Постанова № 68849116, 13.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 рокуСправа № 804/460/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Баришніковій Д.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2016 року №0002381203.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

У судове засідання представник позивача не зявився, подав заяву про розгляд справив порядку письмового провадження, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився.

За викладених обставин, у відповідності до ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» НМР з питань своєчасності сплати.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт №1340/12-08/03341339 від 10.08.2016 року, яким встановлено порушення КП «Нікопольське ВУВКГ» НМР пункту 57.1 ст. 57 та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено зобовязання з податку на прибуток за 2012 рік згідно декларації від 11.02.2013 року № НОМЕР_1 та за 2014 рік згідно декларації від 02.03.2015 № НОМЕР_2 на загальну суму 39852,65 грн. із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання.

На підставі акту перевірки Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.08.2016 року №0002381203, яким позивачу донараховані суми грошових зобовязань з податку на прибуток підприємств у вигляді штрафу у розмірі 7970,53 грн. (20% від несплаченої суми 39852,65 грн.).

Не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу до ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області №6908/10/04-36-10-01-09 від 28.10.2016 року податкове повідомлення-рішення від 23.08.2016 року №0002381203 було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

В порядку адміністративного оскарження позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, однак Рішенням №27953/6/99-99-11-03-01-25 від 26.102.2016 року податкове повідомлення-рішення від 23.08.2016 року №0002381203 було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобовязання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом У країни та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі, відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 48.1 ст. 48 Кодексу визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником податків відповідних сумм податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку визначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку , передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на таку суму грошового зобовязання.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством несвоєчасно сплачено зобовязання з податку на прибуток за 2012 рік згідно декларації від 11.02.2013 року № НОМЕР_1 та за 2014 рік згідно декларації від 02.03.2015 року № НОМЕР_2 на загальну суму 39852,63 грн., а саме, фактично суми грошових зобовязань сплачено платіжним дорученням №4490 від 12.11.2015 року на суму 210,00 грн., платіжним дорученням № 4881 від 09.122015 на суму 210,00 грн., платіжним дорученням № 1781 від 21.07.2016 року на суму 522488,00 грн.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів; суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платник ом податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за прострочення строку сплати суми грошового зобов'язання: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти, які сплачував позивач на оплату грошових зобовязань з податку на прибуток по вказаним деклараціям, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу з черговістю його виникнення, що призвело до розрахунку штрафних санкцій на суму 7970,53 грн. (20% від суми податкового боргу) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39852,65 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 23.08.2016 року №0002381203 є правомірним і підстави для його скасування, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 26, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева