Ухвала суду № 68819793, 11.09.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Терлецької-Байдюк Н.Я.

За позовом: Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області (м. Житомир)

До: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." (м. Київ)

2) Чуднівської районної державної адміністрації (м. Чуднів Житомирська область)

про визнання недійсною додаткової угоди від 22.01.2010 до договору оренди землі від 20.12.2007 (забезпечення позову)

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." та Чуднівської районної державної адміністрації, про визнання недійсною додаткової угоди від 22.01.2010р. до договору оренди землі від 20.12.2007 (кадастровий номер - 1825884400:05:000:0185, загальна площа земельної ділянки - 88,6 га), укладеної між Чуднівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.".

Ухвалою суду від 21.07.2017 порушено провадження у справі №906/632/17 та призначено справу до розгляду.

11.09.2017 до суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про забезпечення позову (вх.№02-44/847/17), відповідно до якої просить заборонити здійснювати будь-які дії щодо реєстрації речових прав на підставі додаткової угоди від 22.01.2010 до договору оренди землі від 20.12.2007 (кадастровий номер 1825884400:05:000:0185, площею 88,6 га), укладеної між Чуднівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.".

При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою, зокрема, сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Тобто, у кожному конкретному випадку необхідно оцінювати доводи заявника та обставини справи.

До предмета доказування в даному випадку входить ймовірність припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 (із змінами), зокрема у п.1 викладено наступну правову позицію: "У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів." Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 постанови) .

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії щодо реєстрації речових прав на підставі додаткової угоди від 22.01.2010 до договору оренди землі від 20.12.2007, господарський суд дійшов до висновку, що такі заходи до забезпечення позову в даній справі не є адекватними предмету позову, оскільки предметом позову є визнання недійсною угоди, яка, в разі задоволення позову, є недійсною з момент у її укладення.

Позивач не обґрунтував, як саме невжиття зазначених ним заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про визнання недійсною угоди, та доказів на підтвердження не надав.

За викладених обставин заява Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про забезпечення позову у справі у вищезазначений спосіб задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області б/н від 11.09.2017 про забезпечення позову у справі №906/632/17 відмовити.

Друк:

1 - в справу

2, 3, 4, 5 - сторонам