Постанова № 68841853, 08.09.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2а/331/55/2017

Справа № 331/669/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2017 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Жуковій О.Є.

при секретарі Качан К.К.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в особі представника ОСОБА_1 27.01.2017 року звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила суд скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме мійно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4 від 02 грудня 2016 року № 32686823 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов»язати вчинити дії по проведенню державної реєстрації прав ОСОБА_3 на нерухоме майно, розташоване по Героїв 55 бригади, буд. 47 у м. Запоріжжі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка , як володілець будівлі торгівельного ппавльйону-кафе з літнім майданчиком по вул. Героїв 55 бригади , буд. 47 в м. Запоріжжі, звернулася з усіма необхідними документами до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Оскаржуваним рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з тих підстав, що скасоване рішення Шевченківського районного суду м. запоріжжя у справі 336/4199/15-ц від 22.07.2015 року , яким визнавалося право власності , закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки 26.07.2015 року.

Позивач вважає вказане рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки договір оренди земельної ділянки був чинним , оскільки він був автоматично продовжений , позивачка продовжувала користуватися земельною ділянкою, за відсутності заперечення орендодавця , крім того, скасування рішеня суду про визнання права власності не вплинуло на реєстрацію Декларації про готовність об»єкту до експлуатації .

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач позов не визнав в повному обсязі, вказавши, що рішення 02 грудня 2016 року № 32686823 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень винесено з дотриманням вимог чинного законодавства .

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Позивачка в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 28.11.2016 року звернулася із заявою для проведення державної реєстрації права власності, форма власності приватна, на будівлю, що розташовано Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Героїв 55- ї бригади, буд. 47.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме мійно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4 від 02 грудня 2016 року № 32686823 було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Однією з підстав у рішенні визначено те, що згідно інформації стосовно рішення суду та земельної ділянки , що наявна у поданій декларації ЗП 142161951747 про готовність до експлуатації самочинно збудованого об»єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду та інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , встановлено, що Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя справа № 336/4199/15-ц від 22.07.2015 (яким визнавалося право власності) , скасоване рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 27.09.2016 року.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком.

Та п.41 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований обєкт нерухомого майна подаються:

1)документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта;

2)технічний паспорт на обєкт нерухомого майна;

3)документ, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси;

4)письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований обєкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5)договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Так, як встановлено в ході розгляду справи, декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого обєкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, зареєстровану Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 26.07.2016 року №ЗП142161951747, була видана та зареєстрована на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.07.2015 року по справі №336/4199/15-ц.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 27.09.2016 року по справі №336/1499/15 рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.07.2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, відповідно до якого в задоволені позову про визнання права власності відмовити.

Відповідно до ст. 27 Закону однією із підстав для державної реєстрації прав є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Вказане свідчить, що відповідач відмовивши у здійсненні державної реєстрації з підстав скасування рішення суду, яким було визнано право власності за позивачем на об»єкт нерухомого майна, діяв в межах надних повноважень, При цьому доводи позивача , викладені в позові не спростовують вказаних висновків суду .

Разом з тим, другою підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації є посилання державного реєстратора на закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки 26.07.2015 року

З зазначеними доводами не можна погодитись, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ч. ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон № 161-XIV) позивач 22.08.2016 року звернувся до орендодавця Запорізької міської ради із заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 5 ст.33 Закону № 161-XIV "орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення".

Орендодавець у місячний термін, як то передбачено ч. 5 ст.33 Закону №161-XIV, не прийняв рішення про поновлення Договору та не уклав з орендарем додаткову угоду про поновлення Договору. Але, й не надіслав лист - повідомлення про відмову в поновленні Договору та відповідне рішення, а лише запропонував надати додаткові документи, що підтверджено листом Запорізької міської ради від 31.08.2016 року за № 3-1030.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону №161-XIV у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач не отримав протягом одного місяця після закінчення строку договору (до 26.07.2015 року ) листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновлені Договору.

Дана норма Закону 161-XIV не передбачає обов'язкового прийняття рішення органом виконавчої влади , у зв'язку з чим відповідач дійшов помилкового висновку щодо закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки, а тому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на закінчення терміну дії договору є необґрунтованим.

Таким чином, вказану підставу , виходячи з якої позивачу було відмовлено у реєстрації речового права, не можна визнати законною та обґрунтованою , що відповідно до ч.2 ст.3КАС України є підставою для скасування рішення державного реєстратора від 02 грудня 2016 року № 32686823 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов»язання вчинити дії по проведенню державної реєстрації прав ОСОБА_3 на нерухоме майно, розташоване по Героїв 55 бригади, буд. 47 у м. Запоріжжі, задоволенню не підлягають, оскільки належним способом захисту права позивача у судовому порядку є скасування рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації майнового права, що виключає повторну протиправну відмову в реєстрації з тих же підстав.

Керуючись ст.ст. 8-11, 158-161 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно задовольнити частко .

Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме мійно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4 від 02 грудня 2016 року № 32686823 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог- відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення . У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

08.09.2017 .