Ухвала суду № 68822485, 21.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2017 року м. Київ К/800/7444/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівОлендера І.Я. Юрченко В.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року

у справі №816/1275/16

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» (далі - позивач) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.07.2016 р. №0002341401 в частині визначення суми штрафних санкцій у розмірі 1 694 014,15 грн., № 0000361300 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7 197,45 грн, з них за основним платежем - 2 424,56 грн, за штрафними санкціями - 4 470,13 грн, пені - 302,76 грн. та №0000371300 про застосування штрафних санкцій на суму 170 грн.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 р. № 0002341401 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1 694 014,15 грн. та від 25.07.2016 р. № 0000361300 в частині нарахування основного платежу 2 424,56 грн, штрафних санкцій 4 470,13 грн, пені 302,76 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 788,21 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач надіслав на адресу суду письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період із 30.05.2016 р. по 29.06.2016 р. ГУ ДФС у Полтавській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Гадячгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період із 01.04.2014 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 05.07.2016 р. № 253/16-31-14-01-09/05524660.

Згідно висновків акта від 05.07.2016 р. № 253/16-31-14-01-09/05524660 під час перевірки встановлені порушення:

підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, у результаті чого податковим агентом ПАТ «Гадячгаз» не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 4 144,54 грн із суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені строки;

пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 23 487,14 грн;

пункту 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні на загальну суму 336 054,83 грн;

підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, а саме: встановлено несвоєчасну подачу декларації від 24.12.2015 р. № 92604966898, з граничним терміном подачі - 20.02.2015 р.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 25.07.2016 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № 0002341401, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 703 761,29 грн.; № 0000361300, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, у загальному розмірі 12 303,31 грн, з них 7 641,24 грн - за основним платежем, 5 17,53 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000371300, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн.

Стосовно виявленого перевіркою порушення вимог пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення), що полягало у несвоєчасному, на думку відповідача, оприбуткуванні позивачем готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 336054,83 грн, судами було встановлено таке.

Зі змісту акта вбачається, що в ході перевірки встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій № 1607000902р/2, зареєстрованої 20.11.2014 р., що використовувалась в касі підприємства за адресою: вул. Будька, 26А, м. Гадяч, з РРО MINI-ФП 6, фіскальний номер 1607000902, заводський номер ПР 57500735, а саме: готівка на загальну суму 336 054,83 грн за період із 06.11.2014 по 19.11.2014 р. включно оприбуткована в КОРО після дати реєстрації, тобто 20.11.2014 р.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (абзац другий пункту 2.6 Положення).

Згідно з пунктом 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення).

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З наведених норм матеріального права вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу).

У то же час, долученими до матеріалів справи копіями витягів з книг обліку розрахункових операцій підтверджено, що позивачем забезпечено вклеювання фіскальних звітних чеків, а також виконання у КОРО записів щодо оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків за період із 06.11.2014 по 19.11.2014 включно у загальній сумі 336 054,83 грн. Наведене виключає правомірність визначення позивачу штрафних санкцій у сумі 1 680 274,15 грн. (336054,83 грн х 5) за порушення вимог пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Що стосується встановлених контролюючим органом порушень позивачем вимог пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано зазначили, що застосування спірним рішенням від 25.07.2016 р. №0002341401 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13740 грн також є безпідставним з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, з метою придбання авіаквитків у ТОВ «Пілот-1» Шестерненку Д.І. позивачем перераховано 13 740,00 грн. під звіт про використання коштів від 01.07.2015 р. № АО-0000280. До зазначеного звіту додано рахунок на оплату від 24.06.2015 р. № 1811 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 01.07.2015 р. № 381.

Використання коштів у сумі 13 740,00 грн. підтверджується авіаквитками.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно п.7.39 вказаного Положення, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів (п.7.41 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»).

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що документи, долучені позивачем до авансового звіту, є платіжними документами та підтверджують сплату отримувачем готівкових коштів, відповідно, застосування спірним рішенням від 25.07.2016 р. № 0002341401 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 740,00 грн. є безпідставним.

Враховуючи викладене суди аргументовано визначились із необхідністю скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016 р. № 0002341401 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1 694 014,15 грн. (1 680 274,15 грн. + 13 740,00).

Проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів на суму 13 740,00 грн. ТОВ «Пілот-1», на думку податкового органу, призвело до порушення позивачем підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги у цій частини виходили з того, що з урахуванням встановлених фактів під час дослідження обставин прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016 р. № 0002341401 щодо підтвердження звіту про використання коштів платіжними документами та заяви позивача про зменшення позовних вимог, відсутні правові підстави для нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 424,56 грн. із застосуванням штрафних санкцій та пені.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для частикового задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.07.2016 р. № 0002341401 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1 694 014,15 грн. та від 25.07.2016 р. № 0000361300 в частині нарахування основного платежу 2 424,56 грн, штрафних санкцій 4 470,13 грн, пені 302,76 грн.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №816/1275/16 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяНечитайло О.М. Судді Олендер І.Я. Юрченко В.П.