Вирок № 68844349, 28.08.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2017 Справа №607/6905/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з Репетівській В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12017210010000442 від 10 лютого 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Старий Олексинець, Кременецького району, Тернопільської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої на посаді провізора в аптеці НОМЕР_2 по АДРЕСА_2, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Тронки Н.В., обвинуваченої ОСОБА_2-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_2 з 23 квітня 2013 року перебуває на посаді провізора в аптеці НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2, та здійснює діяльність пов'язану з роздрібною торгівлею лікарськими засобами, в силу своїх посадових обов'язків знаючи вимоги чинного законодавства України щодо порядку та правил відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення, 10 лютого 2017 року умисно допустила порушення встановлених правил відпуску наркотичних комбінованих лікарських засобів, які відпускаються за рецептами медичних працівників бланку ф-1. Зокрема, ОСОБА_2, відомі вимоги Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек і їх структурних підрозділів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України №360 від 19 липня 2005 року, відповідно до п.п. 5, 8 якого відпуск лікарських засобів здійснюється з урахуванням норм відпуску, визначених у п.1.22 Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України №360 від 19 липня 2005 року. Пунктом 1.22.2 Правил встановлено, що граничнодопустима для відпуску кількість наркотичного засобу «кодеїн» у складі наркотичного комбінованого лікарського засобу на один рецепт медичного працівника не повинна перевищувати 0,2 грама. Незважаючи на вимоги чинного законодавства України, в порушення вищевказаних норм, 10 лютого 2017 року ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні вищезазначеної аптеки по АДРЕСА_2, на прохання покупця ОСОБА_4, за відсутності в останньої рецепту, продала їй 40 (сорок) таблеток рецептурного наркотичного комбінованого лікарського засобу «Кодтерпін ІС», кожна з яких містить наркотичний засіб - «кодеїн», по 0,008 грама в перерахунку на основу, загальною масою 0,320 грама, що перевищує гранично допустиму кількість кодеїну для відпуску в складі наркотичного комбінованого лікарського засобу.

Згідно з Списком І Таблиці III Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, кодеїн є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, і стосовно якого допускають виключення деяких заходів контролю.

Такими своїми умисними діями ОСОБА_2 допустила порушення вимог ст.ст.2,7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР, п.п.5, 8 Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек і їх структурних підрозділів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України №360 від 19 липня 2005 року, п.1.22.2 Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №360 від 19 липня 2005 року, Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №283 від 18 травня 2015 року.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України визнала повністю, підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини та показала, що дійсно 10 лютого 2017 року, перебуваючи в приміщенні аптеки по АДРЕСА_2, на прохання покупця ОСОБА_4, за відсутності в останньої рецепту, продала їй 40 таблеток рецептурного наркотичного комбінованого лікарського засобу «Кодтерпін ІС». У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо її не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачена ОСОБА_2 повністю погодилася зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували її винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченою зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування її дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 320 КК України, як порушення встановлених правил відпуску наркотичних засобів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, її ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винної, зокрема те, що вона раніше не судима, стан її здоров'я, обставини, які пом'якшують покарання - визнання нею своєї вини, щире каяття у вчиненому. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2, їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із продажем лікарських препаратів. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченої, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Питання речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України і призначити їй покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із продажем лікарських препаратів на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 1.4-523/17 від 17 травня 2017 року в розмірі 790 грн. 95 коп., почеркознавчої експертизи № 1.1-165/17 від 04 травня 2017 року в розмірі 1237 грн., судової експертизи № 2.1-0101/17 від 17 лютого 2017 року в розмірі 880 грн. 40 коп. на загальну суму 2908 грн. 35 коп. (дві тисячі дев'ятсот вісім гривень тридцять п'ять копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речовий доказ:

-прихідні накладні, реєстри, договори, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, асортимент, наказ №1 від 23.04.2013 року про призначення на посаду провізора ОСОБА_5, заяву від 23.04.2013 про прийняття на посаду провізора, наказ №2 про від 23.04.2013 року про покладання обов'язку на вхідний контроль лікарських засобів, Трудовий договір між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю від 23.04.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, роздруківку наказу №360 на якому наявний підпис про ознайомлення з ним провізора ОСОБА_2, книгу наказів «ФОП ОСОБА_6», свідоцтво про реєстрацію ФОП ОСОБА_6, свідоцтво платника єдиного податку ФОП ОСОБА_6, Ліцензію Державної служби з лікарських засобів, НОМЕР_1, які згідно постанови про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14 березня 2017 року, зберігаються при матеріалах кримінального провадження - повернути ФОП ОСОБА_6, після набрання вироком законної сили;

-40 таблеток у чотирьох блістерах, які згідно висновку експерта №2.1-0101/17 від 17.02.2017 року, містять кодеїн, маса якого становить 0,320 грами, які запаковані у спец упакування НДЕКЦ №3663391, які, згідно квитанції, знаходяться в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін