Ухвала суду № 68824959, 28.08.2017, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1309/17

381/3051/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2017 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,–

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року представник позивача звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України, позовна заява серед іншого повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Між тим, позовна заява не відповідає вказаним вимогам закону.

Статтею 3 ЦК України встановлено загальні засади цивільного законодавства якими є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п’ятої статті 13 ЦК України.

Як вбачається з позовної заяви, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,7873 га, яка розташована на території Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 28 жовтня 2014 року.

Між тим, представником позивача до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження того, яким чином порушено її права з боку відповідача.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували родинні відносини позивача з померлою ОСОБА_2.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається від оціночної вартості нерухомого майна.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року, пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, п. 16 даної постанови передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій № 0.0.833735894.1 від 22 серпня 2017 року на суму 400.00 грн. та № 37 він 15 червня 2015 року, за подання даного позову було сплачено судовий збір в розмірі 643,60 грн.

Проте, представником позивача до матеріалів позову не додано нормативно-грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки, яка б дала суду можливість встановити чи вірно було визначено ціну позову та відповідно до неї сплачено судовий збір.

Окрім того, при вивченні позовної заяви вбачається, що в матеріалах справи відсутні докази того, що у позивача не має іншої можливості, а ніж в судовому порядку оформити за собою спадкове майно.

Таким чином, для встановлення реальної ціни позову позивачу необхідно надати докази, які підтверджують дійсну вартість майна та сплатити (доплатити в разі необхідності) судовий збір, про що надати суду підтверджуючий документ про сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п’ять) днів з дня отримання останньою копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ