Ухвала суду № 68822333, 06.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/4782/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Загородній А.Ф., Рецебуринський Ю.Й.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. у справі за її позовом до управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_5 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06.11.2013р. позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) допомога при народженні дитини надається у розмірі 12240 гривень - на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і наступну дитину - 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751, передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач від першого шлюбу народила двох дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.09.2007р. по справі №2-4873-2007 неповнолітню ОСОБА_7 залишено проживати разом з її батьком - ОСОБА_8 (а.с. 19).

Від другого шлюбу позивач народина сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

18.08.2009р. позивач звернулася до УПСЗН Слов'янської міської ради із заявою про призначення одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 35-36).

На підставі поданої заяви відповідачем було призначено позивачу державну соціальну допомогу на сина у розмірі при народженні другої дитини (25000 грн.), яку вона одержала у повному обсязі, а саме: з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. - 4840 грн. одноразово, з 01.07.2009р. по 30.06.2011р. - 840 грн. щомісячно.

Не погоджуючись з розміром виплаченої допомоги при народженні дитини позивач звернулася до відповідача.

Листом УПСЗН Слов'янської міської ради від 08.11.2012р. позивача повідомлено, що призначення та виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та регламентується Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751. У наданій позивачем довідці про склад її сім'ї відомості про дитину ОСОБА_7 та свідоцтво про її народження відсутні, в поданій заяві було зазначено, що ОСОБА_7 проживає та перебуває на утриманні свого батька у Житомирській області, тобто, ОСОБА_7 до народження третьої дитини не перебувала на її утриманні, а тому позивач має право на одержання допомоги при народженні дитини в розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні другої дитини (а.с. 20).

Не погоджуючись з наданою відповіддю позивач 24.04.2013р. повторно звернулася із заявою до УПСЗН Слов'янської міської ради.

Листом УПСЗН Слов'янської міської ради від 14.05.2013р. позивача повідомлено, що підстави для виплати їй допомоги при народженні дитини в розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні третьої дитини відсутні (а.с. 21).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання другої дитини позивача у колишнього чоловіка не є підставою для відмови у виплаті їй допомоги при народженні третьої дитини, оскільки батьківських прав відносно своєї доньки ОСОБА_7 позивач не позбавлялась, від виховання дитини не відмовлялася, в примусовому порядку дитина в неї не відбиралася та не передавалася на виховання іншій особі, а місце проживання ОСОБА_7 вирішено за спільною згодою батьків.

Строк звернення до суду поновлений, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем було подано заяву про призначення допомоги як при народженні другої дитини, в наданій довідці про склад сім'ї відомості про доньку ОСОБА_7 відсутні, доказів знаходження ОСОБА_7 на її утриманні не надано, а тому відповідачем правомірно було призначено допомогу при народженні дитини в розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні другої дитини.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги як при народженні другої дитини, на час народження третьої дитини її донька ОСОБА_7 була передана на виховання її колишньому чоловікові, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

А.Ф. Загородній

Ю.Й. Рецебуринський