Рішення № 68820145, 06.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017 Справа №910/420/15-гЗа позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "БУДСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД"

про стягнення 649 630,91 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Чеботар А.М. - директор

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне виробничо-комерційного підприємство "БУДСЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД" про стягнення 649 630,91 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору будівельного підряду № 08/026 від 28.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2015р. порушено провадження по справі № 910/420/15-г, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

30.01.2015, через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД" В.В. Микитьон надійшло повідомлення про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "ЦКНТРЕНЕРГОБУД".

03.02.2015р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

З наданих документів розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД" вбачається, що у червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БФ Завод" звернулось до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанія "Центренергобуд".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 №910/11619/14 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БФ Завод" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 07.07.2014 р., визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва 07.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "Центренергобуд" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А, ідентифікаційний код 34294252), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БФ Завод" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2, ідентифікаційний код 37816136) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "Центренергобуд" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А, ідентифікаційний код 34294252) в розмірі 1935387,15 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "Центренергобуд" (04073, м.Київ, вул. Сирецька, 27-А, ідентифікаційний код 34294252). Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "Центренергобуд" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А, ідентифікаційний код 34294252). Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "Центренергобуд" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А, ідентифікаційний код 34294252) арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 11 від 31.01.2013 та призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою попереднього засідання від 15.01.2015р. по справі № 910/11619/14 було затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "Центренергобуд" та визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі 910/11619/14 на 05.02.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 зупинено провадження у справі № 910/420/15-г до розгляду справи № 910/11619/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БФ Завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" про визнання банкрутом.

05.05.2015 Арбітражний керуючий подав суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Постановою Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД" визнано банкрутом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 провадження у справі № 910/420/15-г поновлено; призначено судовий розгляд на 14.08.2017.

Представники відповідача у судове засідання 14.08.2017 не з`явились; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 14.08.2017 надав пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 розгляд справи було відкладено на 06.09.2017; зобов'язано позивача надати суду докази звернення з кредиторською заявою у межах справи про банкрутсво Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД".

Представник позивача у судове засідання 06.09.2017 з'явився; вимог ухвали суду від 14.08.2017 не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 06.09.2017 не з'явився, жодних клопотань та заяв на час судового засідання до суду не надійшло, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 06.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

28.02.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД" (підрядник) та Приватним виробничо-комерційним підприємством "БУДСЕРВІС" (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 08/026.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку встановленому чинним законодавством України (в т.ч. будівельними нормами, правилами) та на умовах, визначених договором, субпідрядник зобов'язується виконати усі роботи визначені у проектно-кошторисній документації та здати підряднику роботи по будівництву та облаштуванню функціональних зон та схем планування пішохідно-транспортних шляхів з розміщенням автостоянок та об'єктів громадського обслуговування, на території прилеглій до стадіону НСК «Олімпійський» по вул. Червоноармійська, 55 (код за ДКРП - 45.21.6), а підрядник прийняти роботу (об'єкт) та оплатити їх.

Загальна вартість робіт (ціна договору) складає 10 237 315,20 грн. (п. 2.2. договору).

П. 4.1. сторони погодили, що підрядник забезпечує своєчасну оплату вартості робіт відповідно до умов договору.

Оплата робіт здійснюється у відповідності до графіку фінансування, який є невід'ємною частиною договору (п. 4.3. договору).

Згідно п. 4.3.2. договору оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць відбувається протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які подаються субпідрядником на 25 (двадцять п'яте) число розрахункового місяця, за вирахуванням суми відповідного авансового платежу, сплаченого за такий розрахунковий місяць згідно з умовами договору.

Договір дійсний з дня його підписання та діє до 01.05.2012 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 19.1 договору).

При розгляді справи судом встановлено, що позивач виконав умови договору, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, проте відповідач в порушення умов договору, оплату за виконані роботи на здійснив.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги оплати робіт після їх виконання та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до відповідача, а може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

Позивачем не подано доказів того, що останній звертався у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог у межах справи про банкрутсво Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ЦЕНТРЕНЕРГОБУД" (справа № 910/11619/14).

Таким чином, позовні вимоги у розмірі 649 630,91 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача в розмірі 12 992,62 грн., відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.09.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.