Постанова № 68830741, 05.09.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4149/17

Провадження № 2-а/487/224/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017 року суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Агєєва Л.І., розглянувши у скороченому проваджені в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській областіпро визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні йому перерахунку раніше призначеної пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.07.2016 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених у довідці військової частини А0224 від 20.06.2017 року за №463.

Представник відповідача надав суду заперечення, в яких посилаючись на те, що вказані позивачем грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби не належать до переліку видів грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсій, визначеному статтею 43 Закону №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та постановою №1294, за такого вважав, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з 30.01.2017 року - відсутні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стосовно позовних вимог за період з 15.07.2016 року по 29.01.2016 року просив залишити без розгляду застосувавши строки позовної давності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, щодо перерахунку пенсійних виплат, застосовується скорочене провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія Позивачу призначалася відповідно до подання про призначення пенсії від 28.01.2011 року №767 із переліком документів, які були додані до нього. До переліку документів також включалася довідка про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 10.01.2011 року №10.

14.07.2017 року позивач звернувся із заявою до головного управління про перерахунок пенсії, з наданням довідки від 20.06.2017 року №463 з новими складовими грошового забезпечення. Вищезазначена довідка надана за той самий час що і довідка від 10.01.2011 року №10 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Однак, листом від 25.07.2017 року №880-К-07 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії згідно нової довідки №463 від 20.06.2017 року.

Не погоджуючись з даною відмовою ГУ ПФУ позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25-28 до зазначеної постанови.

Постановою №1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії).

Судом також встановлено, що вказані позивачем грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби не належать до переліку видів грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсій, визначеному статтею 43 Закону №2262, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та постановою №1294.

Крім того, згідно з пунктом 2 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170, одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби належить до виплат, на які не нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ст. 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені цим Законом.

Пенсії призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ обчислюються виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки постійні виплати, а одноразові додаткові виплати, про які зазначає Позивач, не входять до складу грошового забезпечення і тому включатись при обчисленні та перерахунку пенсії не можуть.

За такого, з урахуванням того, що виплати, на які посилається позивач не носять обов'язковий характер, як інші види грошового забезпечення, а мають одноразовий характер і не є щомісячною виплатою та не враховуються при призначенні пенсії суд приходить до переконання, що зазначена вище довідка №463 20.06.2017 не встановлює законних підстав для перерахунку призначеної пенсії.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 з 15.07.2016 року по 08.02.2017 року, то відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пенсія є періодичним (щомісячним) платежем, отже позивач щомісяця повинен був дізнаватися про порушення своїх прав відповідачем.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Будь-яких поважних причин для пропуску вищенаведеного процесуального строку у позивача не мається.

Отже, позовні вимоги до 08.02.2017 року підлягають залишенню без розгляду.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для перерахунку пенсії, а тому, в задоволенні позовних вимог з 09.02.2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 160-163, 183-2 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії з 09.02.2017 року - залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії з 15.07.2016 року по 08.02.2017 року - залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Одеського адміністративного апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту отримання її копіїшляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л.І. Агєєва