Ухвала суду № 68827277, 13.09.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючий суддя Боймиструк С.В., судді: Григоренко М.П., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання Пиляй І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 14 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "СБЕРБАНК" про примусове одноразове виконання обов'язку в натурі,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 14 липня 2017 року в позові ОСОБА_1 до ПАТ "СБЕРБАНК" про стягнення на її користь коштів в сумі 23344,48 доларів США відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання про судові витрати.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права.

Зазначає про те, що в рішенні не викладені та не досліджені фактичні обставини справи на які посилається позивач. Не досліджені обставини справ № 565/1087/14-ц, 565/1063/15-ц на яких ґрунтується позов і на які посилається ОСОБА_1

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_1 та представник ПАТ "СБЕРБАНК" завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилися та причин неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість вказаного позову через відсутність доказів, що підтверджують юридичні факти, на основі яких позивач обґрунтовує свої вимоги.

Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ "СБЕРБАНК" про примусове одноразове виконання обов'язку в натурі, а саме просила повернути кошти в сумі 23344,48 доларів США, через Львівське відділення "СБЕРБАНКУ".

В обґрунтування вказаного позову ОСОБА_1 зазначала про те, що 07.07.2015 року подала заяву до банку про зарахування на її гривневий рахунок 3971,53 доларів США. Однак на її неодноразові звернення банк не надав копію електронного повідомлення про надходження коштів і лише в судових засіданнях в інших справах витребувала копії, дати, суми вказаного платіжного документу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що неможливо встановити наявність зарахування коштів на рахунок позивача на суму 3971,53 доларів США, через відсутність в матеріалах справи доказів (договору, платіжного документу) про передачу позивачем до ПАТ "СБЕРБАНК" вказаних коштів. При наданні клієнтом банку коштів, банк обов'язково надає клієнту фінансові документи, що він отримав від клієнта певну суму коштів.

Нічим не обґрунтована та не підтвердженою є вимога позивачки про повернення 23344,48 доларів США в 2016 році, оскільки вона сама стверджує, що 07.07.2015 року нею покладено кошти в сумі 3971,53 доларів США.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст.ст. 57, 58 ЦПК України доказами вважаються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказі, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Таким чином, позивач мав надати суду належні та допустимі докази передачі відповідачу коштів, умови на яких ці кошти мали бути передані, термін дії договірних відносин та наслідки їх невиконання.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, однак не надає переваг одній із сторін та не перебирає на себе її обов'язок по збиранню та наданню доказів, а тому посилання апелянта на не дослідження обставини справ № 565/1087/14-ц, 565/1063/15-ц на яких ґрунтується даний позов, безпідставне.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору дійшов вірного висновку, що за відсутності доказів про існування між сторонами будь-яких договірних відносин неможливо встановити факт надання позивачем відповідачу коштів та виникнення обов'язку щодо їх повернення.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Заочне рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 14 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

М.П.Григоренко