Рішення № 68839749, 12.06.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1673/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись при цьому на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 11 серпня 2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки. Позивач належним чином виконав своє зобовязання за договором шляхом надання коштів відповідачці. Прийняті на себе зобовязання відповідачка не виконує, в звязку з чим утворилася заборгованість станом на 31 січня 2017 року, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 484,90 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 8388,60 грн., заборгованість за пенею та комісією 2800,00 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 583,68 грн., загалом в сумі 12757,18 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, просив в разі неявки в судове засідання проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнала частково в розмірі заборгованості за тілом кредиту та відсотками за 3 останніх роки, просила застосувати строк позовної давності, врахувати, що вона є особою, що зареєстрований та мешкає в зоні АТО, а також просила перерахувати суму заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за базовою процентною ставкою, що була необґрунтовано підвищена банком.

Зясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 11 серпня 2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки (а.с.5-30).

Факт укладення кредитного договору з позивачем у справі, отримання та використання кредитних коштів у наведених за розрахунком розмірах відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п.п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п.п.1.1.3.2.3 банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобовязаний проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п. п.п.1.1.3.1.9 цього договору.

Відповідно до п.п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобовязаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту чи овердафту), сплати винагороди банку.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Відповідно до п.п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором, більше, ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень +5% від суми заборгованості по кредитного ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку станом на 31 січня 2017 року, за відповідачкою ОСОБА_1 утворилась заборгованість яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 484,90 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 8388,60 грн., заборгованість за пенею та комісією 2800,00 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 583,68 грн., загалом в сумі 12757,18 грн. (а.с.4).

Судом встановлено, що у заяві, підписаній відповідачем, останній підтвердив факт ознайомлення і згоди з умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Зазначене свідчить про обізнаність відповідача з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших платежів.

При цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що з 01 вересня 2014 року проценти за кредитною заборгованістю відповідача нараховувались позивачем у збільшеному розмірі, а саме у розмірі більше ніж 30% на рік (а.с.4).

В той же час, довідку про тарифи, яка згідно заяви позичальника є складовою кредитного договору та має відображати відомості щодо умов кредитування з використанням кредитної картки, доказів у підтвердження правомірності такого підвищення та доказів про належне повідомлення про це відповідача у відповідності до Умов та Правил позивачем суду не надано.

Отже, підвищення в односторонньому порядку, без погодження з відповідачем, процентної ставки не відповідає вимогам Закону України від 22 вересня 2011 року №3795-У1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким було викладено у новій редакції статтю 1056-1 ЦК України (набув чинності 16 жовтня 2011 р.), та яким визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, при визначенні розміру заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитом суд дійшов до наступного. Як вбачається з заяви позичальника та не оспорюється сторонами при укладенні кредитного договору погоджена процентна ставка по кредиту 2,5 % на місяць (30% на рік) на залишок заборгованості (а.с.6).

Крім того, статтею 257 ЦК Українивстановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1ст. 258 ЦК Українидля окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ч.1ст. 261ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістомст. 261 ЦК Українипочаток перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Строк сплати процентів встановлено щомісяця до 25 числа за попередній місяць, отже строк позовної давності стосовно вимог про стягнення заборгованості за процентами до березня 2014 року пропущено, оскільки позивач звернувся до суду лише 22 березня 2017 року. Про збільшення строку позовної давності сторони письмово не домовлялись, отже, слід застосовувати встановленийст. 257 ЦК Українистрок позовної давності у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідна заява подана відповідачем 12.06.2017 року (а.с.47). Тому, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в цій частині.

Отже, проценти за користування кредитом, в межах строку позовної давності за період з 01 лютого 2014 року по 31 січня 2017 року включно виходячи з базової процентної ставки 2,5% на місць повинні дорівнювати: 36 місяців х 2,5 % х 484,90 грн. = 436,41 грн.

Також, враховуючи заявлене відповідачем клопотання, суд вважає неправомірним нарахування позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» за даним кредитним договором неустойки (пені та штрафів), оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, який набув чинності з 15 жовтня 2014 року, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч.1, ч.2 ч.3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Проведення антитерористичної операції на територіях, визначених Кабінетом міністрів України, та той факт, що проведення антитерористичної операції не припинено до наступного часу, суд визнає загальновідомими обставинами, які доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» від 30 жовтня 2014 року № 1053-р м. Костянтинівка було включено до зазначеного переліку. Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» віднесено місто Костянтинівку Донецької області.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 31 січня 2017 року без врахування нарахованих пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової), складається із: заборгованості за кредитом у сумі 484 грн. 90 коп., заборгованість по сплаті процентів в сумі 436 грн. 41 коп., а всього 921 грн. 31 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, повязані із сплатою судового збору пропорційно задоволених вимог в сумі 115,55 грн. (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57-61, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, на р/рахунок № 290092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором б/№ від 11.08.2011 року у сумі 484 грн. 90 коп., заборгованість по сплаті процентів в сумі 436 грн. 41 коп., а всього 921 (девятсот двадцять одну) гривню 31 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, на р/рахунок № 290092829003111, МФО 305299 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 115 (сто пятнадцять) гривень 55 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 12 червня 2017 року, в повному обсязі рішення виготовлене до 17 червня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя