Рішення № 68824774, 05.09.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6516/16-ц

Провадження № 2/369/13/17

РІШЕННЯ

Іменем України

05.09.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарях Ведмеденко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент», ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номеру на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем права власності на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Шевченка( ІПН НОМЕР_1, Код ЄДРПОУ- НОМЕР_2) Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах, що належала його померлій матері ОСОБА_5, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, виданого Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області і зареєстрованого 28 квітня 2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_4.

Про це свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом ВРН 926468 від 11 листопада 2011 року, (спадквва справа № 718 за 2004 рік), яке зареєстроване в реєстрі за № 1-2819 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Золотухіною О.М.

В наступному, Києво-Святошинська районна державна адміністрація розпорядженням № 769 від 01 жовтня 2013 року надала дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі Позивачу, власнику земельної частки(паю), орієнтовною площею 1,85 га.

З метою реалізації права власності Позивача, на виконання вказаного розпорядження №769 і за замовленням ОСОБА_1, ТОВ «Оксоль», розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На етапі внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області було надано рішення № РВ-3200270422016 про відмову у внесенні цих відомостей у зв'язку з перетином ділянки ОСОБА_1 з іншою ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_5) на 100%.

Таке рішення Відповідача унеможливлює реалізацію права власності Позивача на земельну частку(пай).

Згідно відомостей Державної служби України з питань геодезії, картографії, та кадастру, власником земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5 є Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент», директор Козловський В.В.

При особистому зверненні Позивача і представника Позивача до ТОВ «Лука Девелопен», останній заперечує право власності Позивача на земельну частку(пай), ухиляється від пред'явлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_5.

В травні 2016року Відповідач ТОВ «Лука Девелопен» повідомив, що він 26.12.2006 року купив спірну земельну ділянку, спадкоємцем якої є Позивач, - у Відповідача ОСОБА_4. Після цього, із врахуванням спірної земельної ділянки, було сформовано земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_5. загальною площею 4,1958га. Очевидно , що дії по формуванню земельної ділянки за кадастровим номєром НОМЕР_5, реєстрацію цього кадастрового номеру здійснював Відповідач Управління Держгеокадастру. Відповідач ОСОБА_4 не працювала в КСП "Шевченкове", в паюванні земель на території Гореницької сільської ради участі не приймала і відповідно не могла в законному порядку приватизувати спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

При формуванні, державній реєстрації земельної ділянки. присвоєння її кадастрового номера НОМЕР_5, було грубо порушено вимоги чинного законодавства України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель, а Позивач не зміг реалізувати своє право власності на земельну частку (пай )за сертифікатом серії НОМЕР_6

Тому, позивач просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5. Скасувати кадастровий номер НОМЕР_5 земельної ділянки. Визнати право власності Позивача на земельну частку пай за сертифікатом серії НОМЕР_3, у відповідності до складеної ТОВ «Оксоль» за договором №02/11 від 23.11.2015р. технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського земельна ділянка розташована за адресою: Київська область. Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада. Стягнути з відповідачів на користь Позивача судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його предстанвик позовні вимоги підтримали та просили позо задоволити.

Інші сторони в судове засіданні не зявиись, про день, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент» направило до суду письмові заперечення в яких просило в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника, покази свідка, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволонення виходячи з настного.

Як встановлено в судовому засіданні, Рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 29/40 від 23 жовтня 2001 року, затверджено технічну документацію по виготовленню державних актів на право приватної власності на землю громадянам-власникам земельних часток паїв.

Відповідно до списку громадян, які виявили бажання вийти з своєю часткою (пай) з КСП ім. Т.Шевченка, що є додатком до рішення Гореницької сільської ради, значиться ОСОБА_5 з площею земельної ділянки пая 1,76 га, НОМЕР_7

Листом від 11.09.2001 р. № 768, Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів погодив виділення земельних ділянок 23 громадянам для ведення тоарного сільськогосподарського виробництва на землях першочергового поділу, згідно схеми поділу земель колективної власності КСП ім. Шеченка. Відповідно до доданого списку громадян що додається до листа, вбачається що ОСОБА_8 виділялось земельна частка (пай) площею 1,76 га, № паю НОМЕР_8.

Рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 22 лютого 2001 р. № 5/61, виділено земельну частку (пай) ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1,76 га, НОМЕР_7

Ропорядженням Києво-Святошинської державної адміністарції Київської області від 30.12.2005 р. № 727, було завтерджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) 306 - ти громадянам України за рахунок земель колективної власності КСП ім. Шевченка для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради. Передано у власність земельні ділянки загальною площею - 298,0801 га з них: ріллі - 294,6575 га кормових угідь - 3,4226 га, 306 - ти громадянам (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Вирішено виготовити державні акти на право власності на землю 306 - ти громадянам України (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Доручити Києво-Святошинському районному відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

Відповідно до списку власників земельних часток (паїв), яким передаються земельні ділянки у власність в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, згідно з розпордження № 7272, вбачається що нього була включена відповідач ОСОБА_4, як особа якій передано у власність земельну ділянку загальною площею 1,6169 га., код ділянки згідно схеми поділу земель НОМЕР_9

Ропорядженням Києво-Святошинської державної адміністарції Київської області від 30.12.2005 р. № 729, було завтерджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) 324 - ом громадянам України за рахунок земель колективної власності КСП ім. Шевченка для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради. Передано у власність земельні ділянки загальною площею - 129,9941 га з них: ріллі - 128,1333 га кормових угідь - 1,8608 га, 324 - ом громадянам (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Вирішено виготовити державні акти на право власності на землю 324 - ом громадянам України (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Доручити Києво-Святошинському районному відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

11 листопада 2011 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Золотухіною О.М., видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5. Спадщина складається з права на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Шевченка. Гореницько сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій, ОСОБА_5, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 20 травня 2016 року № 360, було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину України ОСОБА_1, спадкоємцю земельної частки (паю), орієнтовною площею 0,11 га багаторічні насадження для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель колективної власності КСП ім. Шевченка в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

З метою реалізації права власності позивача, на виконання вказаного розпорядження. за замовленням ОСОБА_1, ТОВ «Оксоль», розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На етапі внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області було прийнято рішення № РВ-3200270422016 про відмову у внесенні цих відомостей у зв'язку з перетином ділянки ОСОБА_1 з іншою ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_5). Площа співпадає на 100%.

Згідно з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка з кадастрвоим номером НОМЕР_5, загальною площею 4,1958 га, що знаходиться на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області, належить на праві власності ТОВ «Лука Девелопмент».

Відповідно до державного акту Серія НОМЕР_10, власником земельної ділянки площею 1,6169 га, що розташована на території Гореницької сільської ради Києво-Святошнського району Київської області, на підставі розпорядження Києво-Святошинської РДА від 30 грудня 2005 року № 727, була ОСОБА_4.

2 грудня 2006 року ТОВ «Лука Девелопмент» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з ОСОБА_9 що діяв від імені ОСОБА_10 , набуло у власність земельну ділянку площею 0,9618 га, з кадастровим номером НОМЕР_11, розтаованої на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області.

26 грудня 2006 року ТОВ «Лука Девелопмент» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4 від імені якої діяв ОСОБА_11, набуло у власність земельну ділянку площею 1,6169 га, з кадастровим номером НОМЕР_12, розтаованої на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області.

26 грудня 2006 року ТОВ «Лука Девелопмент» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з ОСОБА_9 що діяв від імені ОСОБА_10, набуло у власність земельну ділянку площею 1,6170 га, з кадастровим номером НОМЕР_13, розтаованої на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області.

В подальшому на підставі заяви ТОВ «Лука Девелопмент» була виготовлена технічна документація, відповідно до якої вищезагадані три земельні ділянки були обєднані в одну, загальною площею 4,1958 га.

Власність ТОВ «Лука Девелопмент» на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5, загальною площею 4,1958 га, підтверджується державним актом Серії НОМЕР_14

Згідно даних геодезичної зйомки на основі даних публічної кадастрової карти, поворотні точки кутів повороту земельної ділянки ТОВ «Лука Девелопмент» за номерами НОМЕР_15 - мають співпадання (ідентичні) з поротними точками кутами повороту земельної ділянки гр. ОСОБА_1 - НОМЕР_16.

В ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу , організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів , підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч. 1 ст. 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються в порядку, встановленому ст. 151 ЗК України.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згiдно з пунктом 17 Перехiдних положень Земельного кодексу України сертифiкати на право на земельну частку (пай), отриманi громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалiзацiї ними права вимоги на вiдведення земельної частки (паю) в натурi (на мiсцевості) вiдповiдно до законодавства. Сертифiкати на право на земельну частку (пай) є дiйсними до видiлення власникам земельних часток (паїв) у натурi (на мiсцевості) земельних дiлянок та видачi їм державних актiв на право власностi на землю.

Як роз»яснено у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», № 3 від 01.03.2013 року, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Таким чином, виділення земельних ділянок в натурі ст. 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» віднесено до компетенції сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації за місцем розташування земельних ділянок на підставі протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

За змістом пункту 3.5. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 18 травня 2010 року за № 376 (далі - Інструкція), межі земельних ділянок, що виділяються власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), які будуть використовуватись їх власниками самостійно, закріплюються межовими знаками кожна окремо. Вказані земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено судам, що член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Отже, державні акти про право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні свідоцтва, так і самі державні акти на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до пункту десятого Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Однак, у разі здійснення з земельною ділянкою будь-яких правочинів наявність кадастрового номеру є істотною умовою відповідно до вимог статті 132 Земельного кодексу України.

З 01.01.2013 року набрали чинність Закон України «Про Державний земельний кадастр», Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за № 1051 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 29 Порядку визначено, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з пунктом дев'ятим статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Зазначені норми встановлюють нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував його право власності.

Висновок про те, що державний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано, міститься й у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-12цс13) та від 23 жовтня 2013 року (справа № 6-93цс13).

З огляду на викладене, право власності відповідача ОСОБА_4 на земельну ділянку, що розташована на териорії Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району площею 1,6169 га виникло з розпорядження Києво-Святошинської РДА від 30 грудня 2005 року. Право вланості відповідачки на цю земельну ділянку було засвідчено державним актом серії НОМЕР_10 від 12 січня 2006 року. Крім того, даній земельній ділняці був присвоєний кадастровий номер НОМЕР_12 у відповідності до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Отже, відповідач в розумінні ст. 125 ЗК України у законний спосіб набула права власності на вказану земельну ділянку.

На момент реєстрації права власності відповідача ОСОБА_4 на її земельну ділянку, земельна частка (пай) що належала ОСОБА_5 була без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підвтерджується відповідним Сертифікатом.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав, та під час розгляду справи в суді позивач та його представник не надали суду належних та допустимих письмових доказів в підтвердження того, що державна реєстрація з кадастровим номером НОМЕР_5 яка належить ТОВ «Лука Девелопмент», була проведена з порушенням земельного законодавства України, що в кінцевому результаті порушило права позивача.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагальності сторін, в тому числі роз'яснював права сторонам їх права та обов'язку доведення тих обставин на які вони посилались на підтвердження своїх вимог, в тому числі судом було роз'яснено право сторонам щодо витребування доказів по справі в порядку ст. 137 ЦПК України.

За статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 154 ЦПК України, суд також вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову що були накладені ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 12, 81, 116, 125, 151, 152 ЗК України, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Закону України «Про Державний земельний кадастр», та керуючись ст.ст. 3, 11, 4, 15, 39, 60, 154, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент», ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номеру на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені згідно ухвали суду від 21.07.2016 р.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.