саме "обмеження", а не "заборону", оскільки проведення перевірок суб'єктів господарювання не забороняється взагалі, а законодавством визначено ряд обов'язкових та вичерпних підстав для їх проведення.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження підстав передбачених п.3 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII для проведення перевірки позивача.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого указом Президента України №391/2011 від 06 квітня 2011 року, Держгеонадра України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_5 України через ОСОБА_5 екології та природних ресурсів України (далі - ОСОБА_5), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_5 України №615, від 30 травня 2011 року дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС, зокрема, у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

Відповідно до п.4, пп.9, 10 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 30 грудня 2015 року №1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) поновлює їх дію у разі зупинення.

Крім того, згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення, Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, процедура видачі якого передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_5 України №615 від 30 травня 2011 року.

Як зазначено вище, відповідачем складено акт №06-05/24/2015-62/п-181 від 10 грудня 2015 року про недопущення до перевірки посадових осіб Центрального міжрегіонального відділу Департаменту геологічного контролю Держгеонадр України та видано припис №1004-14/06 від 15 грудня 2015 року, які стали підставою для прийняття відповідачем наказу №272 від 23 серпня 2016 року.

Оглядом матеріалів справи також встановлено, що про оскаржуваний наказ №272 відповідач повідомляв ТОВ "Моноліт-Кривин" по пошті, шляхом направлення на адресу останнього листів з проханням усунути порушення.

Вказані листи відповідача поверталися на адресу останнього з відміткою про те, що позивач "за зазначеною адресою не знаходиться", тобто ТОВ "Моноліт-Кривин" дані листи-повідомлення (приписи) не отримував, та, відповідно, з об'єктивних причин ніяким чином не міг їх виконати, прийняти до уваги та відповісти на них.

В акті про недопущення до перевірки №06-05/24/2015-62/п-181 від 10 грудня 2015 року зазначено, що посадовим особам Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України відмовлено у проведенні перевірки невідомим мешканцем села Старий Кривин.

Однак, суд критично оцінює дане твердження, оскільки ТОВ "Моноліт-Кривин" не було відомо про проведення перевірки, посадові особи позивача не отримували повідомлень про проведення перевірки чи будь-яких інших процесуальних документів від Держгеонадр, а також були відсутні правові підстави для її проведення та прийняття оспорюваного позивачем наказу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним і скасування наказу Державної служби геології та надр України №272 від 23 серпня 2016 року в частині зупинення дії спеціального дозволу ТОВ "Моноліт-Кривин" на користування надрами серії А№001971 від 07 лютого 2013 pоку, реєстраційний №5726 є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити дію спеціального дозволу ТОВ "Моноліт-Кривин" на користування надрами серії А№001971 від 07 лютого 2013 pоку, суд відмічає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пункту 22 порядку №615 у разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч.ч.1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_5 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

За звернення до Хмельницького окружного адміністративного суду позивач сплатив судовий збір на суму 1684,00 грн. В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача належить стягнути 800,00 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №272 від 23 серпня 2016 року в частині зупинення дії спеціального дозволу виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин" на користування надрами серії А№001971 від 07 лютого 2013 року, реєстраційний №5726.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин" , ідентифікаційний код 34749958, судовий збір в сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2017 року , 15 :30.

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1