Постанова № 68849885, 07.09.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1304/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Бурнаховської Ю.Р.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2017 року ОСОБА_2 /надалі - позивач; ОСОБА_2М./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області /надалі - відповідач/ про визнання протиправною та скасування відмови ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області, викладеної у листі № 8813/6-17 від 27.06.2017, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою; зобов'язання ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки позивач подав до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області заяву (клопотання) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області. ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області від 27.06.2017 № 8813/6-17 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку із тим, що долучені до клопотання додатки не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 "Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними". Вказує, що статтями 116, 118, 121,122 Земельного кодексу України встановлено виключні підстави для відмови у наданні земельних ділянок. Вважає, що відповідач не мав права відмовляти у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав не визначених Земельним кодексом України.

29 серпня 2017 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні, серед іншого, щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок та надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасниками антитерористичної операції. Зазначає, що позиція ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області, викладена в листі від 27 червня 2017 року № 8813/6-17 відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року, оскільки земельна ділянка площею 1,12 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області відсутня у переліку земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті ОСОБА_3 управління. Пояснює, що позивачу не відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а запропоновано подати до відповідача на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року /а.с. 25-28/.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника /а.с. 37/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням від 25 травня 2017 року (вхідний номер М-11875/0/5-17 від 30 травня 2017 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області /а.с. 30/.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області від 27 червня 2017 року № 8813/6-17 за результатами розгляду вказаного вище клопотання ОСОБА_2 повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" ОСОБА_3 управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті ОСОБА_3 управління: http//poltavska.land.gov.ua. Зазначено про необхідність з метою вирішення питання, порушеного у зверненні, подати до ОСОБА_3 управління на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги вищезазначеної постанови /а.с. 29/.

Позивач не погодився з відмовою ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області, викладеному у листі від 27 червня 2017 року № 8813/6-17, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. .

Згідно з пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин 1-3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Частиною 3, 4 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Судом встановлено, що позивач звернувся до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням від 25 травня 2017 року (вхідний номер М-11875/0/5-17 від 30 травня 2017 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області.

Разом із вказаним клопотанням від 25 травня 2017 року /а.с. 30/ позивачем направлено поштою до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Полтавській області: копію паспорту, коду, викопіювання /а.с. 31/ та довідку сільської ради, що підтверджується змістом самого клопотання, копією опису вкладення у цінний лист та копією квитанції № 12/3822105245697 /а.с. 13-14/.

Однак, листом ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області від 27 червня 2017 року № 8813/6-17 за результатами розгляду вказаного вище клопотання ОСОБА_2 повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" ОСОБА_3 управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті ОСОБА_3 управління: http//poltavska.land.gov.ua. Зазначено про необхідність з метою вирішення питання, порушеного у зверненні, подати до ОСОБА_3 управління на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги вищезазначеної постанови /а.с. 29/.

Суд вважає необґрунтованими доводами відповідача про те, що даним листом не було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише запропоновано подати до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, оскільки частиною шостою статтею 118 Земельного кодексу України встановлено, що органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. У листі від 27 червня 2017 року № 8813/6-17 вказано, що ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру в Полтавській області в межах повноважень розглянуто клопотання про надання дозволу на розробку документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами с. Погребняки, Семенівського району Полтавської області.

Таким чином, за результатами розгляду клопотання 25 травня 2017 року (вхідний номер М-11875/0/5-17 від 30 травня 2017 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області, ОСОБА_2 отримав відповідь про необхідність надання додаткових документів або вчинення додаткових дій, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

При цьому, ОСОБА_2 звертався до відповідача саме з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у порядку, встановленому статтею 118 Земельного кодексу України, а не із заявою щодо роз'яснення процедури отримання такого дозволу.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює рішення ОСОБА_3 управління Держгоекадастру у Полтавській області, оформлене листом від 27 червня 2017 року № 8813/6-17, як відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області.

Як зазначено вище, згідно з приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак, у листі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області від 27 червня 2017 року № 8813/6-17 не зазначено підстав відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" від 07 червня 2017 року № 413, як на підставу для відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є необґрунтованим, оскільки вказана постанова набрала чинності лише 17 червня 2017 року (опублікування "Урядовий кур'єр" 2017, №111 від 17 червня 2017 року).

Тобто на момент звернення позивача з клопотанням від 25 травня 2017 року (вхідний номер М-11875/0/5-17 від 30 травня 2017 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області, постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 не набрала чинності.

Суб'єкт владних повноважень при розгляді такого клопотання повинен був застосовувати нормативно-правові акти, чинні на момент звернення особи до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Полтавській області, а не на момент прийняття рішення та надання відповіді.

Такий спосіб відповідача щодо застосування положень нормативно-правового акту суперечить встановленим нормам законодавства, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, правові відносини між позивачем та відповідачем щодо отримання/надання дозволу на розроблення проекту землеустрою виникли до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, а тому до даних правовідносин вказана постанова застосовуватися не може.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної ОСОБА_4 України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження, разом з тим, зазначає, що постанова від 07 червня 2017 року № 413 не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та не прийнята відповідно до певного закону чи на виконання такого закону, яким регулюються вимоги щодо обмеження розташування земельних ділянок, а лише затверджує стратегію (план діяльності на певний період) удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Крім того, відповідно до приписів статті 6 Земельного кодексу України до повноважень Верховної ОСОБА_4 України в галузі земельних відносин належить прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Усупереч вимогам даної норми, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_3 управління Держгоекадастру у Полтавській області, оформлене листом від 27 червня 2017 року № 8813/6-17, про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області та зобов'язати Головне управління Держгоекадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25 травня 2017 року (вхідний номер М-11875/0/5-17 від 30 травня 2017 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_3 управління Держгоекадастру у Полтавській області, оформлене листом від 27 червня 2017 року № 8813/6-17, про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгоекадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25 травня 2017 року (вхідний номер М-11875/0/5-17 від 30 травня 2017 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,12 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2017 року.

СуддяС.С. Сич