Ухвала суду № 68848980, 13.09.2017, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

13 вересня 2017 року

Справа № 803/1176/17

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В. В., вивчивши позовну заяву Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» до Головного управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування акту та припису,

ВСТАНОВИВ:

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» звернулося в суд з позовом до Головного управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року та припису про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства від 09 серпня 2017 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справ, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Так, у відкритті провадження в частині позовних вимог Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» до Головного управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслудби у Волинській області про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року слід відмовити з огляду на таке.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як слідує з матеріалів справи позивач, оскаржує акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року.

Статтями 2 та 50 КАС України визначено, що позивачами у адміністративних справах є громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень, якими подано адміністративний позов на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Разом із цим, суддя вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що участь у справі суб'єкта владних повноважень не є безумовною підставою віднесення такого спору до категорії адміністративних справ.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Як вже зазначалось вище, компетенція адміністративних судів, згідно статті 17 КАС України, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності)

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Нормативно-правові акти – рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №2-зп від 23.06.1997 року, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, як нормативні, так і ненормативні правові акти завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб`єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов`язкові до виконання; спрямовуються на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Зазначене кореспондується із положеннями частини 1 статті 2 КАС України, відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, до компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій суб’єктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.

Відрізняючою ознакою правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління особою, здійснення щодо нього влади, шляхом встановлення його прав і обов’язків.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

З оскаржуваного акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року вбачається, що за результатом виїзду робочою групою встановлено, що очисні споруди потребують капітального ремонту, випуск очищених стічних вод, внаслідок повного циклу механічної та біологічної очистки здійснюється у р. Турія, для оцінки якісних та кількісних показників роботи наявна лабораторія підприємства, однак лабораторно-виробничий контроль проводиться лише за фізико-хімічними показниками, дані щодо мікробіологічного контролю відсутні, що не дає змоги стверджувати про ефективність очистки та безпеку даних вод в епідемічному відношенні, враховуючи те, що приймання стічних вод здійснюється і з інфекційного відділення Ковельського МТМО, мулові карти очисних споруд неочищені, відсутні площадки для накопичення мулу та договір щодо його передачі іншому власнику для утилізації, очисні споруди обваловані та неогороджені по периметру не повністю, наявна можливість для несанкціонованого заїзду асенізаційних машин та зливу стічних вод, відсутні прилади обліку стічних вод, внаслідок чого неможливо здійснити контроль відповідності, тих, що надходять до їх кількості після очистки, на момент перевірки встановлено факт зливу стічних вод трубопроводом, який проходить вздовж 8 мулових карт, які не використовуються, на прилеглу до очищених споруд територію. Таким чином, оскаржуваний акт не породжує, не змінює та не припиняє прав та обов'язків у сфері публічно-правових відносин, оскільки cам по собі не несе жодних юридичних наслідків для суб'єкта господарювання, в даному випадку для Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал».

Виходячи з наведеного, акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року, не набуває статусу рішення в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 КАС України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для позивача, який перевірявся, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржена до адміністративного суду.

Висновки органу контролю, викладені у акті за результатом перевірки, мають юридичне значення для позивача лише після того, коли вони будуть відображені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу.

Оскільки наслідком розв'язання публічно – правового спору по суті є захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеній за її результатами та втіленими у відповідних рішеннях органу контролю, вимога про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішень органу контролю.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного суду України від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13.

Враховуючи вищевикладене необхідно дійти висновку, що акт про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року, складений робочою групою, не є актом державного органу чи офіційним документом органу державної влади в розумінні КАС України.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 109, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» до Головного управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07 серпня 2017 року відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з такою самою позовною вимогою, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Мачульський